Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"14" грудня 2009 р. справа № 5020-4/150 За позовом відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»
(95493, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Монтажна, 3)
до приватного підприємства „Монтажбудсервіс”
(99006, місто Севастополь, вул.Готська, 34)
про стягнення 209866,51 грн.,
Суддя Погребняк О.С.
За участю представників сторін:
позивача: Кутас А.В. довіреність № 13/21 від 13.01.2009;
відповідача: не з`явився;
суть спору:
Відкрите акціонерне товариство «Кримзалізобетон»звернулось до господарського суду м.Севатсополя з позовом до приватного підприємства „Монтажбудсервіс” про стягнення 209866,51 грн. заборгованості, яка утворилась за поставлений та несвоєчасно оплачений товар на підставі договору на поставку товарів № 8 від 01.09.2008 року. Позивач просить суд стягнути суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, а також пеню та 3% річних.
Ухвалою суду від 20.08.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.
Відповідач у судові засідання явку повноважного представника не забезпечив, надав відзив на позов, в якому посилається на поставку позивачем товару –бетону, неналежної якості, що, на думку відповідача, в силу статті 678 Цивільного кодексу України, надає підстави для пропорційного зменшення ціни. Відповідач також посилається на безпідставність вимог про оплату вартості транспортних послуг та нарахування пені за несвоєчасну їх оплату, оскільки договором поставки № 8 порядок оплати транспортних послуг не обумовлено. Крім того, приватне підприємство «Монтажбудсервіс»вважає невірним розрахунок позивачем пені.
07.12.2009 від приватного підприємства «Монтажбудсервіс»надійшло клопотання про перенесення строку розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання у зв’язку з відрядженням. В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що розгляд справи вже переносився саме у зв’язку з клопотанням відповідача.
Суд зазначає, що представництво юридичних осіб в суді не обмежується колом певних осіб. Заявляючи 07.12.2009 клопотання про відкладення розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів дійсного існування обставин, з якими відповідач пов`язує неможливість забезпечення явки представника.
Частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
На підставі викладеного, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника приватного підприємства «Монтажбудсервіс»за наявними у справі матеріалами.
Представнику позивача у судових засіданнях були роз’яснені його процесуальні права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
01.09.2008 року між Севастопольською філією Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»- Постачальник, та приватним підприємством „Монтажбудсервіс” –Покупець, було укладено договір № 8, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого, Постачальник зобов’язується поставити і передати товар у власність (посне господарське відання), а Покупець оплатити і прийняти товар. Найменування, кількість, ціна, вартість поставляємого товару вказується у видаткових накладних, підписаних сторонами, які являються невід`ємною частиною даного договору.
Пунктом 4.1 Договору № 8 від 01.09.2008 встановлено, що ціна на товар і транспорті послуги, що поставляється по даному договору, вказані у рахунках Постачальника.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання договору поставки № 8 від 01.09.2008 відкритим акціонерним товариством «Кримзалізобетон»на адресу приватного підприємства „Монтажбудсервіс” було поставлено товар на підставі видаткових накладних № № 921, 922, 926, 927, 929, 931, 932, 933 від 11.09.2008, № № 946, 948, 950, 952 від 15.09.2008, № 979 від 23.09.2008, № № 984, 985, 988, 989, 991 від 24.09.2008, № № 994, 996, 997, від 25.09.2008, № 1001 від 26.09.2008, № 1007 від 27.09.2008, №№ 1008, 1009 від 29.09.2008, №№ 1011, 1012 від 30.09.2008, №№ 1029, 1030, 1031, 1032 від 06.10.2008, №№ 1040, 1041, 1042, 1043, 1044, 1048 від 10.10.2008, № 1050, 1053 від 14.10.2008, № 1056 від 15.10.2008, № 1061 від 16.10.2008 та № 1064 від 17.10.2008 (а.с.31-53).
Із змісту зазначених вище видаткових накладних вбачається, що позивачем було поставлено товар –бетон, та надано транспорті послуги.
На вказаних видаткових накладних в графі «отримав»міститься підпис уповноваженої особи та печатка приватного підприємства „Монтажбудсервіс”. Із змісту відзиву відповідача на позов вбачається, що факт отримання товару та транспортних послуг відповідачем не заперечується.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачеві товару на загальну суму 130662,00 грн. та надання транспортних послуг на суму 17034,00 грн.
Відповідно до пункту 4.6 Договору № 8 від 01.09.2008 оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в даному договорі, а також готівкою в касу Постачальника.
Пунктами 4.7 та 4.8 Договору передбачено, що оплата здійснюється авансом в розмірі 100 % від вартості товару на підставі виставленого рахунку.
Якщо вартість поставленого товару перевищує суму здійсненого платежу, Покупець доплачує різницю протягом 15-ти банківських днів з моменту поставки товару Постачальником.
Приймаючи до уваги той факт, що авансового платежу не відбувалось, суд приходить до висновку про те, в даному випадку вартість поставленого товару повністю перевищує суму передплати, у зв’язку з чим, оплата поставленого товару має відбуватись в порядку, передбаченому пунктом 4.8 Договору - протягом 15-ти банківських днів з моменту поставки товару Постачальником.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач зазначає, що відповідачем було порушено положення договору щодо строків оплати поставленого товару, поставлений товар не оплачено, у зв’язку з чим, має місце заборгованість. Із змісту пояснень позивача у судовому засіданні та наданого позивачем Акту звірки розрахунків вбачається факт оплати відповідачем товару на суму 46700,00 грн. до подачу позивачем позову до суду. Таким чином, сума заборгованості за поставлений товар станом на момент подачі позову становила 83962,00 грн.
В процесі розгляду справи відповідач надав суду копії платіжних доручень № 831 від 20.11.2009, № 836 від 25.11.2009 та № 851 від 04.12.2008, якими підтверджується факт оплати отриманого товару на суму 6000,00 грн.
Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати іншого отриманого товару, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар такими, що підлягають задоволенню в розмірі 77962,00 грн.
Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 6000,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пунктом 6.2 Договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів оплати за відвантажений товар, передбачених пунктом 4.8 даного договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % вартості поставленого товару від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
В той же час, відповідно до статей 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем до позову розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем пеня розрахована виходячи із ставки, погодженої пунктом 6.2 Договору. Однак, перерахувавши пеню з урахуванням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача пені в сумі 9984,51 грн.
Позивач, посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з приватного підприємства “Монтажбудсервіс” індекс інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок індексу інфляції, суд, з урахуванням Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97Р «Рекомендації відносно застосування індексів інфляції про розгляді судових справ», приходить до висновку, що сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції складає 92063,00 грн., сума 3 % річних за заявлений позивачем період заборгованості складає 1249,08 грн.
На підставі викладеного, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»підлягають частковому задоволенню: 92063,00 сума основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 9984,51 грн. пені та 1249,08 грн. –3% річних.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості наданих транспортних послуг, суд зазначає наступне.
Досадивши змісті Договору № 8 від 01.09.2008 судом встановлено, що надання Покупцеві транспортних послуг регулюється лише пунктом 4.1 Договору, в якому зазначено, що ціна на товар і транспортні послуги, які поставляються по даному договору, вказані в рахунках Постачальника.
В той же час, будь-які інші положення договору регулюють правовідносини лише стосовно товару: порядку його поставки, порядку оплати, обов’язки сторін та відповідальність.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що фактично правовідносини сторін у даній справі з приводу транспортних послуг, зокрема, порядку їх оплати та відповідальності за прострочення оплати, Договором № 8 не врегульовані.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про оплату наданих відповідачеві транспортних послуг мають бути заявлені в порядку, передбаченому статтею 530 Цивільного кодексу України, та в рамках даному справи задоволенню не підлягають у зв’язку з відсутність вимоги про оплату та, як наслідок, відсутністю порушеного права.
Надаючи оцінку доводам відповідача у відзиві на позов стосовно того, що отриманий від відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»товар був неналежної якості, суд вважає такі доводи безпідставними виходячи з наступного.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що після передачі товару Покупцю претензії по кількості і якості не приймаються, за виключенням прихованих дефектів виробництва.
В даному випадку товар відповідачем прийнято.
Крім того, відповідач не надав суду жодних доказів того, що ним яким-небудь чином були виявлені приховані дефекти отриманого від позивача товару, не надано доказів фіксації виявлених дефектів та звернення до позивача з вимогою про їх усунення.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру заявлених вимог.
Керуючись статтями 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства „Монтажбудсервіс” (99006, місто Севастополь, вул.Готська, 34, ідентифікаційний код 33727692) на користь відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»(95493, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Монтажна, 3, ідентифікаційний код 01267308) 103296,59 грн. з яких: 92063,00 грн. - сума основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 9984,51 грн. –пеня, 1249,08 грн. –3% річних.
3. Стягнути з приватного підприємства „Монтажбудсервіс” (99006, місто Севастополь, вул.Готська, 34, ідентифікаційний код 33727692) на користь відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон»(95493, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Монтажна, 3, ідентифікаційний код 01267308) витрати по сплаті держмита в сумі 1032,97 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315,00 грн.
4. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 6000,00 грн. припинити.
5. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Погребняк
Рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 21.12.2009
Судове рішення № 7425798, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 14.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-4/150. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: