Рішення № 7426465, 16.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2009 р. Справа № 60/245-09

вх. № 9089/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко М.В., довіреність б/н від 31.12.2008 року

1-го відповідача - не з`явився

2-го відповідача - не з`явився

3-го відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України", м. Нікополь

до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

3. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків

про стягнення 2249,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів - фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 (1-ий відповідач), ОСОБА_3 (2-ий відповідач) та ОСОБА_4 (3-й відповідач) заборгованості у розмірі 1568,00 грн., відсотків у розмірі 307,08 грн. та пені у розмірі 374,19 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перший відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором кредиту № ДК 80-46 від 17.04.2008 р. по оплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, з урахуванням чого виникла вищезазначена заборгованість, нараховано пеню та оскільки між позивачем, 2-им та 3-им відповідачами був укладений договір поруки № 53 від 17.04.2008 р. позивач просить суд стягнути зазначену суму заборгованості солідарно з відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02 грудня 2009 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 грудня 2009 року розгляд справи було відкладено на 16 грудня 2009 року о 10:00.

Представник позивача 15 грудня 2009 р. надав супровідним листом вх. № 16238 копії довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на відповідачів, історію кредиту №ДК 80-46 від 17.04.2008р. та заяву про часткову відмову від позовних вимог, відповідної до якої вказує на сплату першим відповідачем основної суми боргу у розмірі 400,00 грн., з урахуванням чого просить суд стягнути солідарно з відповідачів основну суму заборгованості за кредитом у розмірі 1168,00 грн., відсотки у розмірі 307,08 грн. та пеню у розмірі 374,19 грн.

Суд вищенаведені документи долучає до матеріалів справи.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, витребувані попередньою ухвалою суду документів не представили, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та 1-м відповідачем 17 квітня 2008 року було укладено договір кредиту №ДК 80-46.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., кредитор (позивач) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові (1-му відповідачу) у розмірі 5000,00 грн., а 1-й відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених договором.

Згідно п.2.2 Договору термін повного погашення кредиту - 11.12.2008 р. включно.

Відповідно до п.3.1.1 Договору позивач зобов`язався надати 1-му відповідачу кредит в день підписання договору шляхом видачі з каси позивача грошових коштів у розмірі, зазначених п.1.1. Договору.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору, а саме надав 1-му відповідачу кошти у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №134 від 17 квітня 2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що граничний строк повернення кредиту становить 11 грудня 2008 року, однак відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту виконав неналежним чином, повернувши лише частину кредиту в сумі 3832,00 грн., з урахуванням чого залишилась несплачена сума кредиту у розмірі 1168,00 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 1168,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся 15 грудня 2009 року до суду із заявою про часткову відмову від позовних вимог, мотивуючи свою заяву сплатою першим відповідачем заборгованості у розмірі 400,00 грн. після звернення з відповідним позовом.

Судом встановлено, що відмову від позову підписано представником позивача, який діє на підставі довіреності, виданої 31 грудня 2008 року генеральним директором ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" Барковим А.В.

Враховуючи вищевикладене та те, що відмова позивача від позову не суперечить діючому законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших сторін, господарський суд вважає занеобхідне прийняти часткову відмову позивача від позову, у зв"язку з чим у суду є підстави для припинення провадження по справі згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 400 грн.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно п.3.2.3. Договору кредиту 1-й відповідач зобов`язався сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до розділу 4 Договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони встановили, що за користування кредитом у період з дати, зазначеної в п.3.1.1. Договору і до дати погашення кредиту 1-й відповідач сплачує позивачу відсотки у розмірі 2,5% на місяць від суми, вказаної в п.1.1. Договору.

Відповідно до п.4.3. Договору повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється 1-м відповідачем у порядку та терміни згідно з Графіком погашення кредиту і відсотків (Додаток №1) готівкою через касу Кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок позивача через банк. При несплаті частини кредиту та/або відсотків у термін, вказаний у графіку, вони вважаються простроченими.

Перевіривши нарахування процентів за користування кредитом, судом встановлено, що заборгованість за відсотками за період з 16.10.2008 року по 11.12.2008 року складає суму - 307,08 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.1. Договору кредиту у випадку порушення 1-м відповідачем зобов`язань за договором, у тому числі термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, позивач має право нарахувати, а 1-й відповідач зобов`язаний оплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені за порушення строку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом суд прийшов до висновку, що розмір пені за період з 17.10.2008р. по 17.04.2009р. становить 44,83 грн., за період з 31.10.2008р. по 30.04.2009р. - 44,35 грн., за період з 14.11.2008р. по 14.05.2009р. - 44,36 грн., за період з 28.11.2008р. по 28.05.2009р. - 44,37 грн. та за період 12.12.2008р. по 12.06.2009р. - 45,83 грн., всього - 223,74 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 223,74 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 150,45 грн. слід відмовити, оскільки в цій сумі пеня нарахована безпідставно.

Заборгованість за договором кредиту №ДК 80-46 від 17 квітня 2008 року позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, посилаючись на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №ДК 80-46 від 17.04.08р., між позивачем, 2-м та 3-м відповідачами 17 квітня 2008 року було укладено договір поруки №53, згідно п.1.1. та п.3.3. якого поручителі зобов'язалися перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання боржником (першим відповідачем) зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором № ДК 80-46 від 17 квітня 2008р. щодо повернення кредиту у сумі 5000 грн., сплати позивачеві відсотків за користування цим кредитом, пені у розмірах, передбачених договором кредиту, а також відшкодуванням збитків.

Відповідно до п.3.2. договору поруки, сторони домовилися, що у випадку невиконання першим відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, відповідачі відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Пунктом 3.4. Договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання 1-м відповідачем зобов`язань за договором кредиту позивач направляє 2-му та 3-му відповідачам вимогу про виконання зобов`язань 1-м відповідачем за договором кредиту, у якому повідомляє 2-го та 3-го відповідачів про порушення 1-м відповідачем умов договору кредиту, суму боргу, включаючи заборгованість за кредитом, за відсотками, сумі пені, збитків.

Згідно п. 3.5. Договору поруки поручителі (2-ий та 3-й відповідачі) зобов`язалися сплатити суму боргу боржника (1-го відповідача) перед кредитором (позивачем) протягом 3-х робочих днів з моменту одержання вимоги кредитора, зазначеної у п.3.3. Договору.

Через порушення першим відповідачем зобов'язань за спірним Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, позивач звернувся до поручителів (2-го та 3-го відповідачів) з листом - вимогою №82 від 23.01.2009р. та №81 від 23.01.2009р. сплатити заборгованість за кредитним договором.

Факт направлення та отримання вимоги 2-м та 3-м відповідачами підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Вказана вимога позивача була залишена 2-м та 3-м відповідачами без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на наведене вище, та приймаючи до уваги, що перший відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання за спірним Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 1168,00 грн., відсотків у розмірі 307,08 грн. та пені у розмірі 223,74 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 77,04 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 178,25 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 553, 554, 610, 625, 626, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти часткову відмову позивача від позову в сумі 400 грн.

Позов задовольнити частково в сумі 1698,82 грн.

Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (53224, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46-А, кімн. 3, р/р №26505218614500 в Укрсиббанк, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35183716) основну суму заборгованості у розмірі 1168,00 грн., відсотки у розмірі 307,08 грн., пеню у розмірі 223,74 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 77,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 178,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 400,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

В решті частині позову щодо стягнення 150,45 грн. пені - відмовити.

Повний текст рішення підписано 17 грудня 2009 року.

Суддя

справа №60/245-09