Ухвала суду № 74253854, 23.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/1963/16-к

Номер провадження 11-кп/775/292/2018

Єдиний унікальний номер: 233/1963/16-к

Номер провадження 11-кп/775/292/2018 Доповідач-суддя ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті в складі:

головуючого судді: Смірнової В.В.

суддів Круподері Д.О., Савкової С.В.,

за участю секретаря Самойленко Г.В.,

прокурора Саєнка М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2017 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, обвинувальний акт щодо якого повернуто прокурору,

ВСТАНОВИЛА:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області на розгляд надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014050660000073 від 11 грудня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня 2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014050660000073 від 11 грудня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, повернуто до Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

У апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий судовий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції. Вказує на те, що судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону; обвинувальний акт відповідає вимогам зазначеним у ч.2 ст. 291 КПК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинуваченого і захисника, які заперечували проти цього, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, підставою повернення обвинувального акта прокурору стала на думку суду його невідповідність вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України з підстав неконкретного та суперечливого за своїм змістом пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення.

Такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам судової справи і вимогам кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом; ухваленим судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України; в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Стаття 291 КПК України визначає вимоги до змісту та форми обвинувального акту, а також реєстру матеріалів досудового розслідування.

При цьому суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України.

Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.

Обґрунтовуючи своє рішення про повернення обвинувального акту, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, оскільки вимоги до обвинувального акту, визначені ст. 291 КПК України, прокурором були дотримані. Зокрема в обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням конкретних протиправних дій, які були вчиненні обвинуваченим з огляду на об’єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, а саме формулювання короткого змісту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі.

В доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінуються особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання ( формула та формулювання обвинувачення) – це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Крім того, висновок суду про те, що ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення, яке є неконкретним та суперечливим, є безпідставними, оскільки відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства не передбачено таку процесуальну дію, як пред'явлення обвинувачення. Відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Судом зазначено, що в обвинувальному акту не вказані відомості про те, яким чином ОСОБА_2 використав у власних корисливих цілях підписаний офіційний документ, за яким настали юридичні наслідки у вигляді перерахування на депозитний рахунок коштів у розмірі 1000000 грн, не містить посилань на мету використання офіційного документу ОСОБА_2 та на мету вчинення кримінального правопорушення. Однак, згідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає, встановленими. Законодавство не вимагає від слідчого та прокурора зазначати в обвинувальному акті посилання на конкретні докази, отримані під час досудового розслідування, які безпосередньо свідчать про певні дії підозрюваного (обвинуваченого).

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положеннями п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунутому в порядку, встановленим КПК України. Тобто, обвинувачення констатує факт вчинення особою злочину та вказує, за яких обставин його було вчинено. А процес доказування (дослідження доказів) має більш детально розкрити кожний елемент складу злочину та підтвердити висунуте обвинувачення.

Практика Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті ст. 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 20 грудня 2017 року, якою обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 повернутий прокурору, не відповідає вимогам ст.370 КПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 грудня .2017 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.358 ч.1 КК України, обвинувальний акт щодо якого повернуто прокурору - скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: