Постанова № 74262104, 16.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2123/18

Номер справи місцевого суду: 1512/15855/2012

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А.,

ОСОБА_2

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2013 року, -

встановила:

20 листопада 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної у розмірі 9074,65 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

На ухвалу суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до приписів п.п.3,4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. При цьому, суд першої інстанції свій висновок не мотивував. Із оскаржуваної ухвали не вбачається у які саме дні позивач, будучи про це належно повідомленим, у судове засідання не з’явився.

Проте, районний суд внаслідок порушення норм процесуального права дійшов цього висновку без всебічного, повного й обґрунтованого з'ясування обставин справи і ці висновки суперечать матеріалам справи та нормам процесуального права.

ОСОБА_3 звернувся із позовною заявою до суду 20 листопада 2012 року. Провадження по ній відкрито 27 листопада 2012 року та призначено її до розгляду на 10 грудня 2012 року о 12 годині 10 хв. Копія ухвали направлена позивачеві 27 листопада 2012 року.

10 грудня 2012 року позивач та його представник у судове засідання не з’явились.

Проте у матеріалах справи (а.с. 14) є розписка представника позивача про необхідність явки у наступне судове засідання, призначене на 4 лютого 2013року. Аналогічно про наступне судове засідання було повідомлено і представника відповідача.

4 лютого 2013 року судове засідання не відбулося і розгляд справи призначено на 28 лютого 2013 року, про що під розписку було повідомлено представників позивача і відповідача.

28 лютого 2013 року відкрито судове засідання і справу слуханням відкладено через неявку належно повідомлених позивача та його представника та за наявності прохання представника відповідача про слухання справи за його відсутності.

У подальшому справа призначалась слуханням на 25 березня, 18 квітня, 21 травня, 11 червня, 8 липня, 7 серпня, 6 вересня, 10 жовтня, та 12 листопада 2013 року. При цьому позивач повідомлявся про час та місце слухання справи після 11 червня 2013 року лише на 12 листопада 2013 року.

За умови знаходження справи у провадженні судді протягом року, у суду першої інстанції не було підстав для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.

За правилами ст. 158 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи) розгляд судом цивільних справ відбувається у судовому засіданні з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Аналогічна норма викладена в ч. 3 ст. 211 ЦПК України (в редакції Закону 2017 року).

Відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи) судовий виклик виконується судовими повістками про виклик.

Згідно ч. 3 ст. 169 та ч. 1 п. 3 ст. 207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи) у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною другою ст. 77 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи) передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки до судового засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися у судове засідання без поважних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 про час та місце судового засідання, яке було призначено на 10.10.2013 року належним чином повідомлені не були.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 207 ЦПК України (в редакції, яка діяла на момент розгляду справи) суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився у судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічна норма викладена в п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України (в редакції Закону 2017 року).

Таким чином, висновок суду першої інстанції про повторну неявку позивача до судового засідання без поважних причин спростовується матеріалами справи та не відповідає фактичним її обставинам.

Право допуску до суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд (ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Порушення судом вищезазначених вимог ЦПК України призвело до постановлення необґрунтованої ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, України, судова колегія ,–

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2013 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 25 травня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_2