Постанова № 74256975, 24.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2378/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Попко Я.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року (ухвалене головуючим-суддею Мартиць О.І., час ухвалення судового рішення 10 год 59 хв у м. Тернополі, повне судове рішення складено 02 лютого 2018 року) за позовом ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі – Чортківське ОУПФУ, відповідач) щодо відмови у призначені їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XI) та зобов’язати відповідача призначити вказану пенсію з 29.08.2017.

Позов мотивований тим, що вона є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, правомірність видачі якого перевірялася відповідачем, проте, не зважаючи на це, відповідач відмовив в оформленні пенсії із зниженням пенсійного віку, посилаючись на відомості трудової книжки, що не підтверджують проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що основним доказом її проживання на забрудненій території є посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, видане на її ім’я та відповідно до п.2 ч.1 ст.14 Закону № 796-XI, яке є дійсним, ніким не оскаржене та не скасоване, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає їй право користуватися пільгами, встановленими цим Законом. Крім того, різного виду довідки про період проживання та роботи на забруднених територіях є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу потерпілою від Чорнобильської катастрофи. Також, факт проживання її у м. Чорткові у період з травня 1987 року по лютий 1994 року підтверджуються показами свідків ОСОБА_2В та ОСОБА_3, довідкою Чортківської міської ради від 17.10.2017. Тому просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити її позов.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив, просив розгляд справи проводити без його участі.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, відповідно до якої позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є потерпілою від наслідків аварії ЧАЕС, як особа, яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю, що підтверджується посвідченням (дублікат) серії В-П № 759979, виданим Тернопільською обласною державною адміністрацією від 02.10.2017.

У жовтні 2017 ОСОБА_1 звернулася до Чортківського ОУПФУ із заявою щодо призначення пенсії із зниженням пенсійного віку як громадянці, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорія), відповідно до ст.55 Закону №796-XI, додавши копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи, копію трудової книжки БТ-1 №7487232, копію свідоцтва про народження дітей 1987 та 1990 років народження, довідки про проживання №2/01-78/1416 від 17.10.2017, виданої Чортківською міською радою та №3066 від 04.10.2017, виданої КП «Чотків дім».

Протоколом №43 від 23.10.2017 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви №2056 від 18.10.2017, оскільки згідно даних трудової книжки ОСОБА_1, остання в період з 12.04.1986 по 06.04.1990 працювала в Росії, а тому не могла проживати в м. Чорткові у спірний період.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку, оскільки відповідно до Закону № 796-ХІІ, право на таку пенсію мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років. Проте, позивачем не було надано доказів перебування у декретній відпустці протягом трьох років з дня народження доньки ІНФОРМАЦІЯ_2, а факт її роботи в період 1986-1990 роки було підтверджено записами в трудовій книжці, зокрема, переведенням на інші посади.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а також невідповідністю його висновків фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини та п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону №796-XII, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом четвертим статтею 11 Закону №796-XII встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Згідно п.4 ч.1 ст.14 Закону №796-XII, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Відповідно до ст.55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно до положень п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, в редакції чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи – посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XI).

Основною підставою для прийняття альтернативних документів є інформація у них про період роботи чи проживання, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або відомості проживання на територіях радіоактивного забруднення .

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до Чортківського ОУПФУ із заявою щодо призначення пенсії, позивач надала посвідчення потерпілої від наслідків аварії ЧАЕС та довідку про проживання №2/01-78/1416, видану Чортківською міською радою.

Згідно довідки про проживання №2/01-78/1416, ОСОБА_1 проживала ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 11.05.1984 по 11.02.2994, по вул. Незалежності 88/41 в період з 15.02.1994 по 05.03.1996, по вул. Незалежності, 74/29 в період з 05.03.2996 по 20.03.1998, по вул. Євгена Коновальця, 9/29 в період з 20.03.1998 по теперішній час (згідно облікових карток та паспорта) м. Чорткова Тернопільської області.

Окрім того, вказаний факт підтверджений в судовому засіданні суду першої інстанції показами свідків ОСОБА_2В та ОСОБА_3, які підтвердили факт проживання в м. Чорткові, а тому доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про відсутність належних доказів проживання позивача на території зони посиленого радіоактивного забруднення спростовуються наявними у матеріалах справи документами, які є доказами в розумінні ст. 72 КАС України.

Також позивачем надано посвідчення (дублікат) ОСОБА_4 В-П №759979, відповідно до якого вона є потерпілою від наслідків аварії ЧАЕС, як особа яка постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю та має право на пільги і компенсації встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках.

Так, відповідно до ч.3 ст.65 Закону №796-XII, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Згідно п.5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №501 від 25.08.1992, чинний на час видачі позивачу посвідчення, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.

Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Враховуючи наведені вище норми, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 21.11.2006 по справі № 21-1048во06, де, зокрема, вказано, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо, є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Наявність у ОСОБА_1 статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, посвідчення є чинним і вказує на те, що позивач згідно абз.1 п.2 ч.1 ст.14 Закону №796-XII та Порядку №501, дійсно є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При цьому, покликання відповідача на дані трудової книжки ОСОБА_1, в яких вказано, що остання з 12.04.1986 по 06.04.1990 працювала в Росії, а тому не могла проживати в м. Чорткові, не може бути самостійною та виключною підставою для відмови у призначені позивачу зазначеної пенсії.

З урахуванням наведеного вище, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач не спростував належність та достатність наданих позивачем документів, тоді як для призначення пенсії ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку, як потерпілої від Чорнобильської катастрофи надані всі необхідні для цього документи, які є належними.

Крім того, відповідачем також не було надано суду належних, достовірних та достатніх доказів на підтвердження правильності записів у трудовій книжці позивача, які слугували підставою для суду першої інстанції прийти до висновку про відсутність підстав для призначення останній пенсій зі зниженням пенсійного віку.

Згідно п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, відповідно до змісту наведеної норми за загальним правилом пенсія у відповідності до ст.55 Закону №796-XII повинна бути призначена з 28.08.2017.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, вважає, що суд першої інстанції, викладаючи у оскаржуваному судовому рішенні висновок щодо законності прийнятого відповідачем рішення та безпідставності вимог позивача, не дотримався зазначених вимог.

Обставини, викладені позивачем на обґрунтування доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу та спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є : 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також невідповідністю його висновків обставинам справи, через що оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то відповідно до положень ст.139 КАС України такі підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Чортківського ОУПФУ у розмірі 1600 грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 23836035 від 28.12.2017 (640 грн - судовий збір за подання позовної заяви) та платіжного доручення № 30287033 від 02.03.2018 (960 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 січня 2018 року по справі № 819/10/18 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Чортківське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 29 серпня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чортківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 41248539) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1) 1 600 (одну тисячу шістсот) гривень сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_4 ОСОБА_6