Постанова № 7427382, 03.11.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 22-а-27281/08 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" листопада 2009 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Шевчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2008 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Федкомінвест – Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень –рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2008 року Закрите акціонерне товариство «Федкомінвест - Україна» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень – рішень від 17.10.2007 року №0007812309/0, від 15.11.2007 року №0007812309/1 та від 31.01.2008 року №0007812309/2 на суму 512400,00 грн., з яких 341600,00 грн. – основний платіж та 170800,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2008 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом прийнято неправомірно податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій до позивача, щодо завищення податкового кредиту та відповідно занижено суму податку на додану вартість оскільки відповідачем не доведено суду обставини на підставі яких були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, але колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Державної податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП «Альтернатива-С» за періоди з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року за результатами перевірки складений акт № 4034/23-09/31484491 від 08.10.2007 року на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007812309/0 від 17.10.2009 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 512 400,00 грн., за основним платежем 341 600,00 грн. та 170 800,00 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням рішенням позивач не одноразово звертався до податкового органу зі скаргою, за результатами розгляду якої прийнято рішення №192/10-25-11 від 21.01.2008 року, яким було скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.10.2007 року №0007812309/0 та від 15.11.2007 року №0007812309/1 в частині 235015,00 грн. донарахованої суми податку на додану вартість та в частині 117507,5 грн. застосованої фінансової санкції, в іншій частині зазначені рішення залишено без змін, а скаргу ЗАТ «Фєдкомінвест-Україна» частково задоволено.

Згідно абз. «б» пп.6.4.1 п.6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Відповідно пп.6.4.3. п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадках, визначених підпунктом «б» підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

Згідно абз. 5 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 11.12.1996 року №29 у редакції наказу ДПА України від 02.03.2001 року №82 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за №723/1748) із змінами та доповненнями у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов’язання.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про задоволення судом вимог позивача щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.10.2007 року №0007812309/0 та від 15.11.2007 року №0007812309/1 є помилковим, оскільки не ґрунтується на вимогах абз. «б» пп. 6.4.1. п. 6.4 ст. 6 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Альтернатива-С» було укладено договір постачання №14/02 від 14.01.2007 року шкіряного напівфабрикату вет-блю 1-2 ґатунку вагою 2-8 кг на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 3 552000,0 грн..

Виконання вище зазначеного договору підтверджується виписками з банківського рахунку, податковими накладними, копії яких містяться в справи.

Між ЗАТ «Федкомінвест-України» та ПП «Тасіс- XXI» І4.02.2007 року був укладений договір комісії №3 на продаж шкіряного напівфабрикату вет-блю 1-2 гатунку вагою 2-8 кг на загальну суму без ПДВ 2 960000,0 грн..

Згідно акту №1 прийому - передачі товару на комісію ЗАТ «Федкомінвест-Україна» 26.02.2007 року передало ПП «Тасіс-ХХІ» шкіряний напівфабрикат вет-блю 1-2 ґатунку вагою 2-8 кг на загальну суму без ПДВ 2 960000,0 грн..

Згідно з пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР з подальшими змінами та доповнення, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платнику податку.

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів, робіт, послуг, визначена сторонами договору, якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Згідно інформації Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків від 27.09.2007 року №683/08-07, від 27.09.2007 року №649/08-07 при експорті хромового напівфабрикату «Вет-блу» із шкір ВРХ розміром менше 2,6 кв.м. з України у 2007 році відмічені наступні ціни в дол. США/м.кв., на умовах поставки БАР-кордон України РСА-склад виробника: 1 ґатунок - 30-35 дол.США/м.кв, 2 ґатунок - 27-32 дол.США/кв.м.

Закритим акціонерним товариством «Федкомінвест-Україна» було придбано та реалізовано на експорт шкіряний напівфабрикат хромового дубління «Вет-блу» без подальшої обробки, недоєний, 1-2 ґатунків у вологому стані, площею до 2,6 кв.м., із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг (ТУ-У 003022391-3-98).

Середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-блу» без подальшої обробки, недвоєний, 1-2 гатунків у вологому стані, площею до 2,6 кв.м., із шкур ВРХ розвісом 2-8 кг з урахуванням інформації Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків - складає 31 дол.США/м.кв. Середня звичайна ціна шкіряного напівфабрикату хромового дубління «Вет-блу» складає 6,2 дол.США за 1 кг, що у гривневого му еквіваленті складає 31,3 грн. за 1 кг.

Закрите акціонерне товариство «Федкомінвест-Україна» придбало у Приватного підприємста «Альтернатива-C» шкіряний напівфабрикат «Вет-блу» 1-2 ґатунку, 2-8 кг у кількості 40 000 кг за ціною 74,0 грн. за 1 кг., на загальну суму 2 960 000,00 грн., без врахування податку на додану вартість - 592 000,00 грн..

З урахування вище викладеного колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що позивачем було порушено пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ЗАТ «Федкомінвест-України» у лютому 2007 року було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ більше 20 відсотків від звичайної ціни шкіряного напівфабрикату «Вет-блу», що складається із суми нарахованого та сплаченого підприємством податку за ставкою 20% у лютому 2007 року у зв'язку з придбанням цього товару в сумі 106585,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог.

Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Колегія суддів погоджується, з доводами апелянта, стосовно того, що Окружний адміністративний суд міста Києва при прийнятті зазначеної постанови порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 71, 158, 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2008 року – скасувати.

Постановити нове рішення, яким в задоволенні вимог Закритого акціонерного товариства «Федкомінвест - Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень – рішень від 17.10.2007 року №0007812309/0, від 15.11.2007 року №0007812309/1 та від 31.01.2008 року №0007812309/2 – відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постави суду виготовлено 09.11.2009 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя: Бистрик Г.М.