Постанова № 74262086, 17.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4245/18

Номер справи місцевого суду: 496/5264/13-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 57

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Дрішлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.,

при секретарі судового засідання Фабіжевської Т.С.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 08 лютого 2018 року в цивільній справі зазаявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання, -

ВСТАНОВИЛА:

17.01.2018 року від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшла заява про поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання по справі №496/5264/13-ц. у зв’язку з тим, що заявник не був присутній у судовому засіданні та не отримував рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02.12.2013 року щодо якого подана ця заява про поновлення. Так, копію вказаного рішення суду було отримано представником ПАТ «Дельта Банк» лише 27.11.2017 року, що призвело до пропуску процесуальних строків пред’явлення виконавчого листа до виконання (а.с.97-98).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 08.02.2018 року заява ПАТ «Дельта Банк» про поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання була задоволена та поновлення строк пред’явлення виконавчого документа до виконання по справі №496/5264/13-ц (а.с.105-106).

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 (відповідач у справі №496/5264/13-ц) подав до суду апеляційну скаргу. Зокрема, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, апелянт вказує на те, що заявником не було доведено об’єктивні, непереборні істотні труднощі для вчинення процесуальних дій щодо пред’явлення виконавчих листів. Крім того, згідно з журналу судового засідання від 02.12.2013 року №496/5264/13-ц представник за довіреністю ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 приймав участь (а.с.83-84). В даному судовому засідання було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду, тобто заявник достеменно знав про задоволення позовної заяви (а.с.111-114).

Відзив чи заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

В судовому засіданні представник апелянта та апелянт скаргу підтримали. Інші учасники провадження в судове засідання не з’явились, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи процесуальне рішення суд першої інстанції виходив з того, що що стягувачами пропущено строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з поважної причини, а тому вирішив задовольнити подану заяву та поновити строк пред’явлення виконавчого документа до виконання по справі №496/5264/13-ц.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 17.10.2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 2-6). Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 02.12.2013 року вимоги позивача були задоволені частково (а.с. 86-89). В судовому засідання 02.12.2013 року, в якому були присутні представник позивача, відповідач ОСОБА_5, а також його представник, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, що підтверджується журналом судового засідання, а також наявністю в матеріалах справи цієї вступної та резолютивної частини (а.с. 83-84, 85). Повний текст рішення від 02.12.2013 року було направлено ОСОБА_2 та ОСОБА_4, про що свідчать наявні в матеріалах справи супровідні листи від 09.12.2013 року (90-91). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 16.11.2017 року представник позивача - ПАТ «Дельта Банк» подав до суду заяву про отримання належним чином завіреної копії рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02.12.2013 року та виконавчі листи по зазначеній справі (а.с. 92). На виконання вказаної заяви 21.11.2017 року позивачу були направлені копія рішення від 02.12.2013 року, а також два виконавчі листі (а.с. 95), які були отримані позивачем 28.11.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 96). 15.01.2018 року представник позивача засобами поштового зв’язку направив до суду заяву про поновлення строку пред’явлення виконавчих листів до виконання (а.с. 97-102).

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно із ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Відповідно до ч. 1 ст. 431 виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3 місяців. Строки, зазначені в ст. 1 цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінченням строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття. Згідно із ч. 6 вказаної статті стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 року, права людини вважаються захищеними лише після повного виконання рішення суду. Вказане положення конвенції розповсюджується і на юридичних осіб. Невиконання судового рішення є порушенням права особи на суд і стаття 6 Конвенції втрачає свій сенс. Згідно із запропонованим Європейським судом з прав людини підходу до обов'язковості виконання рішення суду слід зауважити, що розглядаючи скаргу слід враховувати не тільки гарантовані законом права скаржника - боржника по справі, але й інтереси кредитора, які також захищаються національним законом, та які є рівними учасниками відносин, щодо виконання судового рішення.

Таким чином, зважаючи на те стягувач з поважної причини пропустив строк для пред’явлення виконавчих листів до виконання, зумовлений, зокрема, тим, що повний текст судового рішення не був направлений йому своєчасно, враховуючи те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін на підставі ст. 375 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 08 лютого 2018 року– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2018 року.

Суддя апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

17.05.2018 року м. Одеса