Рішення № 7425728, 22.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" грудня 2009 р. Справа № 11/191

За позовом Рівненська автомобільна школа Товариства сприяння оборони України м.Рівне

до відповідача Рівненська міська рада

про стягнення 230 606 грн. 74 коп. збитків

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-           Новіцька О.С., юрисконсульт (довір.б/н від 17.06.2008р);

від відповідача- Чепиль М.І., юрисконсульт (довір.№08-2034 від 30.12.2008р).

Представники сторін не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу.

Суть спору: Позивач-Рівненська автомобільна школа Товариства сприяння оборони України звернувся до суду з заявою про стягнення з Відповідача-Рівненської міської ради 230 606 грн. 74 коп. збитків, які завдані бездіяльністю.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначив, що на підставі рішення виконкому Рівненської міської ради №116 від 09.12.1997р. та відповідно до Державного акту на право постійного користування земель-ною ділянкою серії РВ 00123 –Рівненська автомобільна школа ТСОУ є землекористувачем ділянки, загальною площею 7,8 га., що розміщена на вул.Курчатова,1 у м.Рівне. Вказана земельна ділянка фактично складається з двох відокремлених ділянок: ділянка №1, площею 38 514 м2, виділена для обслуговування адміністративних, ви-робничих будівель автошколи, кордорому та ділянка №2 площею 39 000 м2 виділена для обслуговування авто-дрому.

Позивач повідомив, що 07 червня 2007р. відчужив на користь ТзОВ «УККАН» майновий комплекс авто-дрому, до складу якого входить будівля автодрому площею 124,8 м2, естакада оглядова, естакада металічна, дві залізничні розвантажувальні-завантажувальні апарелі, чотири залізничних платформи, залізнична колія 30м., та додаткові споруди згідно опису. Укладений 07.06.2007р. договір купівлі-продажу посвідчено нотаріусом Рівнен-ського міського нотаріального округу Торкуновою Т.А. Надалі дане нерухоме майно ТзОВ «УККАН» відчужило шляхом внесення до статутного фонду ТзОВ «Сервус-Житло».

Позивач зазначає, що керуючись приписами ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України –звернувся 12 чер-вня 2007р. листом №3/110 та 05 грудня 2008р. листом №3/110 до Рівненської міської ради з проханням про Вилу-чення з користування земельної ділянки площею 39 000 м2 на користь набувача –ТзОВ «УККАН».

ТзОВ «Сервус-Житло» як власник будівель 21 листопада 2007р. також звернулось до Рівненської міської ради з клопотанням про надання в оренду земельної ділянки, на якій розташований майновий комплекс автодро-му, в тому числі будівля автодрому та 12 об’єктів нерухомості для обслуговування ділянки площею 3,9 га.

Разом з тим, Рівненською міською радою в порушення вимог п.5 ст.123 ЗК України, якою встановлено, що відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки –на протязі 22 місяців не було прийнято рішення щодо вилучення у По-зивача та про надання згоди ТзОВ «Сервус-Житло»на розроблення проекту відведення земельної ділянки, яка розміщена на вул.Костюшка,3 в м.Рівне.

При цьому, Рівненська міська рада обмежилась відписками, про те, що клопотання Позивача не залишені без вирішення і питання про вилучення земельної ділянки площею 3,9 га по вул.Костюшко,3 в м.Рівне буде розг-лядатись на сесії орієнтовно в березні-квітні 2009 року.

Однак, лише 21 травня 2009р. Рівненською міською радою прийнято рішення №2476 «Про вилучення та передачу в оренду земельної ділянки на вул.Костюшка,3».

Вважаючи, що Відповідач зволікав з прийняттям рішення про вилучення земельної діялнки, Позивач зму-шений, в силу вимог ст.96 ЗК України та ст.2 Закону України «Про плату за землю», нараховував і з власних ко-штів сплачував земельний податок за земельну ділянку, що фактично вибула з його користування і не була вик-лючена з Державного акту на право користування земельною ділянкою серії РВ 00123, виданого на ім’я Позива-ча.

Стаття 1166 ЦК України імперативно встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішен-нями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, зав-дана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відтак, Позивач вважає, що бездіяльністю Рівненської міської ради йому заподіяно збитки в розмірі 230606 грн. 74 коп, що є еквівалентним розміром земельного податку в період з жовтня 2007р. по травень 2009р., сплаченого оскільки Позивач, в силу неприйняття радою рішення про вилучення земельної ділянки та невилучен-ня з Державного акту відповідної частини земельної ділянки –змушений був сплачувати земельний податок за ділянку, яка фактично вибула з його користування.

На підставі, стст. 95-96, 123, 211 ЗК України, ст.2 Закону України "Про плату за землю", стст. 377, 657, 1166 ЦК України Позивач просить стягнути з Рівненської міської ради на свою користь матеріальні збитки, які завдані бездіяльністю в сумі 230606 грн. 74 коп.

Відповідач-Рівненська міська рада витребуваного ухвалами від 18.11.2009р. та 02.12.2009р. відзиву на позов не надав, проте його представник в судовому засіданні 22.12.2009р. заявлених вимог не визнав з підстав, які обіцяв надати пізніше.(арк.справи 63).

Натомість представник Рівненської міської ради надав в судовому засіданні клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні Відповідача –ТзОВ «Сервус-Житло»та Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради (м.Рівне, вул.Лєрмонтова,6), до повноважень якого (відповідно до Положення) віднесено підготовку проектів рішень Рівненської міської ради із земельних питань.

Господарський суд відхилив обидва клопотання Відповідача, вважаючи залучення до участі у справі третіх осіб недоцільним з міркувань процесуальної економії та викладених нижче мотивів, оскільки не впливає на суть судового рішення, що приймається.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення виконкому Рівненської міської ради №116 від 09.12.1997р. Рівненській автомобільній школі Товариства сприяння оборони України надано в постійне користування земельну ділянку загальною пло-щею 7,8 га, що розміщена на вул.Курчатова,1 у м.Рівне, що стверджується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії РВ 00123 від 06.01.1998р.(арк.справи 10-13).

Вбачається, що вказана земельна ділянка фактично складається з двох відокремлених ділянок по вул. Курчатова,1 у м.Рівне: ділянка №1 площею 38 514 м2, виділена для обслуговування адміністративних, виробни-чих будівель автошколи, кордорому та ділянка №2 площею 39 000 м2 виділена для обслуговування автодрому.

Вбачається, що рішенням господарського суду Рівненської області по справі №14/334 від 10.11.2005р. за Рівненською автошколою ТСО України (м.Рівне, вул.Курчатова, 1, код ЄДРПОУ 02723033) визнано право влас-ності на нерухоме майно –трьохповерхову будівлю загальною площею приміщень 124,8 м2 на автодромі у м.Рів- не по вул.Костюшко 3.(арк.справи 61).

Товариство сприяння оборони України в особі директора Рівненської автомобільної школи-продавець та ТзОВ «УККАН»-покупець 07 червня 2007р. уклали договір купівлі-продажу майнового комплексу автодрому, згід-но пп.1, 2, 3, 3.1, 5, 8 Договору, продавець передає, а покупець приймає у власність цілісний майновий комплекс автодрому, який знаходиться у м.Рівне, вул.Костюшка,3 і включає:

- будівля автодрому літ.«Б-2», загальною площею 124,8 м2;

- естакада оглядова - 1 шт.;

- естакада металічна - 1 шт.;

- залізничні розвантажувальні завантажувальні апарелі - 2 шт.;

- залізнична платформа - 4 шт.;

- залізнична колія 30 м - 1 шт., балансовою вартістю 136 647.91 грн.

Крім того відчужуються споруди, які не мають окремо визначеної балансової вартості та входять до складу майнового комплексу автодрому, а саме:

- об'їзна дорога; майданчик початкового навчання; важкопрохідна ділянка; місце розвороту без застосування зад-нього ходу; місце розвороту із застосуванням заднього ходу; траншея з колійним містком; пагорб; лівий косогір; правий косогір; брід; габаритний дворик; габаритний тоннель; змійка (включаючи металеві стовпчики), наванта-жувальний майданчик; тротуар; залізничний переїзд.

3. За домовленістю сторін майновий комплекс автодрому, який є предметом цього договору, продається за ціною 360 000.00 грн. без ПДВ.

Будівля автодрому літ.«Б-2»загальною площею 124,8 м2, що є предметом цього договору (п.2 договору), належить продавцю на праві власності на підставі рішення господарського суду Рівненської області по справі №14/334 від 10.11.2005р. та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації»19.12.2005р. № 9334872, реєстраційний №13268035.

Договір підписали директори Рівненської автомобільної школи та ТзОВ «УККАН»скріпили відбитками печаток; Договір посвідчено нотаріусом Торкуновою Т.А. та зареєстровано за №2285.(арк.справи 14-15).

Позивач 29.07.2008р. направив секретарю Рівненської міської ради заяву про вилучення в нього земельної ділянки площею 3.9 га, розташованої у м.Рівне, вул.Костюшко,3 в зв’язку з продажем комплексу автодрому в чер-вні 2007р.

Представник Відповідача у судовому засіданні 22.12.2009р. ствердив отримання даної заяви, інші ж звер-нення, зокрема від 12 червня 2007р. №3/110, на яке покликається Позивач –в канцелярії Рівненської міської ради не зареєстровані –відтак Позивачем не направлялись.(арк.справи 43, 63).

Рішенням Рівненської міської ради №2476 від 21.05.2009р. «Про вилучення та передачу в оренду земель-ної ділянки по вул.Костюшка,3»- на підставі п.«а»ст.141 ЗК України, припинено право постійного користування земельною ділянкою №2 площею 38970 м2 у м.Рівне, вул.Костюшко,3, яка була надана Рівненській автомобільній школі Товариства сприяння оборони України і передано ТзОВ «Сервус-Житло»в оренду на 5 років для обслуго-вування автодрому без права спорудження на цій ділянці капітальних будівель.(арк.справи 44, 57-58).

Вбачається, що протягом 13.11.2007р. –23.06.2009р. Рівненська автомобільна школа Товариства сприяння оборони України подавала до Державної податкової інспекції у м.Рівне податкові розрахунки земельного податку та сплачувала земельний податок, що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 21-42).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають з договорів та інших пра- правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивіль-ного законодавства.

Згідно п.«в»ст.96 ЗК України та ст.2 Закону України «Про плату за землю»– використання землі в Укра-їні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів –учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю», якою закріплено, що об’єктом плати за землю є земель-на ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, а ст.126 ЗК України визначає, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, зем-лекористувач зобов'язаний сплачувати до бюджету земельний податок, нарахований на ту земельну ділянку, яка зазначена у державному акті.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декла-рації (ст.4.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ).

Відповідно до ст.2.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(із змінами і доповненнями станом на 24 липня 2009р.) №2181-ІІІ, контролюючими органами є: податкові органи - стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які спра-вляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –органи стягнен-ня), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.(ст.2.3.1 Закону №2181-ІІІ).

Вирішуючи даний спір, господарський суд приймає до уваги такі обставини: Позивач продав майно авто-дрому, яке розташоване на земельній ділянці, що перебуває у його постійному користуванні, проте своєчасно і у встановленому п.«а»ст.141 ЗК України порядку –не відмовився від права користування земельною ділянкою. Позивач протягом листопада 2007р. –червня 2009р. подавав податковому органу розрахунки земельного податку та сплачував земельний податок.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказу-вання, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст.34 ГПК України).

Проте, обгрунтовуючи вимогу, Позивач зазначає, що Рівненська міська рада протягом листопада 2007р. –червня 2009р. заподіяла йому збитки в сумі 230606 грн. 74 коп., що еквівалентно розміру сплаченого ним земель-ного податку. Позивач вважає, що вказана сума підтверджується податковими розрахунками та платіжними дору-ченнями про сплату земельного податку.

Господарський суд витребовував у Позивача увалами від 18.11.2009р. та 02.12.2009р. обгрунтуваня позо-ву в частині об’єктивного складу вини Відповідача; оригінали та завірені копії доказів, що стверджують визнання бездіяльності Відповідача неправомірною.

Проте Позивач не надав такого обгрунтування, пояснивши в судовому засіданні 22.12.2009р., що дода-них до позовної заяви достатньо.

Проте, з такою позицією погодитись неможливо з наступних мотивів.

Збитками, згідно чч.2, 3 ст.22 ЦК України, –є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкод-женням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Позивачем не доведено, що сплачений земельний податок є збитками і наслідком неправомірних дій Відповідача, не обгрунтовано і не доведено наявність вини останнього. При цьому, норма ст.1166 ЦК України зазначена Позивачем безпідставно, оскільки регулює інші правовідносини –завдання позадоговірної майнової шкоди, а не збитків і не може бути застосована при вирішення даного спору.

Відтак, Позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно ст.627 Цивільного кодексу України, - відповідно до статті 6 цього Кодексу –сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуван-ням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(ст 628 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Однак, з матеріалів справи та позовної заяви вбачається, що укладаючи Договір сторони не внесли до нього умов, що стосуються підстав і порядку передачі в користування земельної ділянки, на якій розташовано комплекс автодрому, не обумовлено її розмір і порядок подальшого використання покупцем.

До договору купівлі-продажу від 07.06.2007р. змін і доповнень не вносилось.

Позивач, не позбавлений права на коригування земельного податку в сторону зменшення шляхом подан-ня податковому органу уточнюючої декларації у порядку, встановленому податковим законодавством, однак, та-кий спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Вбачається, що твердження про завдання Відповідачем матеріальних збитків –не обгрунтованне і не доведене, протиправність дій (бездіяльності) останнього, рівно як сума збитків не стверджені належними доказа-ми –чим порушено порядок доказування і подання доказів.

Позов не грунтується ні на законі, ні на договорі, в його задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись стст. 33, 34, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "28" грудня 2009 р..