Рішення № 7425839, 14.12.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2009 р. справа № 5020-9/458

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99014, АДРЕСА_1)

до Приватного підприємства „Севтранстрест” (99012, місто Севастополь, вулиця Паршина, 6)

про стягнення матеріальних збитків в розмірі 172946,88 грн. та спонукання до виконання зобовязань за договором,

Суддя Рибіна С.А. ,

Представники сторін

Позивача - ОСОБА_1, паспорт серія АР НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 22.02.1996;

Відповідача Рибкін Владислав Сергійович, начальник юридичної служби, довіреність №73 від 17.02.2009.

Суть спору:

26.10.2009 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства „Севтранстрест” про стягнення матеріальних збитків в розмірі 172946,88 грн. та спонукання до виконання зобовязань за договором. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору б/н від 15.08.2006 про спільну господарську діяльність з перевезення пасажирів по маршруту №111.

Ухвалою від 28.10.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №5020-9/458.

В процесі розгляду справи позивач заявив клопотання про зменшення позовних вимог шляхом виключення пункту 2 позовних вимог щодо зобовязання відповідача виконати взяті на себе зобовязання відповідно п. 2 п.п. 2.1 п.п. 2.4 укладеного між сторонами договору (арк.с.51).

Відповідач позовні вимоги не визнав, заперечення виклав у відзиві на позов (вх. №12205 від 14.12.2009), вважає, що позивач не виконав умов договору про спільну діяльність по перевезенню пасажирів по маршруту загального користування №111 та посилається на те, що договір суперечить нормам Закону України “Про автомобільний транспорт” (арк.с.49-50).

За клопотанням учасників процесу, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,

встановив:

15 серпня 2006 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі позивач) та Приватним підприємством «Севтранстрест»(далі відповідач) було укладено договір про спільну господарську діяльність з перевезення пасажирів по маршруту №111 (далі Договір), який був закріплений за відповідачем відповідним рішенням конкурсного комітету Севастопольської міської державної адміністрації (арк.с.14).

Згідно пункту 2.1 договору від 15.08.2006 позивач в строк до 17.08.2006 зобовязався надати всі необхідні відомості про маршрут №111 до ДП «Севастополь-Автотранссервіс» для виготовлення та затвердження паспорту вищевказаного маршруту та іншої необхідної документації на маршрут №111 на імя відповідача у звязку з чим відповідач на весь строк дії договору повинен надати позивачу право та можливість на здійснення 50% пасажирських перевезень по вищевказаному маршруту та отримання в результаті цього доходу за рахунок власних транспортних засобів або шляхом надання місця на маршрут на свій погляд іншим фізичним особам, які мають право здійснювати пасажирські перевезення на законних підставах.

Вищезазначені умови договору були виконані позивачем, що підтверджується наданими договором з ДП «Севастополь-Автотранссервіс» від 04.08.2006 №26/н на розробку, виготовлення та узгодження паспортів автобусних маршрутів, довідкою ДП «Севастополь-Автотранссервіс»від 11.03.2008 №7\03, згідно якої паспорт міського автобусного маршруту №111 був виготовлений в жовтні 2006 року за №000039 (арк.с.20-21).

Проте, відповідач умов пункту 2.1 договору не виконав у звязку з чим 29.02.2008 та 04.03.2008 позивач надіслав на ім'я відповідача листи з проханням здійснити оформлення необхідної документації для здійснення пасажирських перевезень по маршруту №111 в місті Севастополі, в рахунок передбаченої договором квоти, на два транспортних засобу (арк.с.15-16).

03 березня 2008 року відповідачем була надіслана відповідь на адресу позивача, в якій він вказав, що з боку позивача має місце невиконання взятих на себе зобовязань за договором від 15.08.2006 (арк.с.17).

31 березня 2008 року позивач на адресу відповідача направив претензію з проханням виконати останнім взяті на себе зобовязання, а також відшкодувати позивачу завдані збитки, але листом від 14 травня 2008 року вказана претензія була відхилена відповідачем (арк.с.24-25, 30).

Ці обставини спричинили звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши надані докази та заслухав доводи представників сторін, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п. 4 пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до пункту 3.2 Договору у разі недотримання умов даного Договору, сторона, з вини якої він не дотримується, повинна відшкодувати іншій стороні матеріальні збитки у вигляді неотриманого доходу, який вона повинна була отримати за весь період у разі його належного виконання, виходячи з того, що мінімальний середній місячний доход з кожного транспортного засобу складає в грошовому еквіваленті 600 доларів США.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір б/н від 15.08.2006 виконаний ним (арк.с. 20-22, 56), однак здійснення перевезень позивачем не виконується у звязку із ненаданням відповідачем необхідних для цього документів.

Відповідач не має та не надав суду доказів, що підтверджують виконання взятих на себе зобовязань, передбачених пунктами 2.1, 2.3. та 2.4 договору.

Також у відповідача відсутні докази порушення позивачем умов договору б/н від 15.08.2006.

У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором позивач поніс матеріальні збитки, які виразилися у неодержанні ним доходу, який, згідно п. 3.2 Договору, складає суму, що еквівалентна 600 доларів США в місяць за один транспортний засіб.

Відповідно до встановленого НБУ курсу валют мінімальний середньомісячний дохід з кожного транспортного засобу станом на 25.09.2009 складає грошову суму 4804,08 грн., еквівалент 600 доларів США (арк.с.26). Кількість транспортних засобів, які заявлялися позивачем для оформлення на маршруті, складає дві одиниці (арк.с.15). Період, за який позивач просить відшкодувати збитки складає 18 місяців.

Такими чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 172946,88 грн. (18 місяців х 4804грн. 08коп. х 2 транспортні засоби).

Не можуть бути прийняті судом доводи відповідача, що договір б/н від 15.08.2006 є розірваним з тих підстав, що сторонами не дотриманий встановлений чинним законодавством порядок розірвання договору за ініціативою однієї з сторони. Таким чином, на момент винесення рішення договір б/н від 15.08.2006 є діючим.

Посилання відповідача на закінчення строку дії договору б/н від 14.01.2005 між ним та Управлінням транспорту та звязку Севастопольської міської державної адміністрації не приймається судом, так як цей договір не стосується предмету спору.

Державне мито та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 49, 77, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Севтранстрест” (99012, місто Севастополь, вулиця Паршина, 6, ідентифікаційний код 32060741, поточні рахунки не відомі) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, поточні рахунки не відомі) 174912,35 грн., у тому числі суму збитків - 172946,88 грн., державне мито в сумі 1729,47 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис С.А. Рибіна

Рішення оформлено та підписано

в порядку ст. 84 ГПК України 21.12.2009.

Розсилка:

1.ПП “Севтранстрест”(99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 6)

2.ОСОБА_1 (99014, м. Севастополь, вул. Бориса Михайлова, 8, кв. 22)

3.Справа