Постанова № 74258929, 24.05.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 314/5456/17Головуючий у 1-й інстанції Кофанов А.В.Пр. № 22-ц/778/1415/18Суддя-доповідач ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді – доповідача) Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

за участі секретаря Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року про задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій незаконними та зобов’язання до певних дій

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2017 позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнив (а.в.м. 708), в якому просив:

- визнати незаконною відмову відповідача в погодженні технічної документації та укладення договору оренди земельної ділянки;

- зобов’язати відповідача погодити технічну документацію та укласти договір оренди земельної ділянки;

- відшкодувати з відповідача на його користь грошові кошти за сплату судового збору та надання юридичної допомоги.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 січня 2018 року (а.в.м.10) провадження за вищезазначеним позовом позивача у цій справі відкрито.

16 січня 2018 року позивач подав суду першої інстанції заяву про забезпечення його вищезазначеного позову у цій справі (а.в.м. 2-4), в якій просив:

1.заборонити ОСОБА_2 райдержадміністрації Запорізькій області і голові Вільняньської РДА ОСОБА_4 виносити розпорядження відносно спірної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), за контуром поля №321, орієнтовною площею 13,4000 га, вид угідь-пасовища, розташованої на території Московської сільської ради, Вільнянського р-ну, Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду будь - кому до розгляду справи по суті;

2.заборонити до розгляду справи по суті ОСОБА_2 райдержадміністрації Запорізькій області і особисто голові Вільняньської РДА ОСОБА_4, укладати на спірну земельну ділянку будь-які договори;

3.в зв'язку з тим, що на спірну земельну ділянку відповідно розпорядження голови ОСОБА_2 РДА Запорізької області, виготовлено технічну документацію на ОСОБА_3, заборонити іншим особам виготовляти технічну документацію до розгляду справи по суті.

Заява мотивована тим, що відповідач має намір передати земельну ділянку в оренду іншій особі.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року (а.в.м. 1) заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цій справі задоволено.

Заборонено ОСОБА_2 районній державній адміністрації Запорізької області, її голові, іншим її посадовим та службовим особам, приймати розпорядження чи будь-які інші рішення, а також вчиняти будь-які дії відносно:

- надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки чи її окремих частин за контуром поля № 321, орієнтовною площею 13,4000 га, вид угідь – пасовища, розташованої на території Московської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області;

- передачі в оренду, в інші види користування чи у власність земельної ділянки чи її окремих частин за контуром поля № 321, орієнтовною площею 13,4000 га, вид угідь – пасовища, розташованої на території Московської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, відповідач ОСОБА_2 районна державна адміністрація Запорізької області у своїй апеляційній скарзі (а.в.м. 13-15) просила ухвалу суду першої інстанції скасувати.

З 15.12.2017 року набрав законної сили ЦПК України в новій редакції, його нормами має керуватись апеляційний суд при апеляційному перегляді цієї справи.

Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.в.м. 29), справу призначено до апеляційного розгляду (а.в.м.31).

Позивач ОСОБА_3 не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі.

В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 05.04.2018 року, не відбувся та був відкладений через перебування судді-члена колегії у відрядженні у м. Києві у зв’язку із проходження кваліфікаційного оцінювання судді (а.с. 38).

У судове засідання 24 квітня 2018 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи, у тому числі позивач ОСОБА_3 через свого представника – адвоката за довіреністю (а.в.м. 41-43) ОСОБА_5, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, (а.в.м.39-47) позивач ОСОБА_3 та представник останнього – ОСОБА_6 не з’явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

Крім того, встановлено, що предметом апеляційного оскарження у цій справі є не рішення суду першої інстанції за результатами розгляду цієї справи по суті, а лише ухвала суду першої інстанції (процесуальне питання з приводу вирішення заяви позивача про забезпечення позову у цій справі), для розгляду якого ст. 371 ч. 1 ЦПК України передбачає строк – протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При цьому встановлено, що апеляційне провадження у цій справі було відкрито 02 березня 2018 року (а.в.м.. 29).

При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав причини неявки позивача та його представника у дане судове засідання неповажними та на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю представника відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області за довіреністю (а.в.м. 48) ОСОБА_7

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області - ОСОБА_7, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши виділені судом першої інстанції із справи матеріали, необхідні апеляційному суду для розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області підлягає задоволенню у цій справі з наступних підстав.

В силу вимог ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1, 3 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову у цій справі, керувався ст. ст. 149,150-151,152 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності останньої.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Дійсно в силу вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою позивача міг забезпечити позов позивача у цій справі.

Оскільки, встановлено, що ухвалою суду першої інстанції (а.в.м. 10) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача відкрито.

Згідно із ст. 150 ч. 1 п. 2 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Проте, за змістом п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову: «Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів…».

При вищевикладених обставинах, апеляційним судом встановлено, що такий вид забезпечення позову позивача у цій справі, як заборона відповідачу, його голові, іншим його посадовим та службовим особам, приймати розпорядження чи будь-які інші рішення, а також вчиняти будь-які дії відносно: надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки чи її окремих частин за контуром поля № 321, орієнтовною площею 13,4000 га, вид угідь – пасовища, розташованої на території Московської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області; передачі в оренду, в інші види користування чи у власність земельної ділянки чи її окремих частин за контуром поля № 321, орієнтовною площею 13,4000 га, вид угідь – пасовища, розташованої на території Московської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області, виходить за межі вимог заяви заявника, є неспівмірним із заявленими у цій справі позовними вимогами позивача, оскільки суд першої інстанції не пересвідчився у тому, чи дійсно існує цивільній спір між сторонами у цій справі, чи наявне у позивача право, яке підлягає захисту у вищезазначений спосіб, порушує права відповідача, є втручанням в діяльність відповідача, яка є виключною компетенцію останнього, та, крім того, порушує права третіх осіб, які не є особами, які беруть участь у цій справі.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Крім того, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами …апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, яка є обов’язковою підставою для скасування судового рішення.

При вищевикладених обставинах, доводи ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області, як особи, яка подала апеляційну скаргу, ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а ухвала суду першої інстанції - постановлена з порушенням норм цивільного процесуального права, є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню на підставі ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України із постановленням судом апеляційної інстанції нової постанови, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у цій справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 367-368, 371 – 372, 374, 381-384, п. п. 8, 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року у цій справі скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у цій справі відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови у цій справі апеляційним судом складений 25.05.2018 року.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1 ОСОБА_8ОСОБА_9