Рішення № 7426449, 14.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р. Справа № 60/228-09

вх. № 8446/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Дробот С.І., дов. № 140709-01 від 14.07.09р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Активна косметика", м. Київ

до ТОВ "Титан", м. Мерефа

про стягнення 28474,92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Активна косметика" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" суму основного боргу у розмірі 27459, 15 грн., інфляційні втрати у розмірі 664,51 грн. та 3% річних у розмірі 351,26 грн. Окрім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 284,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.11.09 р., у зв'язку з знаходженням на лікарняному судді Чистяковоі І.О., справу № 60/228-09 було передано для подальшого розгляду судді Светлічному Ю.В.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Окрім того, на виконання ухвали суду від 15.10.09 р., позивач надав 14 грудня 2009 року документи згідно супровідного листа вх. № 31281, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час був повідомлений належним чином, але відзив на позов та витребувані судом документи не надав.Окрім того, від відповідача через канцелярію господарського суду надано клопотання про зобов"язання позивача скласти акт звірки та направити його відповідачу, які долучені судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 09 серпня 2005 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено договір поставки №П-033/05.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов"язався поставляти косметичні товари виробництва Франції торгової марки «RоС». відповідно до наданих Покупцем замовлень, а Покупець зобов'язався приймати продукцію та здійснювати оплату вартості товару згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочки платежу строком на 21 банківський день, що відраховується від дати поставки товару Покупцю.

Позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі, поставляв товари відповідачу у чіткій відповідності до замовлень останнього. Останню поставку продукції, за яку виникла заборгованість в сумі 27459,15 грн. позивач здійснив 21.08.2008 р. згідно видаткових накладних: №11900 від 21.08.08 р. на суму 10309,11грн., №11899 від 21.08.08 р. на суму 8437,28 грн., №11898 від 21.08.08 р. на суму 9700,70 грн., №11897 від 21.08.08 р. на суму 9700,70 грн., №11896 від 21.08.08 р. на суму 9700,70 грн., №11895 від 21.08.08 р. на суму 9700,70 грн. Вказані накладні містять підпис та печатку Покупця.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 27459,15 грн.

Окрім того, позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати у розмірі 664,51 грн. та 3% річних у розмірі 351,26 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не зстановлено договором або законом.

Згідно з ч.і ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст.ст.610, 611 ЦК України . порушення зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Невиконання зобов'язання у встановлений договором строк, у відповідності ч.1 ст. 612 ЦК України, є простроченням боржника.

За загальним правилом, встановленим ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційні втрати у розмірі 664,51 грн. та 3% річних у розмірі 351,26 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд розглянувши клопотання відповідача про зобов"язання позивача скласти акт звірки, прийшов до висновку, про відсутність підстав для його задоволення, оскільки матеріали справи містять достатній обсяг доказів щодо наявності заборгованості відпловідача перед позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 284,75 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 626, 712 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні клопотання відповідача про зобов"язання позивача скласти акт звірки та направити його відповідачу - відмовити.

2. Позов задовольнити повністю у сумі 28474,92 грн.

3. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан» (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Савченко,20, п/р №26008407485001 у Харківському ГРУ "Приватбанк", МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Активна косметика» (04073, м. Київ, пр-т Московський,23-Г,7 поверх, ЄДРПОУ - 33192556, п/р 26003226801 в АКБ "Інтеграл-банк" м. Київ, МФО 320735) основного боргу у розмірі 27459,15 грн., суму інфляційних нарахувань 664,51 грн., суму 3% річних 351,26 грн. та судові витрати, які складаються з державного мита 284,75 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 315 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 16 грудня 2009 року.

Суддя

Справа №60/228-09