Рішення № 74257043, 22.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 р. № 820/2298/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/2298/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністью "АСТАН" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністью "АСТАН" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.12.2017 про застосування штрафних санкцій в сумі 87399,52.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність нарахування штрафу з огляду на невірне тлумачення контролюючим органом п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. Вважає, що штрафна санкція за вказаною нормою не застосовується до платника податків за виписані податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлені чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законним. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка ТОВ "АСТАН" з питань дотримання граничних термінів розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Результати перевірки оформлені актом № 19582/20-40-12-10-09/37948856 від 13.11.2017, яким зафіксовані порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено абз. 14 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки № 19582/20-40-12-10-09/37948856 від 13.11.2017 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.12.2017, яким відповідно до п.120-1.1 ст. 120-1 до ТОВ "АСТАН" застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 87399,52 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням податкового органу, позивач подав скаргу від 19.12.2017 до Державної фіскальної служби України.

Проте, рішенням Державної фіскальної служби України № 8378/6/99-99-11-03-01-25 від 12.03.2018 податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.12.2017 залишено без змін, а скаргу підприємства - без задоволення.

Судом встановлено, що вказані в акті перевірки № 19582/20-40-12-10-09/37948856 від 13.11.2017 податкові накладні, складені підприємством відносились до категорії, "що не надається отримувачу (покупцю)". Вказаний факт під час судового розгляду не заперечувався сторонами по справі.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до абзацу першого цього ж пункту, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з ч. 1 п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, аналізуючи вказану норму, слід зробити висновок, що допускається звільнення від відповідальності за вказане порушення при складанні податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), та повинна містити такі обов'язкові ознаки: бути складеною на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

З розрахунку штрафних санкцій, що є додатком до податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.12.2017, вбачається, що у податкових накладних, які перевірялись контролюючим органом, платником податків самостійно визначено суму податку на додану вартість у відповідних розмірах.

Отже, ТОВ "АСТАН" не звільнено від оподаткування та відповідно до ст. 195 Податкового кодексу України не підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою. Крім того, вказаний факт під час судового розгляду не заперечувався сторонами по справі.

Суд зазначає, що помилковою є позиція позивача, згідно якої належність податкової накладної до критерію таких "що не надається отримувачу (покупцю)", може слугувати самостійною підставою для звільнення від відповідальності за вказане порушення, оскільки даний критерій є загальним, який повинен включати одну з обов'язкових (спеціальних) ознак (критеріїв): 1) складена на постачання товарів/послуг для операцій які звільнені від оподаткування; 2) складена на постачання товарів/послуг для операцій які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, податкові накладні виписані ТОВ "АСТАН" квітень-травень 2017 року не відповідають всім критеріям (ознакам), які дають підстави для звільнення від відповідальності за вказане порушення, а саме, будучи такими, що "не надаються отримувачу (покупцю)", вони не складені на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

В судовому засіданні представник позивача посилався на ту обставину, що 27 червня 2017 року, внаслідок несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислюваних машин, була втрачена база бухгалтерських даних, програмне забезпечення для обміну податковими документами, інші дані, які містились на комп'ютерах підприємства, як на підставу причин пропуску строків реєстрації податкових накладних. При цьому, вказав на положення Закону України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків" № 2143- VIII від 13.07.2017.

Законом України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків" № 2143- VII від 13.07.2017 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 42 такого змісту: "42. Штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу за порушення граничних строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу, які були складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.

Податкові накладні та/або розрахунки коригувань до податкових накладних, складені у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року, вважаються своєчасно зареєстрованими.

Тобто, зміни поширюються до податкових накладних, складених у період з 1 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, а з розрахунку до податкового-повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 06.12.2017 судом встановлено, що жодної податкової накладної, яка б припадала на вказаний період не зазначено.

Таким чином, посилання платника податків на положення Закону України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерних мереж платників податків" № 2143- VIII від 13.07.2017 є недоречними.

Суд критично ставиться до посилань представника позивача на те, що відповідачем порушено строк проведення камеральної перевірки, передбачений п.76.3 ст. 73, яким встановлено 30-денний строк для проведення вказаної перевірки, виходячи з наступного.

Згідно з п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VIII.

Вказаним Законом, підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, доповнено абзацом другим такого змісту:

"Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах".

В такий спосіб законодавець конкретизував, що, зокрема, може бути предметом камеральної перевірки, і знову ж звернув увагу на порядок її проведення - виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу, тобто, без виходу за податковою адресою платника податків та перевірки первісних бухгалтерських документів.

Отже, враховуючи положення п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про наявність законних підстав для проведення відповідачем камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складений акт № 19582/20-40-12-10-09/37948856 від 13.11.2017.

Відповідно до абз. 1 п.76.3 ст. 73 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Поряд з цим, згідно з абзацом 2 п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 днів.

За таких обставин, суд вважає, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області строк проведення камеральної перевірки не пропущено.

Щодо помилок, допущених відповідачем при складанні оскаржуваного рішення (невірно вказана адреса податкового органу, зазначено назву підприємства як "товариство з додатковою відповідальністю "АСТАН"" замість "товариство з обмеженою відповідальністю "АСТАН"", вказано адресу підприємства як "кв. 609, буд. 223, вул. Дніпропетровська, м. Мерефа" замість "кімната 609, буд. 223, вул. Дніпропетровська, м. Мерефа"), суд зазначає, що вказані помилки податкового органу є технічними та вони ніяким чином не впливають на суть порушення платником податків норм Податкового кодексу України та не можуть бути достатніми та належними підставами для висновку про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність викладених висновків в акті перевірки № 19582/20-40-12-10-09/37948856 від 13.11.2017, а відтак і законності винесеного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.12.2017.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "АСТАН" є необґрунтованими, а отже, є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністью "АСТАН" (місцезнаходження - кімната 609, буд. 223, вул. Дніпропетровська, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, ідентифікаційний код - 37948856) до Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження - вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2018 року.

Суддя А.С. Мороко