Постанова № 74257961, 22.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 376/3113/17 Головуючий у 1-й інстанції - Клочко В.М.

Суддя-доповідач - Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

на рішення Сквирського районного суду Київської області від 03 січня 2018 року

у справі №376/3113/17

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області

про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язанні вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив поновити пропущений строк на перерахунок та виплату з 01.01.2012 пенсії за довідкою ВАТ «Сквирка-Авто» №70 від 13.03.2003 та визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії згідно довідки ВАТ «Сквирка-Авто» №70 від 13.03.2003 про заробітну плату за роботу в зоні відчудження ЧАЕС; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії з урахуванням заробітної плати за період робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в сумі 757,13 руб. На підставі довідки ВАТ «Сквирка-Авто» №70 від 13.03.2003 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2012.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Сквирського районного суду Київської області від 11.02.2003 та первинних документів, підприємством ВАТ «Сквира-Авто» позивачу було видано довідку від 13.03.2003 року №70 про заробітну плату в зоні відчуження в період виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС з 07.06.1986 року по 13.06.1986 року відповідно до якої він має право на перерахунок пенсії.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 03 січня 2018 року позов задоволено. Поновлено пропущений позивачем з поважних причин строк на перерахунок та виплату пенсії Сквирським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області за довідкою ВАТ «Сквира-Авто» №70 від 13.03.2003 з дня коли виплати пенсії за даною довідкою фактично були припинені, а пенсія перерахована, а саме з 01.01.2012. Визнано неправомірною відмову Сквирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в перерахунку пенсії згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 13.03.2003 №70 про заробітну плату в зоні відчуження. Зобов'язано Сквирське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії з подальшим її нарахуванням згідно довідки ВАТ «Сквира-Авто» від 13.03.2003 №70 про заробітну плату в зоні відчуження в сумі 757,13 руб., на підставі розрахунку зробленого на зворотньому боці довідки ВАТ "Сквира-Авто" відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням вже виплачених сум, починаючи з 01.01.2012.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, щодо рішенням суду було встановлено факт перебування позивача з 07.06.1986 року по 13.06.1986 року у відрядженні в м. Прип'ять і тривалість робочого часу щоденно 18 годин, проте не містить жодних даних про отримувану позивачем заробітну плату. Крім того відповідачем зазначено, що первинними документами не підтверджено отримання позивачем заробітної плати зазначеної в довідці наданої для перерахунку, і така заробітна плата фактично не була виплачена позивачу.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК №186431 та посвідченням учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії серія НОМЕР_1.

Позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Факт перебування позивача з 07.06.1986 року по 13.06.1986 року у відрядженні в зоні відчуження в м. Прип'ять Київської області, підтверджено рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11.02.2003, в якому встановлено, що тривалість його робочого часу щоденно становила 18 годин.

13 березня 2003 ВАТ «Сквира-Авто» видало позивачу довідку №70 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, якою встановлено, що позивач працював в зоні відчуження з 07 червня 1986 року по 13 червня 1986 року, та де визначено заробітну плату за вказаний період в розмірі 757,13 руб.

Як вказано позивачем, при виході на пенсію та розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження було враховано довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, в якій зазначено, що за період з 07.06.1986 по 13.06.1986 позивачу була нарахована заробітна плата в меншому розмірі.

13 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про проведення перерахунку пенсії за новою довідкою від 13.03.2003 № 70.

Проте листом №127/Л-01 від 13.12.2017 Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії за новою довідкою, мотивуючи своє рішення тим, що підстав для обчислення пенсії за довідкою від 13.03.2003 № 70 немає. А рішення суду встановлює факт перебування позивача у відрядженні в зоні відчуження в м. Прип'ять Київської області, проте не містить даних суми заробітної плати, та не дає право на підвищену оплату праці в зоні відчудження для визначення розміру пенсії. Крім того зазначена в довідці заробітна плата не підтверджена жодним первинним документом, як цього вимагає законодавство.

Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з огляду на наявність довідки ВАТ «Сквира-Авто» та з огляду на конституційне право на соціальний захист, позивач має право на врахування зазначеної довідки при визначенні розміру пенсії.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 07 червня 1986 року по 13 червня 1986 року, що підтверджено доказами наявними в матеріалах справи, та не оспорюється сторонами.

Відповідно до п.п.1.3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011р. № 1210, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно п.п. 3 п.3 Порядку, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Згідно п.п. 4 п. 3 Порядку, у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

З довідки від 13.03.2003 №70 про заробітну плату позивача, яка не визнається відповідачем вбачається, що розрахунок заробітної плати проводився саме на підставі постанови Ради Міністрів УРСР 10.06.1986 № 207-7, а не виходячи з фактично виплачених та отриманих позивачем сум.

Колегія суддів враховує доводи апелянта щодо необгрунтованості вказаної довідки, оскільки позивачем не надано належних доказів на спростування відомостей, зазначених в довідці, яка була видана позивачу при первинному призначенні пенсії, а відомості у довідці від 13.03.2003 №70 зазначено з урахуванням вимог нормативно-правових актів, чинних на той час, проте отримання та нарахування сум вказаних у новій довідці від 13.03.2003 №70 не підтверджено жодними первинними документами.

Колегією суддів встановлено, що довідка від 13.03.2003 №70 видана, виходячи з розміру заробітної плати позивача, яка останньому не була виплачена. Відтак, перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до зі статтею 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок). За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що обовязковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Так, у справі, яка розглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що довідка про заробітну плату ОСОБА_3 за червень 1986 року в розмірі 757,13 за час перебування у відрядженні з 07.06.1986 по 13.06.1986 року не підтверджена первинними документами.

Таким чином, що підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.

При цьому, основними документами для проведення перерахунку пенсії таким особам є первинні документи про тривалість робочого дня та місця виконання роботи, які мають підтверджувати час, місце, тривалість робочого дня та довідки підприємств, установ, організацій - про заробітну плату.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України справа №2-а/576/29/14 від 15 грудня 2015 року.

Враховуючи встановлені обставини колегія суддів дійшла висновку, що відповідач діяв межах, на підставах та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - задовольнити.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 03 січня 2018 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язанні вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький