Постанова № 74272323, 21.05.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/4159/17 Номер провадження 22-ц/786/846/18Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей Колект», ОСОБА_4

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_6

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, ухвалене 29 січня 2018 року в приміщенні суду в м. Кременчук у складі судді Андрієць Д.Д.

по справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей Колект», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений 08 травня 2008 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4, предметом якого є квартира № АДРЕСА_1.

В обґрунтування вказаних вимог вказувала, що 08 травня 2008 року між ПАТ «Укрсиббанк» (правонаступником якого є ТОВ «Кей Колект») та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано квартиру № АДРЕСА_1. Вважає, що такий договір був укладений з порушенням норм законодавства, оскільки на момент укладення у переданому в іпотеку житловому приміщенні проживала малолітня дитина – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, на її думку, спірним договором було порушено права дитини.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, ухваленим 29 січня 2018 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір іпотеки укладався не батьками малолітньої ОСОБА_3, а тому міг бути укладений без дозволу органу опіки та піклування. Окрім того, місцевий суд виходив із відсутності беззаперечних доказів того, що на момент укладення договору іпотеки малолітня ОСОБА_3 мала право користуватися квартирою № 8 в буд. 24 по вул. Горького у м. Кременчуці.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 – ОСОБА_7, просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказував, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що спірний іпотечний договір створює загрозу правам малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки за рахунок квартири № АДРЕСА_1 можуть бути задоволені вимоги кредитора – ТОВ «Кей Колект».

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 08 травня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладеного договір іпотеки. Відповідно до п. 1.1. Договору, іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю чотирьохкімнатну квартиру № АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.4 договору іпотекодавець свідчить, що Предмет іпотеки до цього часу жодним способом не відчужений, у спорі та під арештом (забороною) не перебуває, в оренду/лізинг/довірче управління не переданий. Іпотекодавець свідчить, що укладенням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, а також у разі якщо предметом іпотеки є житлова нерухомість в тому числі не порушені права дітей.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Передбачене статтею 17 Закону України «Про охорону дитинства» положення про необхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке мають діти, спрямоване на захист майнових прав дітей, тому підставою для визнання такого договору недійсним за позовом їх батьків є порушення майнових прав дітей унаслідок укладення такого договору, а не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на його укладення.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, стороною договору іпотеки від 08 травня 2008 року не є батько, матір ОСОБА_3 або особа, що їх замінює. Іпотекодавцем за договором є дід ОСОБА_3

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, а саме договору купівлі-продажу квартири від 21 квітня 2008 року та договору іпотеки від 08 травня 2008 року (а.с. 8-12), квартира № АДРЕСА_2 на момент укладення спірного договору іпотеки належала на праві приватної власності ОСОБА_4

Законодавство не покладає на інших осіб, окрім батьків дитини та осіб, що їх замінюють, обов‘язку з отримання дозволу органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки, предметом якого є квартира, у якій проживає дитина.

Окрім того, враховуючи, що єдиним власником квартири № АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, колегія суддів вважає доводи апелянта про те, що спірним договором будо порушено майнові права малолітньої ОСОБА_3 безпідставними.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 січня 2018 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді А.І. Дорош

ОСОБА_8

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: