Постанова № 74273479, 25.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 635/1997/17 Головуючий суддя І інстанції Полєхін А. Ю.

Провадження № 22-ц/790/2934/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори про право власності та інші речові права

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 635/1997/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Державний нотаріус Сьомої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, Русько-Тишківська сільська рада Харківського району Харківської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, з апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 березня 2018 року у складі судді Полєхіна А.Ю.,-

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/8 частину земельної ділянки та будинку № 68 по вулиці Джерельній (колишня вул. Кірова) в с. Руські Тишки Харківського району Харківської області, а також 1/8 частину земельної частки (паю), яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХР №380 від 16 вересня 1997 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 березня 2018 року провадження у справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв’язку з відмовою від позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просив ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги зазначив, що укладеним між позивачем та ТОВ «юридична компанія «Рігор» договором про надання правової допомоги не було передбачено право представника позивача відмовитись від позову, а тому були відсутні підстави для задоволення відповідної заяви.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_1, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що повноважний представник позивача ОСОБА_6 подав заяву про відмову від позову, а тому відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

За положеннями ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як убачається із матеріалів справи, 16 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «РІГОР» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги та представництва інтересів у судових органах.

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що ОСОБА_1 уповноважила ТОВ «ЮК «РІГОР», серед іншого, лише подавати та підписувати від її імені заяви, запити, вимоги, прохання, позовні заяви, процесуальні документи, клопотання, скарги. представляти інтереси в органах місцевого самоврядування у тому числі й судах (а.с.18).

На виконання умов договору 16 березня 2017 року ТОВ «Юридична компанія «РІГОР» в порядку передоручення було видано довіреність ОСОБА_6, якою передбачено представляти інтереси товариства, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог.

За змістом ст. 206, п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України позивач може відмовитись від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справі або в окремій письмовій заяві, процесуальними наслідками чого є закриття провадження у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 березня 2018 року ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою, в якій посилаючись на врегулювання спору мирним шляхом, просив закрити провадження у справі у зв’язку з відмовою від позову.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Оскільки умовами укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮК «РІГОР» договору про надання правової допомоги передбачено вичерпний перелік прав та обов'язків сторін, серед яких не зазначено права представника відмовитись від заявленого ОСОБА_1 позову, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для прийняття такої відмови та закриття провадження у справі з цих підстав.

За таких обставин відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню, з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 379, 381-384 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 березня 2018 року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 25 травня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В.Котелевець

ОСОБА_8