Рішення № 7425742, 22.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2009 р. Справа № 20/194

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі цеху телекомунікаційних послуг № 12 Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

до відповідача Закритого акціонерного товариства фабрики “Мрія”

про стягнення в сумі 507 грн. 29 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Пацьола Н.В. (дов. серії ВКР № 695598 від 29.04.09р.).

відповідача: Іськович А.Ю. (дов. № 1 від 01.12.09р.).

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі цеху телекомунікаційних послуг № 12 Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд з позовною заявою, в якій просить стягнути з Закритого акціонерного товариства фабрики “Мрія” (надалі –Відповідач) на свою користь 492 (чотириста дев’яносто дві) грн. 29 коп. заборгованості, 9 (дев’ять) грн. 45 коп. нарахованої пені, 2 (дві) грн. 98 коп. інфляційних та 2 (дві) грн. 57 коп. річних.

24 листопада 2009 року представник Відповідача подав, через канцелярію господарського суду Рівненської області, відзив № 18 від 23 листопада 2009 року (надалі –Відзив; а.с. 19-20), в якому, з підстав наведених в останньому, Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача.

В судовому засіданні від 22 грудня 2009 року представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, а представник Відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. При цьому суд виходив з наступного.

          Відповідно до типового договору про надання послуг електрозв’язку № 330 від 2 лютого 2000 року (надалі – Договір; а.с. 10-11) Позивачем Відповідачу надавалися послуги електрозв’язку, які оплачені частково. Сума заборгованості, за період по вересень місяць 2009 року (включно), згідно розрахунку заборгованості (а.с. 6) та інших матеріалів справи складає 492 (чотириста дев’яносто дві) грн. 29 коп..

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.6 Договору Позивач та Відповідач погодились на авансову систему оплати, згідно до якої, Відповідач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 (двадцятого) числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до десятого числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно частини 1 статті 68 Закону України “Про телекомунікації”, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

У відповідності до пункту 184 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 9 серпня 2005 року, оплата за телефонні розмови, інші послуги міжміського та міжнародного телефонного зв’язку вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, якщо інше не передбачено Договором.

Згідно пункту 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, у разі коли розрахунки здійснюються без застосування квитанцій або у разі ненадходження рахунка до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму за надані послуги.

Суд критично оцінює доводи Відповідача наведенні у відзиві про те, що в зв’язку з тимчасовим припиненням Відповідачем господарської діяльності, останній з 4 травня 2009 року фактично не отримував телекомунікаційні послуги. Відповідно до списку операцій за період з 1 травня 2009 року по 25 листопада 2009 року по Відповідачу (а.с. 44-46), Відповідач не одноразово користувався телекомунікаційними послугами.

Відповідач у Відзиві зазначає, що не отримував рахунків за надані телекомунікаційні послуги, однак представник Позивача у запереченні на відзив № 1042 від 1 грудня 2009 року (а.с. 39) вказує, що вказані рахунки вручалися представнику Відповідача без розписок про вручення, так як нормативні документи не передбачають вручення рахунків під підпис.

В судових засіданнях представник Відповідача вказує, що Відповідач неодноразово звертався до Позивача з заявами про відмову від отримання телекомунікаційних послуг.

У випадку, коли сторона що отримує послуги зв’язку не хоче більше їх отримувати, в силу пункту 3.1.2 Договору, вона має право відмовитись від отримання послуг електрозв’язку та припинити дію Договору. Дату відмови такий споживач повідомляє оператора зв’язку письмовою заявою про таку відмову не пізніше, ніж за десять днів до відмови.

Однак, представником Відповідача не підтверджено, жодними належними та допустимими доказами, факт існування вищевказаних заяв про відмову від отримання телекомунікаційних послуг.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, представником Відповідача не доведено належним чином ті обставини, на які він посилається у Відзиві (а.с. 19-20) та в усних твердженнях висловлених ним, під час проведення судових засідань, як на підставу свої заперечень.

Доводи Відповідача щодо досудового врегулювання спору є без підставними та необґрунтованими, оскільки частина 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, встановлює, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Слід також зазначити, що дана процесуальна норма носить диспозитивний характер, а не імперативний.

З врахуванням вищевказаного, на основі статтей 509, 525-527, 530 Цивільного Кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 492 (чотириста дев’яносто дві) грн. 29 коп. правомірні, ґрунтуються на Договорі та законі і підлягають до задоволення.

Згідно частини 2 статті 36 Закону України “Про телекомунікації”, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сума нарахованої Відповідачу пені за період з червня місяця 2009 року по жовтень місяць 2009 року, згідно розрахунку пені (а.с. 7), складає 9 (дев’ять) грн. 45 коп..

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до пункту 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

З врахуванням вищевикладеного, на основі пункту 5.8 Договору статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та статтей 193, 198, 230-233 Господарського Кодексу України, вимоги Позивача про стягнення пені в розмірі 9 (дев’ять) грн. 45 коп. правомірні, ґрунтуються на Договорі та законі і підлягають до задоволення.

У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку інфляційних та річних (а.с. 8-9), загальна сума збитків від інфляції за період з червня місяця 2009 року по вересень місяць 2009 року (включно) склала 2 (дві) грн. 98 коп., річні за період з червня місяця 2009 року по жовтень місяць 2009 року складають 2 (дві) грн. 57 коп..

У відповідності до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача збитків пов’язаних з інфляційним процесом в сумі 2 (дві) грн. 98 коп.. та річних в сумі 2 (дві) грн. 57 коп..

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства фабрики “Мрія”, 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Сарненська, 28 а, код 02971587 на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі цеху телекомунікаційних послуг № 12 Рівненської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, 35000, Рівненська область, м. Костопіль, вул. Грушевського, 34, р/р 26039401 в “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 333227, код 01187526 –492 (чотириста дев’яносто дві) грн. 29 коп. заборгованості, 9 (дев’ять) грн. 45 коп. пені, 2 (дві) грн. 98 коп. інфляційних, 2 (дві) грн. 57 коп. річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 28.12.2009р.

Суддя