Ухвала суду № 74266127, 24.05.2018, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/606/18

Провадження № 1-кп/675/56/2018

У Х В А Л А

"24" травня 2018 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого - судді Трасковського С.Л., суддів – Пашкевича Р.В., Короля О.В., за участю: секретаря судового засідання – Ящука О.І., прокурора – Денесюка Р.В., представника потерпілої – адвоката ОСОБА_1, обвинуваченого - ОСОБА_2, його захисника – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізяслав клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240000000257 від 25.12.2017 року, про обвинувачення Рудика В’ячеслава Васильовича, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Ізяславського районного суду Хмельницької області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 Вказує, що на даний час зберігаються ризики того, що ОСОБА_2, у випадку обрання більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може незаконно впливати особисто і через інших осіб на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду. Зазначає у клопотанні, що обґрунтуванням наявності даних ризиків є те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, який є особливо тяжким. Відповідно до санкції ч.3 ст.187 КК України за вчинення вказаного злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. За вказаних обставин виправданим є застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки більш м’які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання вищевказаним ризикам.

Потерпіла, повідомлена належним чином про дату, час, місце судового розгляду, в судове засідання не прибула.

Представник потерпілої – адвокат ОСОБА_1 підтримав клопотання прокурора, вказав, що є ймовірність надання потерпілою додаткових показів, а тому вважає, що обвинувачений може незаконно вплинути на потерпілу з метою зміни нею показів. Також адвокат ОСОБА_1 зауважив, що судом ще не допитано одного свідка, покази якого є важливі для розгляду даного кримінального провадження, а тому ОСОБА_2 також може незаконно вплинути на нього у разі зміни йому запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи його необґрунтованим. Вказав, що допитані в судовому засіданні свідки та потерпіла не підтвердили вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому обвинуваченому не має сенсу впливати на них з метою зміни показів. Також існування ризиків щодо вчинення ОСОБА_2 інших злочинів та переховуватись від суду є надуманими.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника, зазначивши, що підстав для продовження запобіжного заходу немає. Вказав на існування в нього міцних соціальних зв’язків за місцем проживання, що унеможливлює його переховування від суду.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене.

Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суд Хмельницької області від 28.12.2017 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів по 23 лютого 2018 року включно. Таке рішення обґрунтоване тим, що існують ризики переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, сховання або спотворення будь-яких доказів, незаконного спливу на потерпілу та свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді того ж суду від 20.02.2018 року строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовженого по 24 квітня 2018 року включно. При цьому судом враховано існування тих ризиків, які були наявні при обранні йому такого запобіжного заходу.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13.04.2018 року дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено по 11.06.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді судом питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни запобіжного заходу на більш м’який, береться до уваги, що на даний час не допитано одного свідка, не досліджено інші докази обвинувачення, а також докази сторони захисту.

При цьому строк тримання під вартою закінчується, а судове провадження неможливо завершити до закінчення його строку, зважаючи на обсяг доказів, які ще необхідно дослідити.

Крім того, суд бере до уваги, що обвинуваченому ставиться у вину вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, а тому зберігається, встановлений при обранні запобіжного заходу, ризик того, що він може переховуватись від суду, зважаючи на міру покарання, яка йому загрожує та передбачена вказаною нормою КК України. Також на даний час судом не допитано всіх свідків сторони обвинувачення, а тому змінивши ОСОБА_2 запобіжний захід на більший м’який, обвинувачений зможе незаконно впливати на недопитаного свідка, а крім того і на потерпілу у цьому кримінальному провадженні.

Таким чином судом не встановлено даних про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, нових підстав для застосування іншого запобіжного заходу немає. Застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, а встановлені при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики не відпали.

Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тому суд не вбачає будь-яких підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на інший більш м'який.

З огляду на викладене, клопотання прокурора, на думку суду, слід задовільнити, запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів.

Керуючись ст.ст.176-178, 331, 369-372, 376 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор», продовжити на 60 днів, а саме по 22 липня 2018 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Л. Трасковський

Судді: Р.В. Пашкевич

ОСОБА_6