Постанова № 7425403, 13.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.01.10Справа №2а-2865/09/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

Судді Майсак О.І.,

при секретарі: Слонімець Т.І,

за участю: представника Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя Полоса І.В. (дов. № 7 від 05.01.2009 р.), представника відповідача директора Маслова В.І. (посв. № 12 від 25.08.2009 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю автотранспортного підприємства «Севмортранс» про стягнення заборгованості в розмірі 10832,76 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю автотранспортного підприємства «Севмортранс» про стягнення заборгованості в розмірі 10832,76 грн. Вказує, що за результатами проведення перевірки прокуратурою Балаклавського району м. Севастополя встановлено, що ТОВ АТП «Севмортранс» має заборгованість по страхових внесках перед Управлінням Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя в розмірі 6864,56 грн. Також вказує, що до відповідача була застосована фінансова санкція в сумі 5505,39 грн. та нарахована пеня в розмірі 1462,81 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10832,76 грн.

Ухвалою від 17 грудня 2009 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою від 18 грудня 2009 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Справу розглянуто за відсутністю представника прокуратури Балаклавського району міста Севастополя. Представник Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя у судовому засіданні зменшила суму позову, у зв'язку с частковим погашенням відповідачем заборгованості. Повідомив, що ТОВ АТП «Севмортранс» має заборгованість по страхових внесках перед Управлінням Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя в розмірі 6864,56 грн. Також вказує, що до відповідача була застосована фінансова санкція в сумі 2505,39 грн. та нарахована пеня в розмірі 1462,81 грн. Після звернення прокурора Балаклавського району м. Севастополя в інтересах держави в особі УПФУ в Нахімовському районі м. Севастополя до суду з адміністративним позовом до ТОВА АТП „Севмортранс”, від останнього в рахунок погашення заборгованості за вересень 2009 року надійшло 1429,13 грн. Отже просить стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя заборгованість в сумі 9403,63 грн.

Представник відповідача позов, з урахуванням зменшених позовних вимог, визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, заслухавши пояснення представника Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя та представника відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідності до ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами та заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави.

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. визначено, що державні інтереси закріплені як Конституцією України, так і нормами інших правових актів, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Згідно ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р. (далі Закон № 1058) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади.

Згідно зі 72 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р. (далі Закон № 1058) джерелами формування коштів Пенсійного фонду є: 1) страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, крім частини внесків, що спрямовується до Накопичувального фонду; 2) інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах; 3) кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; 4) суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення; 5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб; 6) добровільні внески; 7) інші надходження відповідно до законодавства.

Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

Згідно п. 1 Положення про управління Пенсійного фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 212/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Пенсійний фонд України вносить у встановленому порядку Міністру праці та соціальної політики України пропозиції з питань формування державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечує її реалізацію.

Отже не сплата фінансових санкцій сприяє несвоєчасному накопиченню коштів ПФУ, що негативно може відобразитись не своєчасності виплати пенсій, чим порушуються соціально-економічні інтереси держави.

Районні у містах управління Пенсійного фонду України, відповідно до Положення „Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах і містах”, затвердженого Постановою правління ПФУ від 30.04.2002 р. № 8-2 є органами Фонду, які відповідно до покладених на н ього завдань забезпечують додержання підприємствами, установами. Організаціями та громадянами вимог законодавства про державне соціальне страхування стосовно пенсійного забезпечення; контролює надходження збору та інших платежів до Фонду застосовують, фінансові санкції, передбачені законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство „Севмортранс” зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя.

Відповідно до ст. 14 Закону України № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону; дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 6 статті 11 цього Закону; підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, - для осіб, зазначених у пунктах 7 - 9, 12 - 14, 17 і 18 статті 11 цього Закону; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - для працюючих осіб, за яких роботодавець сплачує внески в сумі меншій, ніж сума внеску із заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, а також для непрацюючих осіб, зазначених у пункті 11 статті 11 цього Закону; застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України № 1058 страхувальник зобов'язаний: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 1 частини 8 Заключних положень Закону України № 1058 встановлено, що до набрання чинності Закону про спрямування частини страхових внесків у Накопичуваний фонд, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом № 1058 і в розмірах, передбачених законом „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400 (далі - Закон України № 400) для відповідних платників збору.

          Статтею 4 ст. 30 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107-VI внесені зміни до статті 4 Закону України № 1058, та передбачено розмір страхових внесків для роботодавців – підприємств, установ, організацій – 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 2-5% страхових внесків утримуються з доходу найманих робітників у вигляді заробітної плати, залежно від суми.

Статтею 20 Закону України № 1058, Розділом 5 Інструкції № 21-1 встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

          На підставі розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2009 року сума нарахованих страхових внесків, що підлягають сплаті до 20.10.2009 року складає 6864,56 грн.

          Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідачу була направлена вимога про сплату недоїмки № Ю 330 від 04.11.2009 р. на загальну суму боргу 38586,81 грн. станом на 04.11.2009 р. ( в тому числі страхові внески за вересень 2009 року у сумі 6864,56 грн.), вимога про сплату боргу платником узгоджена 19.11.2009 р. В рахунок сплати по вимоги коштів не надходило.

          Рішенням № 290-ю від 16.11.2009 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до ТОВ АТП «Севмортранс» було застосовано фінансову санкцію в розмірі 2505,39 грн. та нараховано пеню в сумі 1462,81 грн. (арк. с. 8). Рішення відповідач отримав 16.11.2009 р. (арк. с. 8).

З урахуванням часткової оплати відповідачем суми заборгованості, станом на 13.01.2010 р. заборгованість складає 9403,63 грн., а саме: 5435,43 грн. – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2009 року, 3968,20 грн. – фінансова санкція та пеня.

З огляду на зазначене, заборгованість на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 9403,63 грн. підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку, позовні вимоги - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю автотранспортного підприємства «Севмортранс» (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29, код ЄДРПОУ 30394093, р/р 26009255581051 в СФ Приватбанку в м. Севастополі, МФО 324935) на користь Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя (99001, м. Севастополь, вул. Дзигунського, 19, код ЄДРПОУ 22274979, р/р 25602705100412, р/р 25608705100513 в СМВ № 4548 ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 384027) заборгованість в сумі 9403,63 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                              підпис                                        О.І. Майсак