Рішення № 7426393, 14.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2009 р. Справа № 55/276-09

вх. № 8966/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Стеценко О.Л.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповіжальністю "Підприємство Техінком", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя - Тета", м. Харків

про стягнення 15365,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповіжальністю "Підприємство Техінком", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Троя - Тета", м. Харків, 14359,26 грн. основного боргу, 315,90 грн. збитків від інфляції, 689,96 грн. штрафних санкцій та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору консигнації на продаж продукції №2/08 від 27.06.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання, а саме товари не реалізував та повернув їх позивачеві не у повному обсязі. Позивач також просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача в межах стягуваної суми. Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 листопада 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 листопада 2009 р.

23 листопада 2009 р. позивач надав додаткові документи та додаткове обгрунтування позовних вимог, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 листопада 2009 р. було відкладено розгляд справи на 14 грудня 2009 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

27 червня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство Техінком", м. Київ (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Троя - Тета", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір консигнації на продаж продукції № 2/08, у відповідності до умов якого позивач передає товари відповідачеві для демонстрації та продажу на умовах цього договору згідно з доданою специфікацією, а відповідач реалізує товар від свого імені. Пунктом 3.1.7 договору передбачено, якщо відповідач в термін 3 календарних місяців не реалізував товари, в такому разі на вимогу позивача він зобов"язаний повернути зазначені товари в термін 5 діб. Пунктом 5.1 передбачений термін консигнації- 3 календарних місяців. Пунктом 6.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності 27.06.08 р. та діє до 31.12.08 р.

В додатку до договору консигнації № 2/08 від 27.06.08 р. зазначений перелік продукції, ща передається на консигнацію.

На виконання умов вказаного договору позивачем було передано відповідачеві дизельні та бензинові електростанції на загальну суму 125584,32 грн., що підтверджується видатковою накладною № 107 від 27.06.08 р., яка підписана обома сторонами та скріплена печатками.

У вказаній накладній зазначений договір № 2/08 від 27.06.08 р., що свідчить про те, що обладнання було передано саме на виконання цього договору.

З боку відповідача обладнання було отримано уповноваженою особою на підставі довіреності серії НБІ № 667339/52 від 27.06.08 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Підприємство Техінком", м. Київ.

Як було вищезазначено, якщо відповідач в термін 3 календарних місяців не реалізував товари, в такому разі на вимогу позивача він зобов"язаний повернути зазначені товари в термін 5 діб.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було частково повернуто електростанції на загальну суму 111225,06 грн., що підтверджується накладною на повернення № Х/1-0000002 від 30.01.09 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 4/03 від 19.03.09 р. повернути обладнання згідно договору № 2/08 від 27.06.08 р. чи перерахувати грошові кошти, що підтверджується поштовим повідомленням № 2143344 з відміткою про отримання з боку відповідача.

Проте відповідач на вимогу не відреагував, обладнання не повернув та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань , у відповідача виникла заборгованість у сумі 14359,26 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав обладнання, що підтверджується належними доказами, проте його не повернув та грошові кошти за нього не перерахував, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –14359,26 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було вищезазначено, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 4/03 від 19.03.09 р. та з цього моменту у відповідача виникло грошове зобов"язання по перерахуванню грошових коштів у сумі 14359,26 грн. за обладнання.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 315,90 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна(розрахунок перевірений судом).

В решті заявленого позову щодо стягнення 689,96 грн. штрафних санкцій суд дійшов висновку відмовити позивачу в задоволенні, у зв"язку з тим, що сторонами не було передбачено такої відповідальності, як стягнення штрафних санкцій, тому суд вважає вказану вимогу безпідставно заявленою.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв”язку з необгрунтуванням і непідтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також недоведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, 629, ч.2 ст. 625 ЦК України, ст.ст.4-2,4-3, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповіжальністю "Троя - Тета", м. Харків(61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 100, код ЄДРПОУ 32562858, р/р № № 26003301935 у Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599; р/р № 26007151665200 у АКБ "Укрсиббанку", м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповіжальністю "Підприємство Техінком", м. Київ(01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ 24083410, р/р № 26007012238439 у ВАТ "Укрексімбанку" м. Київа, МФО 380333) 14359,26 грн. основного боргу, 315,90 грн. збитків від інфляції, 146,75 грн. державного мита та 225,40 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті заявленої вимоги про стягнення 689,96 грн. штрафних санкцій відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 16 грудня 2009 року.