Рішення № 7424928, 22.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.09                                                                                           Справа№ 14/196

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство «Воля»,м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд», м.Львів

про стягнення 57851,95 грн

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

від позивача: Брунець В.Г.- представник (довіреність №4 від 01.10.09 р)

від відповідача: не з”явився.

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу роз»яснено.

Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю мале підприємство «Воля», м.Львів, до відповідача : товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд», м.Львів, про стягнення 57851,95 грн заборгованості., в тому числі :45454,00 грн основного боргу, 4991,63 грн пені, збитки внаслідок інфляції у розмірі 6098,80 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1307,52 грн; просить відшкодувати судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.11.2009 року. Ухвала отримана відповідачем 30.10.09 р, що підтверджується поштовим за №4843870 повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції. Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву та витребовуваних документів не подав. Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив; подав за №3-10/11-09 від 10.11.09 р Заяву про уточнення позовної заяви та уточнення розміру позовних вимог з доказами надіслання її 11.11.09 року відповідачу. За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи. Ухвалою від 11.11.2009 року розгляд справи відкладено на 08.12.2009 року; суд повторно зобов»язав сторони виконати в повному обсязі вимоги ухвали про порушення провадження у справі та надати витребовувані документи, явка повноважних представників сторін в судове засідання визнавалась судом обов»язковою.

08.12.2009 року відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, відзиву , витребовуваних документів, доказів в спростування обставин на яких грунтуються уточнені позовні вимоги не подав, однак звернувся до суду з клопотанням ( зареєстроване в канцелярії суду за вхідним номером 25481), у якому просить з метою врегулювання спору в добровільному порядку відкласти розгляд справи на іншу дату, строки розгляду справи продовжити відповідно до ст.69 ГПК України.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, пояснив, що сторонами досягнуто попередньої домовленості щодо врегулювання спору. Згідно зазначених домовленостей має бути змінено спосіб виконання зобов»язання,згідно якого відповідачем в якості відступного за договором підряду буде передано майно на суму заборгованості за договором. Зазначене майно повинно бути передано не пізніше трьох тижнів. Позивач звернувся до суду з аналогічним (як і відповідач) клопотанням про відкладення розгляду справи та продовження строків її розгляду для надання сторонам часу щодо врегулювання спору у спосіб, наведений у клопотанні. Позивачем подано письмові пояснення з приводу виконання вимог ухвали від 19.10.2009 р.

Ухвалою від 08.12.09 р строки вирішення спору продовжено до 23.12.09 р за клопотанням сторін; розгляд справи відкладено на 22.12.09 р; повторно зобов»язано сторони виконати вимоги ухвал по справі і надати витребовувані документи, а також (при наявності) докази врегулювання спору; явка повноважних представників в судове засідання визнавалась судом обов»язковою.

Відповідач з невідомих суду причин в судове засідання 22.12.2009 року явку повноважного представника не забезпечив; відзиву та витребовуваних документів не подав; належними і допустимими доказами заявлені позивачем вимоги не спростував.

Представник позивача пояснив, що станом на даний час сторони не врегулювали спір; витребовувані документи позивачем подані до справи, просить уточнені позовні вимоги задоволити : стягнути на його користь з відповідача 57851,95 грн. заборгованості та 2814,52 грн. судових витрат, з котрих 578,52 грн державного мита, 236 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Ствердив, що 20 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було підписано договір підряду №02-08/20-06, згідно умов якого позивач зобов»язувався виробити металопластикові дверні та віконні блоки та виконати повний комплекс робіт по їх монтажу при реконструкції існуючої будівлі під житловий будинок корпус №21 по генплану по вулиці Пасічній,133 у м.Львові, а відповідач зобов»язувався прийняти вказані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору. На виконання умов договору щодо виготовлення металопластикових дверей та віконних блоків, позивач виготовив та передав відповідачу дверні та віконні блоки. Однак, відповідач не здійснив своєчасно, у строки передбачені п.2.3 договору, оплату за виконані роботи, чим порушив умови договору. В загальному за договором позивачем виконано робіт вартістю 104454,00 грн, фактично відповідачем оплачено вартість робіт на суму 59000,00 грн, станом на 01 жовтня 2009 року основний борг склав 45454,00 грн. Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями, у яких заявляв вимогу погасити заборгованість, однак жодної відповіді від відповідача на надіслані претензії позивач не отримав, жодних дій з погашення заборгованості відповідач не вчинив. Відповідно до п.8.6 договору позивач нарахував відповідачу пеню, за прострочення розрахунків у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за період з 23.10.2008 р по 08.04.2009 року, що склала 4991,63 грн. Відповідно до ст..625 ЦК України та розрахунків що додаються, позивачем нараховано і заявлено до стягнення 1307,53 грн. –3 % річних та 6098,80 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст..44 ГПК України позивач просить відшкодувати судові витрати у розмірі 2814,52 грн, з котрих 578,52 грн –держмито, 236,00 грн-витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000,00 грн. витрати на оплату послуг адвоката.

