Вирок № 74273462, 25.05.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 635/7382/16-к Головуючий суддя І інстанції Шинкарчук Я. А.

Провадження № 11-кп/790/658/18 Суддя доповідач Гришин П.В.

Категорія: Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого – судді - Гришина П.В.

суддів - Грошевої О.Ю., Савенка М.Є.,

при секретарі - Григорян І.І.,

за участю прокурора - Пресс Г.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2017 року у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працюючого, одруженого, має на своєму утриманні малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 27 січня 2014 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст.121, ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі; 10.12.2014 року Апеляційним судом Харківської області вирок Харківського районного суду Харківської області від 27.01.2014 року скасовано в частині призначення покарання за ч. 2 ст. 121 КК України та справу направлено на новий розгляд, в іншій частині вирок залишено без змін,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком, ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.121 КК України до 7 років 10 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 18 серпня 2011 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строк його попереднього ув’язнення з 18 серпня 2011 року по 21 липня 2015 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі та звільнено від відбування призначеного покарання у зв’язку з його повним відбуттям.

Згідно вироку, 05 травня 2010 року у період часу з 22 годин 00 хвилин до 23 годин 00 хвилин на літньому майданчику продуктового магазину ПП «Крижановський» по вул.Шевченка (раніше Радянська), 21, в сел. Васищеве, Харківського району, Харківської області, після спільного вживання спиртних напоїв між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 виникла сварка, яка в подальшому переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_1, реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на нанесення іншій особі тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_3 чотири послідовних удари рукою, а саме, по одному удару в наступні частини тіла – в голову, груди, живіт і по нозі, тим самим спричинивши потерпілому ударами направленими в голову, груди і кінцівку численні садна і синці на обличчі і шиї, садно в підключичній області і в області грудей, численні садна і синці на кінцівках, які були визнані згідно висновку судово-медичної експертизи від 20.08.2011 за № 104/856дм10 легкими тілесними ушкодженнями і ніякого впливу на настання смерті ОСОБА_3І не мають. А своїм ударом, спрямованим в живіт ОСОБА_3, який ОСОБА_1 наніс потерпілому кулаком своєї правої руки в черево, він заподіяв потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи від 20.08.2011 за №104/856дм10 розрив брижі товстого кишечнику, що супроводжується крововиливом в черевну порожнину (близько 1500 мл крові), визнаний тяжким тілесним ушкодженням по критерію небезпеки для життя, який і виявився причиною смерті потерпілого, так як протягом наступного часу до 6 годин включно, у ОСОБА_3 після отримання ним вищевказаного тілесного ушкодження, відбулося наступне наростання крововтрати, яке в результаті і призвело до втрати ним свідомості і наступу його біологічної смерті.

В апеляційній скарзі прокурорпросить вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати в частині призначеного покарання у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосуванням положень ч.4 ст.70 КК України, та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років. На підставі ч.4 ст.70, ст. 72 КК України шляхом повного складання покарань, призначених вироком Харківського районного суду від 27.01.2014 року за ч.2 ст.296 КК України у виді 2 років обмеження волі, та призначеним цим вироком і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

В обґрунтування посилається на те, що інкримінований ОСОБА_1 злочин останній вчинив 05.05.2010 р., тобто до постановления вироку Харківським районним судом 27.01.2014 р., а тому покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів необхідно призначати за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.

Також зазначає про те, що при призначенні покарання судом не в повному обсязі враховано, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, в стані алкогольного сп’яніння, раніше судимий, ніде не працює, отже суспільно корисною працею не займається.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області, думку обвинуваченого ОСОБА_1, який заперечував проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Фактичні обставини справи, кваліфікація дій обвинуваченого та його винуватість у вчиненні злочину ніким не оспорюються, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції у відповідності зі ст. 404 КПК України рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.

Що ж стосується призначеного покарання, то колегія суддів вважає, що при призначенні обвинуваченому покарання судом першої інстанції в достатній мірі не були враховані норми кримінального закону, за якими призначається покарання при множинності злочинів. Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України за правилами , передбаченими в частинах першій - третій статті 70 КК України , призначається покарання, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено , що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Як вбачається із матеріалів провадження, вироком Харківського районного суду від 27.01.2014 року ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі.

Суд першої інстанції належної уваги даній обставині, яка збільшує обсяг обвинувачення, не приділив. Між тим, злочин , за який засуджено ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні обвинувачений вчинив до ухвалення попереднього вироку від 27.01.2014 року.

З огляду на це остаточне покарання обвинуваченому повинно призначатись за правилами ч.4. ст. 70 КК України, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню в цій частині, а вирок скасуванню в частині призначення покарання з ухваленням нового вироку відповідно до п.1 ч.1 ст. 420 КПК України.

Виходячи із вимог ст.65 КК України, суд повинен призначати покарання в межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1 , колегія суддів враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, раніше судимого, наявність на його утриманні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, позитивну характеристику за місцем проживання.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, пом’якшуючу обставину- щире каяття , наявність обтяжуючої обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, колегія суддів вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк , який правильно був визначений судом першої інстанції, оскільки обумовлений вищенаведеними обставинами. Підстав вважати надто м’яким таке покарання не встановлено, а тому колегія суддів не погоджується із вимогами апеляційної скарги заступника прокурора в цій частині .

З урахуванням покарання, призначеного ОСОБА_1 за вироком Харківського районного суду від 27.01.2014 року у виді 2 років обмеження волі, остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити відповідно до положень ч.4 ст. 70 КК України.

При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, пом’якшуючу обставину, наявність обтяжуючої обставини, колегія суддів вважає необхідним обрати принцип призначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим .

На думку колегії суддів, таке остаточне покарання є справедливим та сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним кримінальних правопорушень, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 376, 404, 405, 407,409, 418, 420 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 02 жовтня 2017 року у відношенні ОСОБА_1, в частині призначення покарання - скасувати.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 7 років 10 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Харківського районного суду від 27.01.2014 року, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 7 років 10 місяців позбавлення волі.

Врахувавши відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України ( в ред. від 26.11.2015 року) ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк його попереднього ув’язнення , в т.ч. з 18 серпня 2011 року по 21 липня 2015 року із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного цим вироком покарання у зв’язку з його повним відбуттям.

У решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржено в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Головуючий -

Судді -