Постанова № 74258680, 23.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1778/17

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного військового комісаріату на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2017р. (м.Суми, головуючий суддя І інстанції Воловик С.В., повний текст складено 29.12.2017 року) по справі № 818/1778/17 за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання протиправним і скасування наказу та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом до Сумського обласного військового комісаріату (далі – Сумський ОВК), в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 327 від 11.09.2017 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення “догана”;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача № 327 від 11.09.2017 року в частині притягнення ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі не більше місячного грошового утримання в сумі 2035,00 грн.;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 утримане місячне грошове забезпечення в сумі 2035, 00 грн. : (т.1 а.с.3-6, 26-32)

Позовні вимоги вмотивовані тим, що з моменту виявлення фактів порушення фінансової дисципліни згідно аудиторських висновків № 234/1/31/44 від 18.09.2015 року та № 234/1/31/5 від 29.01.2016 року до дня застосування дисциплінарного стягнення минуло більше двох років, що унеможливлює притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, що відповідне службове розслідування проводилось лише відносно начальника відділу фінансового забезпечення ОСОБА_3О, а особисто позивачу під час проведення службового розслідування навіть не пропонувалося надати пояснення. Зазначає, що оскаржуваний наказ не містить конкретного визначення дисциплінарного проступку, а посилання на наказ Міністра оборони України № 280 від 22.05.2017 року “Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України” є безпідставним, оскільки вказаний нормативний акт не існував на момент виявлення порушень фінансової дисципліни.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2017р. по справі № 818/1778/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (т.2 а.с.42-51)

Не погодившись із судовим рішенням, Сумський ОВК подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповно з’ясування обставини, що мають значення для справи, і неправильне застосування норм права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (т.2 а.с.74-76)

В обґрунтування апеляційної скарги вказано про те, що на виконання вимог листа Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту щодо тривалого невжиття заходів для остаточного виконання пропозицій та впровадження рекомендацій, наданих за результатами контрольних заходів у 2015-2016 роках було проведедено службове розслідування, за наслідками якого відповідач дійшов висновків, про те, що позивачем під час виконання обов’язків військового комісара Сумського ОВК було допущено триваючу бездіяльність щодо невиконання належним чином рекомендацій, вказаних у аудиторських висновках № 234/1/31/44 від 18.09.2015 та № 234/1/31/5 від 29.01.2016.

Крім того, на думку апелянта , що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу в частині притягнення позивача до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі не більше місячного грошового утримання в сумі 2035,00 грн. не можуть розглядатися судом, оскільки згідно Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, наказ про притягнення до матеріальної відповідальності може бути спочатку оскаржений військовослужбовцем лише вищому командиру. І лише в разі незгоди з рішенням вищого за підлеглістю командира, військовослужбовець має право оскаржити таке рішення в судовому порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу начальника Генерального штабу-Головнокомандувача Збройних Сил України № 428 від 30.07.2014 року ОСОБА_1 проходить службу на посаді заступника військового комісара Сумського ОВК. (т.1 а.с.9)

Під час проходження служби, протягом 2015-2016 років позивач періодично, протягом короткого терміну (на час відсутності військового комісара ОСОБА_4О.), призначався тимчасово виконуючим обов’язки військового комісара Сумського ОВК (т.1 а.с.258-259, т.2 а.с.1-39).

Наказом командувача військ оперативного командування “Північ” від 21.01.2017 року № 30 ОСОБА_1 було допущено до тимчасового виконання обов’язків за вакантною посадою військового комісара Сумського ОВК. (т.1 а.с.167-200, 218-249)

Відповідно до наказу № 162 від 12.06.2017 року до виконання обов’язків військового комісара Сумського ОВК приступив ОСОБА_5 (т.1 а.с.153-160)

Матеріалами справи підтверджено, що 21.08.2017 року військовому комісару Сумського ОВК від Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту надійшов лист № 234/1/2983 з вимогою вжити заходів щодо остаточного виконання пропозицій та впровадження рекомендацій, вказаних в аудиторських звітах № 234/1/31/44 від 18.09.2015 та № 234/1/31/5 від 29.01.2016. (т.1 а.с.33-37, 38-122, 123-143)

З метою визначення причин та умов порушень, виявлених в ході проведення планового фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності Сумського ОВК за період з 09.01.2014 по 10.08.2015, військовим комісаром ОСОБА_5 було прийнято наказ № 305 від 22.08.2017 про призначення службового розслідування. (т.1 а.с.12)

За результатами службового розслідування було складено акт, затверджений 08.09.2017 року військовим комісаром Сумського ОВК ОСОБА_5 (т.1 а.с.14-17)

Із змісту даного акту проведення службового розслідування вбачається, що службове розслідування проводилося стосовно начальника відділу фінансового забезпечення Сумського ОВК підолковника ОСОБА_3, за результатами якого надано пропозиції щодо його притягнення до дисциплінарної відповідальності та до повної матеріальної відповідальності в сумі 156 тис. 180 грн.

Крім того, в даному акті проведення службового розслідування зазначено пропозицію щодо прийняття відповідного рішення по військовому комісару Сумського ОВК за порушення щодо організації фінансового забезпечення та невжиття належних заходів по усуненню недоліків, виявлених за результатами перевірки Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України.

На підставі вказаного акту проведення службового розслідування, наказом військового комісара Сумського ОВК № 327 від 11.09.2017 року за порушення статей 16, 58, 59, 66, 67 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо виконання своїх обов’язків, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, вимог п.1.8 Наказу Міністра оборони України № 280 від 22.05.2017 року “Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України” щодо організації фінансового забезпечення та невжиття належних заходів по повному усуненню недоліків по результатам перевірки Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, на заступника військового комісара ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - “догана” та на підставі абз.2 п.11 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 року, притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі не більше місячного грошового забезпечення в сумі 2035,00 грн. (т.1 а.с.10-11, 13)

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що конкретні неправомірні дії (бездіяльність), причинний зв'язок між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями ОСОБА_1, ступінь та форма його вини, умови та причини, що сприяли правопорушенню, а також інші обставини, під час службового розслідування не встановлювались, що свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, із наявних в матеріалах справи доказів, неможливо встановити за невжиття яких саме конкретних заходів, застосовано дисциплінарне стягнення до позивача.

При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що розслідування по встановленню розміру заподіяної шкоди та винних у її заподіянні осіб не проводилось, так само не встановлювались винні у заподіянні шкоди особи і в аудиторських звітах № 234/1/31/44 від 18.09.2015 та № 234/1/31/5 від 29.01.2016.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (далі – Статут).

Згідно зі ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Загальні обов’язки командирів (начальників) визначаються розділом 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а обов’язки посадових осіб, солдатів і матросів – розділом 3.

Відповідно до ст.58 Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу); за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Згідно зі ст. 59 Статуту командир (начальник) зобов’язаний, окрім іншого, знати стан справ у дорученій йому військовій частині та вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Положеннями ст.66 Статуту встановлено, що командир полку в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання полком бойових завдань; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок; за стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; за стан фінансового господарства; за всебічне забезпечення полку, стан пожежної та екологічної безпеки.

Згідно зі ст. 67 Статуту до обов’язків командира полку, серед іншого, відноситься керування фінансовою діяльністю полку, розпорядження згідно із законодавством коштами, забезпечення ощадливого витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом, організація внутрішнього фінансового контролю і особисте вжиття заходів до відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині.

Пунктом 69 Статуту встановлено, що на вищих офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у посаді.

На виконання п. 86 Статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. При цьому, під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Крім того, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначаються Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (далі – Дисциплінарний статут).

Відповідно до п.1 Дисциплінарного статуту військовою дисципліною є бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до п. 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно з п. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку), визначається Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України № 82 від 15.03.2004, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за № 385/8984 (далі – Інструкція).

Так, відповідно до п. 1.2 вказаної Інструкції, службове розслідування проводиться, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження (п. 1.5 Інструкції).

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.

У разі відмови надати пояснення військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, посадовою особою, що його проводить, складається відповідна довідка. Зміст такої довідки засвідчується підписами двох свідків цього факту.

На виконання п. 3 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.5 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлено, що посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення. Про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування.

Притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Відповідно до ст.86 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено зацікавленими особами в порядку, встановленому розділом 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Отже, з системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що на вищих офіцерів за невиконання (неналежне виконання) своїх службових обов’язків чи порушення військової дисципліни, може накладатись дисциплінарне стягнення лише у випадку, коли вина такого офіцера повністю доведена. При цьому, якщо внаслідок невиконання або неналежного виконання службових обов'язків заподіяна матеріальна шкода, накладенню дисциплінарного стягнення в обов’язковому порядку повинно передувати службове розслідування, під час якого мають бути встановлені, зокрема, всі особи, з вини яких трапилась подія, наявність причинного зв’язку між подією та неправомірними діями осіб, конкретні неправомірні дії, що призвели до порушення, ступінь та форму вини кожної особи, причетної до порушення.

Колегія суддів звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що службове розслідування було призначене військовим комісаром Сумського ОВК ОСОБА_5 з метою визначення причин та умов порушень, виявлених під час аудиту фінансово-господарської діяльності Сумського обласного військового комісаріату за період з 09.01.2014 по 10.08.2015, внаслідок яких була заподіяна матеріальна шкода. При цьому, особа, відносно якої призначене службове розслідування, в Наказі № 305 від 22.08.2017 визначена не була. Тобто, службове розслідування мало бути проведене відносно всіх осіб, чиї дії або бездіяльність сприяли шкідливим наслідкам, що стали підставою для службового розслідування. (т. 1 а.с.12)

Проте, зі змісту акту проведення службового розслідування вбачається, що службове розслідування фактично було проведене лише стосовно начальника відділу фінансового забезпечення Сумського обласного військового комісаріату підполковника ОСОБА_3 (т. 1 а.с.14-17)

Стосовно позивача – ОСОБА_1 – та інших осіб, які могли бути причетними до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, таке розслідування не проводилось, свої пояснення, доводи та заперечення під час проведення службового розслідування ці особи не давали.

Колегія суддів приймає до уваги заперечення позивача про те, його було позбавлено, передбачених Інструкцією та Дисциплінарним статутом, прав давати усні та письмові пояснення і заперечення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, чим, в свою чергу, порушено процедуру проведення службового розслідування.

Враховуючи наведене, відповідачем було порушено процедуру проведення службового розслідування відносно позивача, що свідчить про невідповідність спірного наказу вимогам Інструкції та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази, які вказують на вжиття позивачем, протягом 2015-2016 років під час тимчасового виконання обов’язків військового комісара Сумського ОВК на короткі терміни, заходів, спрямованих на виконання рекомендацій і пропозицій Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту, вказаних в аудиторських звітах № 234/1/31/44 від 18.09.2015 та № 234/1/31/5 від 29.01.2016. Зокрема, про це свідчать його резолюції на аудиторських звітах, листі № 234/1/955 від 28.11.2016 (т. 1 а.с.161-162) та акті перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Сумського ОВК (т. 1 а.с.163-166); відсутність вказівки в акті прийняття і здавання військового та фінансового господарства Сумського ОВК (т.1 а.с.218-249) та в рапорті начальника відділу фінансового забезпечення Сумського ОВК (т.1 а.с.257) про наявність недоліків стану фінансового господарства, в тому числі і про неповне виконання рекомендацій, вказаних в аудиторських звітах; донесення № 5/372 від 20.03.2017 (т.1 а.с.202), в якому повідомлені вжиті заходи та причини через які не виконані певні пропозиції.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині притягнення позивача до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 2035,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, визначається Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995.

Відповідно до п. 11 вказаного Положення, командири (начальники) військових частин за шкоду, заподіяну державі їх підлеглими, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення, якщо вони своїми розпорядженнями порушили встановлений порядок обліку, зберігання, використання, перевезення військового майна.

У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.

На виконання п. 16 Положення, розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.

Згідно п. 17 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб. Таке розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом.

За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п'ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що командирів (начальників) військових частин можна притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення, лише у випадку, коли вони не вжили належних заходів щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності. При цьому, розмір заподіяної шкоди та винні у її заподіянні особи повинні бути встановлені за результатами розслідування або у висновках ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що проведене службове розслідування суперечить вимогам чинного законодавства, а службове розслідування щодо саме встановлення розміру заподіяної шкоди та винних у її заподіянні осіб взагалі не проводилось. Так само такі винні у заподіянні шкоди особи не зазначені і у відповідних аудиторських звітах.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обгрунтованість адміністративного позову позивача та зазначає, що позивач має право на свій розсуд звертатися за захистом порушеного права до суду, це право гарантоване як нормами Конституції України, так і приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.ч.1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумського обласного військового комісаріату – залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2017р. по справі № 818/1778/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25 травня 2018 року.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8