Відповідач відзиву не подав , заперечень по уточнених позовних вимогах не висловив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено.

20 червня 2008 року між позивачем та відповідачем було підписано Договір підряду №02-08/20-06 (надалі Договір).

За умовами зазначеного договору Позивач взяв на себе зобов»язання виготовити металопластикові двірні та віконні блоки згідно додатку до цього договору та виконати повний комплекс робіт по їх монтажу при реконструкції існуючої будівлі під офісні приміщення корпус №21 по генплану по вулиці Пасічній, 133 у м.Львові, а відповідач - прийняти вказані роботи та оплатити їх відповідно до умов Договору.

Загальна вартість робіт згідно умов Договору була визначена Сторонами у 98616,00 гривень, в тому числі ПДВ.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов»язань, а саме майново-господарських зобов»язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов»язання, що виникає між суб»єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб»єкт (зобов»язана сторона, у тому числі боржник) зобов»язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб»єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб»єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов»язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов»язання, які є одним із видів господарських зобов»язань, - це цивільно-правові зобов»язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов»язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов»язаної сторони виконання її обов»язку.

Предметом спору у даній справі, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог, є стягнення боргу за виконані, однак не оплачені відповідачем підрядні роботи та покладення на відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору за порушення ним зобов»язань в частині проведення оплати за виконані роботи.

Майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначеного ст.175 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.628, ст.638 ЦК України договір №02-08/20-06 від 20.06.08 р є укладеним, оскільки істотні умови домовленості були прийняті сторонами та знайшли своє відображення в цьому договорі. Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до вимог ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.179,180,181 ГК України між позивачем та відповідачем було укладено зазначений господарський договір, на підстав якого сторони вступили у господарські правовідносини та набули прав і обов»язків, що встановлені в цьому договорі.

Таким чином, умови, що становлять зміст договору від 20.06.08 р . визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та є обов»язковими для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи сторони розпочали виконання договору №02-08/20-06 від 20.06.2008 р . Так, на виконання умов Договору щодо виготовлення метало пластикових дверних та віконних блоків, Позивач виготовив та передав Відповідачу дверні та віконні блоки, останній здійснив часткове перерахування коштів на виконання зобов»язань за договором.

Позивачем також протягом вересня та жовтня місяця 2008 року було в повному обсязі виконано комплекс робіт з монтажу вказаних дверних блоків відповідно до умов Договору. Факт передачі дверних блоків та виконання зазначених робіт підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за вересень 2008 року від 29.09.2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за жовтень 2008 року від 16.10.2008 року (копії додаються), а також Актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за вересень 2008 року від 29.09.2008 року та Актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2008 року від 16.10.2008 року (копії додаються).

Як вбачається із вказаних вище актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, роботи, визначені умовами Договору були повністю та належним чином виконані Позивачем.

Однак, незважаючи на це, Відповідачем не було своєчасно здійснено оплати за виконані роботи в повному обсязі, чим було порушено умови Договору.

Відповідно до п.2.2. Договору, Відповідач зобов»язується протягом десяти банківських днів з моменту підписання Договору перерахувати Позивачу аванс в розмірі 59000 гривень.

Відповідно до п.2.3. Договору, оплата за фактично виконаний комплекс робіт проводиться Відповідачем в повному обсязі на підставі підписаних актів приймання виконання підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Відповідно до вказаного пункту, платежі за помісячно виконані роботи проводяться грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок підрядника протягом п»яти банківських днів з моменту підписання актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) різниці між вартістю виконаних робіт та вартістю фактично використаних на ці роботи матеріальних ресурсів, які були придбані з використанням авансового платежу.

08.07.2008 року Відповідачем було перераховано Позивачу кошти в розмірі 59000 гривень в якості авансу згідно п.2.2 Договору, що підтверджується витягом з банківського рахунку (копія додається).

У вересні 2008 року, Позивачем було виконано роботи згідно Договору на загальну суму 53052 гривні, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт (КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3).

Окрім того, в процесі виконання робіт за Договором виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, не передбачених Договором.

Зазначені роботи були виконані протягом вересня 2008 року, що підтверджується актом приймання виконаних робіт (КБ-2в) від 29.09.2008 року та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3) від 29.09.2009 року (копія додається). Згідно вказаних акту та довідки Позивачем було додатково виконано робіт на суму 5838,00 (п»ять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 00 копійок). В зазначених документах сторони посилаються на договір №02-08/20-06 від 20 червня 2008 року.

Відповідно до п.9.4. Договору, усі зміни до Договору повинні бути укладені в письмовій формі та затверджені підписами Сторін. Відтак, враховуючи те, що роботи були фактично виконані за згодою Сторін, жодних претензій та заперечень з боку Відповідача до вказаних робіт не було, а також, враховуючи те, що Акт приймання виконаних робіт містить відомості щодо усіх істотних умов Договору, укладено в письмовій формі та скріплено підписами та печатками Сторін, у акті сторони обумовили виконання робіт на підставі зазначеного договору, такий акт є можливим вважати належно оформленою зміною умов Договору.

Таким чином, кошти перераховані в якості авансового платежу зараховані в якості оплати за вказані роботи за вересень 2008 року.

Однак, як було зазначено вище, Позивачем було також виконано роботи відповідно до умов Договору і у жовтні 2008 року на загальну суму 45564 гривень, що підтверджується Актом виконаних робіт (КБ-2в) від 16.10.2008 року та Довідкою (КБ –3) від 16.10.2008 року.

В якості часткової оплати за виконану роботу були зараховані решта коштів із авансового платежу у розмірі 110,00 гривень. Інша ж частина коштів у розмірі 45454,00 гривень оплачені Відповідачем не були.

Враховуючи вище наведене, Позивачем було направлено претензію №39 з вимогою про проведення оплати за виконані роботи від 03.12.2008 року (копія додається), та за відсутності жодної відповіді Відповідача також було направлено повторно претензію №3 від 21.01.2009 року (копія додається). Проте жодної відповіді від Відповідача не надійшло та жодних дій з погашення заборгованості вчинено не було.

Отже, станом на 01.10.2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за виконану роботу згідно Договору №02-08/20-06 від 20 червня 2008 року становить 45454,00 (сорок п»ять тисяч чотириста п»ятдесят чотири гривні 00 копійок) гривень. Вказане підтверджується бухгалтерською довідкою (копія додається).

Відповідно до ст..526 ЦК України, зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.525 ЦК України). з зазначеними статтями Цивільного кодексу України кореспондується також і ст.193 ГК України.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, зобов»язання підлягає виконанню у строки (терміни) визначені, зокрема, умовами договору.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодеком, іншими законами та договором.

Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визначаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання ( неналежне виконання).

Пунктом 3 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов»язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

За нормами ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов»язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов»язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов»язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов»язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст.549 ЦК України, ст.230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Позивачем заявлена вимога про стягнення пені на підставі пункту 8.6 договору. Цим пунктом договору передбачено що, у разі прострочення розрахунків замовник ( відповідач по справі) сплачує підряднику ( позивачу у справі) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене вище, відповідач вважається таким, що прострочив оплату за виконану Позивачем роботу починаючи з шостого банківського дня з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт за жовтень 2008 року (форма КБ-2в) Відповідачем, а саме –з 23.10.2008 року.

Як вбачається з розрахунків (розрахунки додаються), загальний розмір пені, яку Відповідач повинен сплатити Позивачу, на даний час становить 4991,63 (чотири тисячі дев»ятсот дев»яносто одна гривня 63 копійок) гривень.

Також, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунків (розрахунки додаються), загальний розмір збитків внаслідок інфляції становить 6098,80 (шість тисяч дев»яносто вісім гривень 80 копійок) гривень, а загальна сума трьох процентів річних становить 1307,52 (одна тисяча триста сім гривень 52 копійки) гривень.

Уточнені позовні вимоги про стягнення боргу, пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст..16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Аналогічна за змістом норма закріплена також і в ст..20 ГК України.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат входять, зокрема , витрати з державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати по оплаті послуг адвоката. В обґрунтування витрат по оплаті послуг адвоката позивач посилається на договір №01/10 від 01 жовтня 2009 року про надання правової допомоги з підготовки та проведення господарської справи , акт здачі-приймання робіт (правової допомоги ) від 10.11.2009 р, платіжне доручення №272 від 06.11.09 р на суму 2000,00 грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю з виконавцем за умовами договору від 01.10.09 р

Виходячи з умов договору про надання правової допомоги з підготовки та проведення господарської справи за №01/10 від 01.10.09 р, беручи до уваги перелічені та додані до зазначеного договору документи, враховуючи ,що відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які, зокрема, підлягають сплаті за послуги адвоката, пов”язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову –на відповідача, що витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2000,00 грн підтверджується договором , копією платіжного доручення , копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю , а відтак дані витрати є реальними та документально підтвердженими і прямо передбаченими ст.44 ГПК України,- 2000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім того стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 578,52 грн державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оплачених позивачем за подання даного позову до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1.           Уточнені позовні вимоги задоволити повністю.

2.           Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Прогрестехбуд»( м.Львів, вул..Героїв УПА,72, код ЄДРПОУ 33316751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства «Воля»( м.Львів, вул..Стрийська,197, код ЄДРПОУ 13795662) 45454,00 грн. основного боргу, 4991,63 грн. пені, 6098,80 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 1307,52 грн, 578,52 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

3.          Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя