Постанова № 74258603, 24.05.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3428/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

24 травня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року (повне рішення складене 16 лютого 018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області про визнання протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення документів (матеріалів) про призначення одноразової грошової допомоги, відмови без права на виплату одноразової грошової допомоги та не прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 у зв'язку з встановленням йому 2-ї групи інвалідності згідно Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850; зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_2, ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1, одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2-ї групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 13 лютого 2018 року адміністративний позов задовольнив частково. Судове рішення обгрунтоване тим, що внаслідок помилкового тлумачення змісту пункту 4 Порядку № 850, відповідач порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, тому рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, яким є Висновок від 23.11.2016, є протиправним та підлягав скасуванню. Позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо повернення матеріалів, неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, також не підлягали задоволенню, оскільки після ряду дій, відповідачем було прийнято рішення про відмову у її призначенні у формі висновку, скасування якого є належним захистом прав позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач зазначає, що оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги позивачу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, немає.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Свідоцтв про хворобу №123 від 17.02.2006 року і від 08.11.2016 року, виданих Військово-лікарською комісією УМВС, захворювання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

28.02.2006 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, пов'язану з проходженням служби в ОВС, що підтверджується витягом із акту огляду МСЕК до довідки сер. МСЕ №058314.

24.10.2016 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується випискою із акту огляду МСЕК до довідки сер. АВ № 0842880.

04.11.2016 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області із заявою, у якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС.

23.11.2016 року директором ДФОП МВС України ОСОБА_4 відмовлено у затвердженні Висновку про призначення одноразової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" від 23.11.2016 року (далі - Висновок від 23.11.2016 року), поданого УМВСУ в Хмельницькій області, який складеного на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_2 у зв'язку з інвалідністю, який також не погодив начальник відділу МОП СВ ДФОП МВС України ОСОБА_5 Розмір одноразової грошової допомоги до виплати - 285750,00 гривень.

Департамент фінансово-облікової політики МВС України надіслав до ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області лист від 25.11.2016 року за №15/2-4565, в якому зазначає про повернення без права на виплату одноразової грошової допомоги матеріалів ОСОБА_2, оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років.

05.12.2016 року, позивача листом Ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області за №1399/121/29/03-2016 від 05.12.2016 року було повідомлено, що оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» немає. На підставі п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції матеріали повернуто МВС України без права на виплату одноразової грошової допомоги.

15.11.2017 року, на заяву позивача ліквідаційною комісією УМВСУ в Хмельницькій області, ОСОБА_2 було надіслано копію листа від 15.11.2017 року за №29/к-142, згідно якого, з посиланням на лист від 05.12.2016 року за №1399/121/29/03-2016, повторно повідомлено про повернення МВС України матеріалів без права на виплату одноразової грошової допомоги.

01.12.2017 року, позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області у якому просив надати копію документа МВС України, яким прийняте рішення про відмову у виплаті йому без права на виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності та відповідного ступеня втрати працездатності.

06.12.2017 року, листом за №29/к-156 позивача повідомлено, що після повернення документів з МВС України на вказану у заяві ОСОБА_2 адресу було надіслано листа УМВС від 05.12.2016 за №1399/121/29/03-2016, в якому були викладені обставини відмови. Крім цього, в додаток надано копії листа МВС та висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Про прийняте рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивач дізнався з листа Ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області від 15.11.2017 року за №29/к-142, тому відповідно не пропустив строк звернення до суду, так як доказів протилежного, а саме повідомлення ОСОБА_2 про Висновок від 23.11.2016, направлення його і отримання позивачем листа Ліквідаційної комісії УМВСУ в Хмельницькій області від 05.12.2016 року за №1399/121/29/03-2016 від 05.12.2016 року відповідач та третя особа суду не надали. Також, цей висновок суду підтверджується отриманням позивачем копії Висновку від 23.11.2016 року тільки на його звернення від 01.12.2017 року листом УМВСУ в Хмельницькій області за №29/к від 06.12.2017 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 7 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

Згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Закон України «Про Національну поліцію», право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.

Відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 вказаного Порядку № 850).

Так, в апеляційній скарзі, відповідач мотивував свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.

Згідно з вказаною нормою якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Однак, Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2018 року №808/1866/16.

Колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.

Таким чином позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію».

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач внаслідок помилкового тлумачення змісту пункту 4 Порядку № 850 порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, тому рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги - Висновок від 23.11.2016 року, є протиправним та підлягав скасуванню.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача виплатити одноразову грошову допомогу, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, відповідно до Порядку №850.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виплата відповідних коштів є наслідком прийняття такого рішення, тому в задоволенні другої позовної вимоги судом першої інстанції правомірно відмовлено, оскільки, МВС України повинне в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів ОСОБА_2 прийняти рішення про призначення йому грошової допомоги і надіслати його керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги.

Позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо повернення матеріалів, неприйняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, не підлягали задоволенню, оскільки, відповідачем було прийнято рішення про відмову у її призначенні у формі висновку, скасування якого є належним захистом прав позивача.

Відповідно до положень, закріплених частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7