Рішення № 74257326, 25.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 травня 2018 року № 826/4203/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до третя особа про Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області адвокат ОСОБА_2 визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 31.01.2018 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 з підстав його необґрунтованості, формальності та упередженості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірне рішення є необ'єктивним, недостатньо обґрунтованим, оскільки не були розглянуті всі аспекти та важливі деталі проступку та негідної поведінки адвоката, наведені у її скарзі. Стверджує, що ні її, ні свідків не було повідомлено про дату засідання та не здійснено виклик для дачі пояснень. Вважає, що висновки рішення не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать доказам, які містяться в матеріалах справи та суперечать показанням свідків, які були допитані. Стверджує, що рішення прийнято відповідачем з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що в порушення закону свідки були допитані в телефонному режимі, що не передбачено жодним законодавством і незважаючи на те, що свідки надали свідчення, які підтверджують обставини стосовно порушення адвокатської етики ОСОБА_2, відповідачем не було враховано вказаних свідчень.

Ухвалою суду від 10.04.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

14.05.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що за результатами проведеної перевірки за скаргою, поданою позивачем, відповідачем не було встановлено жодних ознак вчинення адвокатом ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, відповідно підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не було. Зазначив, що розгляд КДКА питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката допускається без участі заявника та адвоката. Стверджує, що КДКА було проведено повну перевірку доводів, викладених у скарзі ОСОБА_1, за результатами якої не встановлено у діях адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 17.04.2018 третя особа отримала ухвалу суду від 10.04.2018, проте у встановлений судом строк не подала пояснень щодо позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 31.01.2018 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частинами першою, другою статті 33 Закону України від 05.07.2012 N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно з частинами першою, другою статті 34 Закону N 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 36 Закону N 5076-VI передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Статтею 37 Закону N 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону N 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Пунктом 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Пунктом 26 зазначеного Положення встановлено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно з пунктом 28 Положення під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що за наслідками проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката складається довідка, яка є предметом розгляду на засіданні дисциплінарної комісії щодо вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2017 головою дисциплінарної палати КДКА Київської області було доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_4 провести перевірку по матеріалах за скаргою ОСОБА_1 стосовно адвоката ОСОБА_2

За результатами проведеної перевірки членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_4 складено довідку від 26.01.2018, у якій останній запропонував дисциплінарній палаті прийняти рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5

Зі змісту вказаної довідки вбачається, що членом дисциплінарної палати КДКА Київської області було надано і оцінку доводам скаржниці, і оцінку поясненням свідків, які були допитані останнім у телефонному режимі, і оцінку поясненням адвоката ОСОБА_2

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, членом дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_4 на виконання рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.10.2017 № Х-022/2017, яким скарга ОСОБА_1 була задоволена частково, рішення КДКА Київської області від 31.05.2017 скасовано, а матеріали справи направлено до КДКА Київської області на новий розгляд на стадію перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, була здійснена повторна перевірка з урахуванням висновків ВКДКА від 31.10.2017.

Зокрема, останнім було направлено ряд запитів до Святошинського районного суду м. Києва, отримано записи всіх судових засідань у справі, де брала участь позивач та адвокат ОСОБА_2, ухвала апеляційного суду у цій справі. А також проведено бесіду з суддею Святошинського районного суду м . Києва ОСОБА_6, яка була головуючою у даній справі та в ході якої було з'ясовано, що під час розгляду в суді кримінального провадження адвокат ОСОБА_2 не допускав порушень, які могли давати підстави ставити питання про його дисциплінарну відповідальність.

Також, як вбачається з матеріалів справи, поясненням свідків надана оцінка та їх суб'єктивна думка спростовувалась дисками записів всіх судових засідань у справі.

Згідно з частиною першої статті 39 Закону N 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області рішення про відмову в порушенні дисциплінарної скарги стосовно адвоката ОСОБА_2 прийнято одноголосно.

При цьому, суд зазначає, що ні Законом N 5076-VI, ні Положенням не передбачено обов'язку КДКА запрошувати на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, скаржника та адвоката, стосовно якого вирішується питання по порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано встановлену чинним законодавством процедуру при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката та надано правову оцінку усім доводам, наведеним ОСОБА_1 у поданій скарзі.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо неповного з'ясування відповідачем доводів її скарги.

Зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи, державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем при розгляді скарги позивача було повно та об'єктивно досліджено доводи позивача, а також дотримано процедуру розгляду скарги, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Також, суд враховує, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. При цьому, суд наголошує, що КДКА Київської області є колегіальним органом, рішення якого приймаються шляхом голосування на підставі досліджених обставин та доказів. Встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є виключним (дискреційним) повноваженням відповідної КДКА, як органу адвокатського самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, суд не вбачає підстав для надання правової оцінки доводам відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки в ухвалі суду від 10.04.2018 встановлено, що даний позов подано позивачем у межах встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" строку.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_1) відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко