Рішення № 74257015, 17.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 р. Справа № 820/4603/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Дробязги Т.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_3 (надалі за текстом - фізична особа ОСОБА_3, відповідач), в якому просить суд: стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, суму податкового боргу в загальному розмірі 12 500,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що автомобіль відповідача є згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) об'єктом оподаткування транспортним податком, а відповідач в такому разі є платником вказаного податку. Тому, при винесенні податкового повідомлення - рішення Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області діяла у відповідності та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Представник позивача в судове засідання прибув, підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти задоволення позову заперечував та зазначив, що позивач при винесенні податкового повідомлення-рішення форми "Ф" № 18/М-17 від 12.03.2016 року, яким ОСОБА_3 визначено податкове зобов'язання з транспортного податку у сумі 12500 грн., діяв з порушеннями норм чинного законодавства України. Крім того, зазначив що вищезазначене податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №18/М-17 від 12.03.2016 року та податкова вимога форми "Ф" за №1928-17 від 12.07.2016 року оскаржені в судовому порядку, а отже податкове зобов'язання з транспортного податку у сумі 12500 грн., є неузгодженим. За результатами розгляду позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №18/М-17 від 12.03.2016 року та податкової вимоги форми "Ф" за №1928-17 від 12.07.2016 року позовні вимоги задоволені. З цих підстав, просив суд відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Фізична особа ОСОБА_3 внесена до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 та знаходиться на обліку як платник податків в Київській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Судом встановлено, що на час звернення контролюючого органу з даним адміністративним позов за відповідачем рахувався податковий борг (податкове зобов'язання з транспортного податку) у розмірі 12500,00 грн., згідно з даних картки особового рахунку, на підставі, податкового повідомлення-рішення форми "Ф" № 18/М-17 від 12.03.2016 року.

Щодо підстав виникнення заборгованості, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з 16.07.2015 є власником автомобіля LEXUS RX 350, 2012 року випуску, з об’ємом двигуна 3456 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_2.

12.03.2016 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 18/М-17, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку у сумі 12500,00 грн..

12.07.2016 року за формою "Ф" №1928-17 фізичної особи ОСОБА_3 податковим органом складено та направлено на адресу відповідача корінець податкової вимоги, яким відповідачу сповіщено про загальну суму податкового боргу у розмірі 12500,00 грн., проте як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось позивачем конверт повернуто до податкової установи з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Отже, загальна сума визначених відповідачу за порушення законодавства податкове зобов'язання з транспортного податку, становить 12500,00 грн..

Відповідач не погодився з податковими повідомленням-рішенням форми "Ф" №18/М-17 від 12.03.2016 року, разом з податковою вимогою форми "Ф" за №1928-17 від 12.07.2016 року та оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року по справі №820/4932/17 адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги – задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення – рішення від 12.03.2016 року № 18/М-17 з платежу «транспортний податок» на суму 12500,00 грн., та податкову вимогу № 1928-17 від 12.07.2016 року, прийняті Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2018 року по справі №820/4932/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги проголошеною у відкритому судовому засіданні, в якому апеляційну скаргу Київської об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2017 року по справі №820/4932/17 залишено без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що судовим рішенням в рамках розгляду адміністративної справи № 820/4932/17 скасовані податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №18/М-17 від 12.03.2016 року та податкова вимога форми "Ф" за №1928-17 від 12.07.2016 року, які були підставою для звернення податкового органу до Харківського окружного адміністративного суду в рамках адміністративної справи № 830/4603/17.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.п. 19-1.1.22. п.19-1 ст. 19-1 ПК України передбачено, що здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до п.п. 19-1.1.34. п.19-1.1 ст. 19-1 ПК України визначено, що забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов’язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до абз. 1, 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки податкове повідомлення – рішення від 12.03.2016 №18/М-17 з платежу «транспортний податок» на суму 12500,00 грн., та податкову вимогу № 1928-17 від 12.07.2016, прийняті Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області скасовані, отже вказане свідчить про відсутність податкового боргу, а тому, адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 травня 2018 року.

Суддя Ю.О. Супрун