Рішення № 74257522, 21.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1427/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області) про: визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2017 № 338о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції старшим інспектором чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнення з ГУНП в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 18873,84 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що ГУНП в Чернігівській області, при винесенні оскаржуваного наказу від 29.12.2017 № 338о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, не враховано, що інформація про скоєння позивачем дорожньо-транспортної пригоди не відповідає дійсності. Також вказав, що в оскаржуваному наказі не зазначено: у чому саме полягало порушення позивачем службової дисципліни (суть порушення) та присяги працівника поліції; у чому саме полягало порушення позивачем вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, вимог статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та вимог "Правил етичної поведінки поліцейських". Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Позивач у судовому засіданні 26.04.2018 позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.04.2018 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити, оскільки оскаржуваний наказ виданий на виконання наказу ГУНП в Чернігівській області від 04.12.2017 № 2216 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, у межах строку, передбаченого статтею 18 Закону України "Про дисциплінарний статут ОВС України" та підписаний уповноваженою особою. Аналогічні підстави для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

23.04.2018 позивачем до суду надано відповідь на відзив від 20.04.2018, в якому останній зазначив, що прийняття оскаржуваного наказу про його звільнення уповноваженою на те особою та з дотриманням визначеного законодавством строку не свідчить про законність такого наказу. Також вказав на той факт, що відповідачем у відзиві не наведено жодного доводу на спростування вказаних позивачем в адміністративному позові обґрунтувань заявлених вимог.

У судовому засіданні 26.04.2018 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 21.05.2018, на підставі частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою надання можливості прийняти участь у судовому засіданні представнику позивача - адвокату.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.10.1997 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 по 02.01.2018 - в Національній поліції, з 09.12.2016 - на посаді старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Новогород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області (майор поліції), що підтверджується копією трудової книжки позивача від 01.04.1992 серії БТ-II № 5931652 та службовою характеристикою, наявними у матеріалах справи (а.с.12-14,49).

01.12.2017 начальником ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 видано наказ № 2040 "Про призначення службового розслідування", відповідно до якого призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого інспектора-чергового СРПП № 2 Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1, яка мала місце 01.12.2017, проведення якого доручено комісії (а.с.50).

За результатами проведеного службового розслідування, 04.12.2017 комісією ГУНП в Чернігівській області складено висновок службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю поліцейського Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, що мала місце 01.12.2017, яким, зокрема, за порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України № 901-VIII, статті 18 Закону України "Про національну поліцію", невиконання вимог Правил дорожнього руху України, а також вимог "Правил етичної поведінки поліцейських", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, у частині керування 01.12.2017 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Новогород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.56-58).

На підставі висновку службового розслідування, 04.12.2017 тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 видано наказ № 2216 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Новогород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області", яким ОСОБА_1, за вказані у висновку службового розслідування порушення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Як вбачається з копії вищевказаного наказу, з його положеннями позивач ознайомився 05.12.2017 (особистий підпис позивача) (а.с.39).

У свою чергу, на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 04.12.2017 № 2216 та висновку службового розслідування ГУНП в Чернігівській області від 01.12.2017, наказом начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 від 29.12.2017 № 338о/с "По особовому складу" майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Новогород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, звільнено зі служби в поліції з 02.01.2018 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, дія якого поширюється на поліцейських Національної поліції України Законом України від 23.12.2015 № 901-VIII). З оскаржуваним наказом позивача ознайомлено 07.02.2018 (особистий підпис позивача) (а.с.11,28).

Вважаючи наказ начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 від 29.12.2017 № 338о/с "По особовому складу" протиправним та таким, який підлягає скасуванню, а позивач поновленню на посаді із виплатою відповідних сум грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, спірні відносини регулюються Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV.

У свою чергу, у відповідності до частини 1 статті 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Однак на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не прийнято, в установленому Законом порядку, як нормативно-правовий акт.

Проте пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відтак діючим, станом на момент прийняття оскаржуваного наказу та судового розгляду адміністративної справи, є Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ, затверджений Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), який регулює питання дисципліни поліцейських.

У свою чергу, згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту, останній визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

У свою чергу, статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідальність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення з органів внутрішніх справ.

На підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

З системного аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4, на підставі висновку службового розслідування від 04.12.2017, яким запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у поліції, видано наказ від 04.12.2017 № 2216 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області", яким, за порушення службової дисципліни, вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України № 901-VIII, статті 18 Закону України "Про національну поліцію", невиконання вимог Правил дорожнього руху України, Присяги працівника поліції, а також вимог "Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, у частині керування 01.12.2017 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у поліції (а.с.39).

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що саме вищевказаний наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача несе для останнього відповідні наслідки, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції та підлягає оскарженню, у разі незгоди з ним позивача.

У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, позивач з вищевказаним наказом був ознайомлений 05.12.2017 (а.с.39 на звороті), разом з тим, останній ОСОБА_1 у судовому порядку не оскаржувався, а тому, на момент розгляду даної справи у суді, є чинним.

Водночас наказ ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2017 № 338 о/с "По особовому складу", яким майора поліції, старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з 02.01.2018 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, і який просить визнати протиправним та скасувати позивач, є лише законною реалізацією наказу від 04.12.2017 № 2216, протиправність якого, як встановлено судом вище, не оскаржувалась позивачем.

Оскільки наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 04.12.2017 № 2216 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області", станом на момент розгляду даної справи, є чинним, то відсутні правові підстави для визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2017 № 338 о/с "По особовому складу".

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2017 № 338 о/с "По особовому складу", яким майора поліції, старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції з 02.01.2018 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ) та задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення останнього на службі у поліції старшим інспектором чергового сектору реагування патрульної поліції № 2 Новгород-Сіверського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області та стягнення з ГУНП в Чернігівській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 18873,84 грн., то останні також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної вимоги, у задоволенні якої судом було відмовлено.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Успенська, 48-а, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду у повному обсязі виготовлено 25.05.2018.

Суддя В.В. Падій