Постанова № 74269935, 24.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1663/17 Головуючий у І інстанції Єременко В. М.Провадження № 22-ц/780/1827/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 24.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

ОСОБА_1О.(суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 лютого 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 26 грудня 2014 року у розмірі 12 266 грн. 79 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписав заяву б/н від 26 грудня 2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У порушення вимог закону та договору відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 08 лютого 2018 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.12.2014 року на суму заборгованості за кредитом 1 216 грн. 49 коп. та процентів в розмірі облікової ставки Національного банку України, починаючи з 26 грудня 2014 року по 21 листопада 2017 року в розмірі 630 грн. 27 коп., а всього 1 846 грн. 76 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині відмови у стягненні заборгованості з частини процентів, пені та штрафів та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах не свідчить про те, що відповідач не був ознайомлений з ними та не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Умови та правила надання банківських послуг розміщені в мережі інтернет на сайті банку та є доступними для всіх клієнтів банку. Підпис відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він повністю згодний з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах. Крім того, користування кредитними коштами підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по картковому рахунку. Відповідач сплачував заборгованість по процентам, виходячи з процентної ставки, встановленої умовами договору.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 23 березня 2018 року учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзив не надійшов.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 26 грудня 2014 року ОСОБА_4 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 9).

Згідно розрахунку, наданого ПАТ КБ «Приватбанк», заборгованість ОСОБА_4 перед банком на 21 листопада 2017 року складає 12266 грн. 79 коп., з яких 1216 грн. 49 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 2331 грн. 81 коп. – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 7658 грн. 17 коп. – заборгованість за пенею; 500 грн. – штраф (фіксована частина); 560 грн. 32 коп. – штраф (процентна складова) (а.с.7-8).

Вирішуючи вказаний спір та частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору. Банком не надано суду доказів, що саме ці Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Апеляційний суд погоджується по суті з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписав анкету – заяву б/н від 26 грудня 2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 2500 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ПАТ КБ «Приватбанк» обґрунтував свої позовні вимоги, зокрема, тим, що відповідач ОСОБА_4 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Проте, такі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма істотними умовами договору.

Відсутність підпису відповідача на умовах та правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість банку надати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Зазначення в заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника.

Отже, позивачем не доведено факт того, що між сторонами досягнуто згоди щодо розмірів відсотків за користування кредитом, пені та штрафів.

Що стосується стягнення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» відсотків апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Стягуючи з відповідача заборгованість по відсотках, суд першої інстанції застосував положення ст. 1048 ЦК України та визначив розмір відсотків за користування кредитом на рівні облікової ставки Національного банку України.

Апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача відсотків у розмірі, заявленому банком у позовній заяві, оскільки таких розмір відсотків умовами договору не визначений.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що умови та правила надання банківських послуг розміщені в мережі інтернет на сайті банку та є доступними для всіх клієнтів банку.

Однак, такі доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки розміщення таких умов та правил у мережі інтернет не свідчить про домовленість сторін договору по всіх його істотних умовах та ознайомлення позичальника з умовами та правилами під підпис у редакції, яка діяла на момент укладення договору.

Оскаржуючи рішення, ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що користування кредитними коштами підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по картковому рахунку. Відповідач сплачував заборгованість по процентам, виходячи з процентної ставки, встановленої умовами договору. Однак, факт отримання коштів та користування ними відповідачем не заперечується, а розрахунок заборгованості не свідчить про те, що кошти, які вносилися відповідачем, були виключно призначені для сплати відсотків за договором, на умовах, які, банк вважає погодженими з позичальником.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а, відтак, вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді: Фінагеєв В.О.

ОСОБА_2

ОСОБА_3