Постанова № 74259490, 17.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 316/1736/16

Провадження №22ц/778/624/18 Головуючий у 1 інстанції: Капустинський М.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

ОСОБА_2

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 липня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки , -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову зазначено, що 19.10.2007р. між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (надалі – «Банк») та громадянкою України - ОСОБА_4 (надалі – Відповідач1) було укладено Кредитний договір №ML-200\743\2007 (далі - Кредитний договір). Згідно з Кредитним договором, а також на підставі Кредитної заявки від 19.10.2007р. Банк надав останній кредит в сумі 143 000, 00 доларів США на придбання нерухомого майна, з плаваючою процентною ставкою (фіксований відсоток в розмірі 3,99% річних + FIDR – процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 336 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору). Відповідно до п. 4 частини № 1 Кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати Позичальником ануїтетних платежів, що зменшуються. Згідно з п. 5 частини 1 Кредитного договору з Позичальником також підписується Графік платежів, що є невідмінною частиною Кредитного договору. Датою остаточного повернення кредиту є 19.10.2022р.

В супереч умовам Кредитного договору, вищевказані зобов’язання Позичальником щодо повернення Кредиту не виконуються.

Заборгованість за кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р., станом на 07.10.2016 р. склала:

- 116 923,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.10.2016р. складає 3 027 018,99 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту.

- 7 300,57 доларів США, , що за офіційним курсом НБУ станом на 07.10.2016р. складає 189 003,73 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Загальна заборгованість за тілом кредиту та відсотками станом на 07.10.2016р. становить 3 216 022,72 грн. (три мільйона двісті шістнадцять тисяч двадцять дві гривні 72 коп.).

В якості забезпечення укладеного Кредитного договору 19.10.2007 р. ЗАТ «ОТП Банк» був укладений Договір поруки №SR-ML-200\743\2007 з ОСОБА_5 (Відповідач2), згідно з якими Відповідач2 зобов’язався відповідати перед Банком за повне та своєчасне виконання Відповідачем1 - Позичальником Боргових зобов’язань за Кредитним договором у повному обсязі таких зобов’язань, а також у випадку збільшення процентної ставки у розмірі і в порядку передбаченими в Кредитному договорі.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору поруки, Поручитель (Відповідач2) та Боржник (Відповідач1) відповідають як солідарні боржники, а це означає, що Кредитор (Банк) може звернутись з вимогою про виконання Боргових зобов’язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до всіх одночасно.

30.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166) у відповідності до ст. ст. 512, 514, Цивільного кодексу України було укладено договір факторингу № б/н.

Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р. та договором поруки №SR-ML-200\743\2007 від 19.10.2007р. в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим Договором.

19.10.2007р. в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки (майнової поруки) №PML-200\743\2007\2. Згідно даного договору іпотеки ОСОБА_4 – іпотекодатель передав, а Позивач прийняв в іпотеку наступне нерухоме майно – двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності іпотекодателю.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, права власності на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 31, приміщення 3 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу №1808, виданий 20.08.2016р. приватним нотаріусом ОСОБА_6 Позивач звертає увагу, що предмет іпотеки – двокімнатна квартира и нежиле приміщення фактично один й той же об’єкт нерухомості.

30.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» передало та відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» сукупність прав, належних Банку за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставне майно. Права передавалися за договорами забезпечення кредитних договорів переданих Банком Позивачу за договором факторингу від 30.10.2013р., у тому числі за кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р.

Таким чином то Позивача перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права звернення стягнення на заставне майно за договором іпотеки №PML-200\743\2007\2 від 19.10.2007р.

Посилаючись на ці обставини, просили стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за Кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р. в розмірі 3216022,72 грн.;

Звернути стягнення на Предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно – нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 31, приміщення 3, та належить на праві власності ОСОБА_3, що підтверджується договором купівлі - продажу нежитлового приміщення серія та номер: 1808, виданий 20.08.2016р. приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 31076406 від 25.08.2016р., в рахунок погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за Кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р. в розмірі 3216022,72 грн.;

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки нерухомого майна – нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 31, приміщення 3 та належить ОСОБА_3 на праві власності шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в розмірі 1175025,00 грн.;

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 48240,35 грн.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 липня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за Кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р. в розмірі 3216022 (трьох мільйонів двохсот шістнадцяти тисяч двадцяти двох) гривень 72 копійок.

Звернуто стягнення на Предмет іпотеки: нерухоме майно – нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Україна, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 31, приміщення 3 та належить на праві власності ОСОБА_3 (номер запису про право власності: 16055218), в рахунок погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за Кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р. в розмірі 3216022 (трьох мільйонів двохсот шістнадцяти тисяч двадцяти двох) гривень 72 копійок.

Встановлено наступний спосіб реалізації предмета іпотеки: нерухомого майна - нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: Україна, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Курчатова, будинок 31, приміщення 3 - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною в розмірі 1175025 (одного мільйона ста сімдесяти п’яти тисяч двадцяти п’яти) гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 24120 (двадцяти чотирьох тисяч ста двадцяти) гривень 18 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір в розмірі 24120 (двадцяти чотирьох тисяч ста двадцяти) гривень 18 копійок.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині звернення стягнення на нежитлове приміщення № 3 по вул.. Курчатова, 31 в м. Енергодар та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, відповідач порушила умови за кредитним договором, не виконувала зобов'язання здійснити погашення суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами в обумовлені кредитним договором строки, через що утворилася заборгованість за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у солідарному порядку у повному обсязі.

Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.10.2007р. між ЗАТ «ОТП Банк» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем - ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №ML-200\743\2007, згідно яким, а також на підставі Кредитної заявки від 19.10.2007р. Банк надав відповідачу ОСОБА_7 кредит в сумі 143000,00 доларів США на придбання нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1 Частини № 2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, що визначений у Частині № 1 цього Договору (143 000,00 доларів США), а Позичальник приймає Кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом та виконати всі інші зобов’язання, як це вказано у цьому Договорі.

Згідно п. 3 частини № 1 Кредитного договору було встановлено плавуючу процентну ставку (фіксований відсоток + FIDR), яка складається з фіксованої процентної ставки 3,99% річних та FIDR - процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 336 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватися Банком (збільшуватися чи зменшуватися) в порядку передбаченому цим договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті Банку, а також в приміщенні Банку на інформаційних стендах.

Відповідно до п. 4 частини № 1 Кредитного договору повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати Позичальником Ануїтетних платежів, що зменшуються. Згідно з п. 5 частини 1 Кредитного договору з Позичальником також підписується Графік платежів, що є невідмінною частиною Кредитного договору.

Датою остаточного повернення кредиту є 19.10.2022 р.

Відповідно до п. 1.5 (з підпунктами) частини 2 Кредитного договору, повернення відповідної частини кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строк, визначені у Графіку Платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на Поточний рахунок. Нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту та в строк передбачений в Графіку Платежів.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов’язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим договором строки, Позичальник зобов’язаний заплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних Боргових зобов’язань за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

В супереч умовам Кредитного договору, вищевказані зобов’язання Позичальником щодо повернення Кредиту не виконуються.

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р., станом на 07.10.2016 р. складає:

- 116 923,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 07.10.2016р. складає 3 027 018,99 грн. – сума заборгованості за тілом кредиту.

- 7 300,57 доларів США, , що за офіційним курсом НБУ станом на 07.10.2016р. складає 189 003,73 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Загальна заборгованість за тілом кредиту та відсотками станом на 07.10.2016р. становить 3216022 (три мільйона двісті шістнадцять тисяч двадцять дві) гривні 72 копійки.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 1048 ЦК України, Кредитодавець має право на одержання від Позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання боржник повинен відшкодувати збитки.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, суд обґрунтовано виходив з положень ст.ст. 1050, 1054, 509, 554, 543, 526 ЦК України, умов кредитного договору, укладеного сторонами та прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідачів суми заборгованості як з солідарних боржників.

Задовольняючи позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з наступного.

Зі справи видно, що 19.10.2007 р. в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки (майнової поруки) №PML-200\743\2007\2. Згідно даного договору іпотеки ОСОБА_4 (Ниділько) о.о. – іпотекодатель передав, а Позивач прийняв в іпотеку наступне нерухоме майно – двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності іпотекодателю.

Пунктом 5.2 Договору іпотеки та ст.ст. 9,10 Закону України «Про іпотеку» визначено, що Іпотекодавець зобов’язаний, зокрема:

с)не відчужувати предмет іпотеки (або будь-яку його частину) будь-якій третій особі без отримання попередньої письмової згоди Іпотекодержателя на таке відчуження;

d) не створювати і не допускати існування будь-якої Іпотеки, (застави), оренди (суборенди), заборони відчуження, арешту чи іншого обтяження стосовно предметів іпотеки, крім тих, які передбачені зазначеними договорами;

і) не здійснювати будь-яких перепланувань чи реконструкцій предметів іпотеки без попередньо отриманої на те письмової згоди Іпотекодержателя, а також всіх передбачених законом дозволів уповноважених органів.

30.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» передало та відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» сукупність прав, належних Банку за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставне майно. Права передавалися за договорами забезпечення кредитних договорів переданих Банком Позивачу за договором факторингу від 30.10.2013р., у тому числі за кредитним договором №ML-200\743\2007 від 19.10.2007р.

Таким чином то Позивача перейшли всі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права звернення стягнення на заставне майно за договором іпотеки №PML-200\743\2007\2 від 19.10.2007р.

З ціллю добровільного врегулювання заборгованості за Кредитним договором між Позивачем та ОСОБА_4 02.04.2014р. ПП «Аргумент» була проведена оцінка №ЗП 1759 предмету іпотеки, з якої вбачалося, що призначення нерухомого майна змінено з житлового на нежитлове без згоди Іпотекодержателя.

04.10.2016р. Позивачу стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майно щодо об’єкта нерухомості майна №69662964, що нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 31, приміщення 3 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу №1808, виданий 20.08.2016р. приватним нотаріусом ОСОБА_6

Згідно з ч.3 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною п'ятою статті 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 2, ст. 10 Закону України "Про іпотеку" Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

Дана норма права була порушена ОСОБА_4, оскільки квартира , яка знаходиться за адресою: м. Енергодар вул.. Курчатова б. 31 кв. 3, яка є предметом іпотеки, переведена до нежитлового фонду.

Дана обставина також підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.123 зв. т. 1).

Згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.08.2016 року ОСОБА_4, продала нежитлове приміщення ОСОБА_3

Проте, відповідно до ч.ч.1,2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Квартира нежиле приміщення за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 31, приміщення 3 не є новоствореним об’єктом нерухомого майна, оскільки створена з прив’язкою до вже існуючої заставленої нерухомості - двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з використанням її функціональних елементів та є іпотечним майном.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.07.2016 у справі №6-1213цс16 приміщення, створене з прив'язкою до вже існуючої заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, не є новоствореним (і в його розумінні - не іпотечним) об'єктом нерухомого майна.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтовані, підтверджуються наданими доказами.

Доводи апеляційної скарги стосовно одночасного стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки є необґрунтованими.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися заставою ( ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( стаття 575 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні впотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.. Право іпотеко держателя на звернення стягнення нга предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов’язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов’язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов’язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов’язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов’язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов’язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов’язанням відсутня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1080цс15.

На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 липня 2017 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: