Ухвала суду № 74255730, 25.05.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5738/18 2-з/335/65/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у забезпеченні позову

25 травня 2018 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А.В., за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2, третя особа – державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання факту проживання однією сім’єю, визнання заповіту недійсним, скасування свідоцтв про право власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2018 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання факту проживання однією сім’єю, визнання заповіту недійсним, скасування свідоцтв про право власності на квартиру.

Ухвалою від 25 травня 2018 р. позовну заяву залишено без руху.

Разом із позовною заявою, 23 травня 2018 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на квартиру № 32 в житловому будинку № 13 по вулиці Південноукраїнській в м. Запоріжжі.

В обґрунтування заяви зазначила, що між сторонами виник спір з приводу встановлення факту її проживання однією сім’єю, визнання заповіту недійсним, скасування свідоцтв про право власності на квартиру. В позивача наявні підстави вважати, що відповідач ОСОБА_2 має намір розпорядитися квартирою, оскільки в квартирі мешкала позивач, а ОСОБА_2 змінила замки, з приводу чого позивач зверталась до поліції. Зазначене може зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи у їх відсутність.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд дійшов таких висновків.

За частиною першою статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї ж статті, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 94 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Предметом спору у справі є встановлення факту її проживання однією сім’єю, визнання заповіту недійсним, скасування свідоцтв про право власності на квартиру. Тобто, вимоги позивача витікають з правовідносин спадкування. При цьому, позивач не заявляє вимог про визнання за нею права власності на майно.

Отже, накладення арешту на це майно не буде співмірним із заявленими позивачем вимогами до відповідача.

При цьому, позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Так, мотиви позивача, якими обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову, зводяться до того, що в неї є підстави вважати про ухилення відповідача від виконання майбутнього рішення суду у цій справі. Однак, конкретних підстав позивач не зазначила, крім того, не вказала, з яких міркувань вона виходила в обґрунтування вказаного припущення.

Слід також зауважити, що в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, кому на даний час належить спірна квартира, не додано копій заповіту, оспорюваного свідоцтва про право власності на неї, що доводить на даному етапі відсутність вагомих доказів позовних вимог.

Таким чином, заява позивача є необґрунтованою та передчасною, з огляду на що у задоволення заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149–154, 157, 260, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2, третя особа – державний нотаріус Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_3, про визнання факту проживання однією сім’єю, визнання заповіту недійсним, скасування свідоцтв про право власності на квартиру.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя в 15-денний строк з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.

Суддя А.В. Шалагінова