ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.09 Справа№ 14/3
позовом: Закритого акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів, Львівська область
до відповідача 1: Приватного підприємства «Дизайн і програмування», м. Львів
до відповідача 2: Дочірнього підприємства «Рекламного агентства «Центр Європи», м. Львів
до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Реклами», м. Львів
про зобов»язання до вчинення певних дій та стягнення пені
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Хороз І.Б.
Представники:
від позивача: не з»явився
від відповідача 1: не з»явився
від відповідача 2: не з»явився
від відповідача 3: не з»явився
Суть позову:Закрите акціонерне товариство «Галичина», м.Радехів, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Дизайн і програмування», м. Львів, Дочірнього підприємства «Рекламного агентства «Центр Європи», м. Львів та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Реклами», м. Львів про вчинення певних дій:. Позивач просить : зобов»язати ПП «Дизайн і програмування»виконати умови Договору від 16.08.2007 року, а саме надати ЗАТ «Галичина»в користування спеціальну конструкцію для розміщення рекламного зображення на термін до 31.12.2008 року, а також стягнути пеню в розмірі 2474,00 грн; зобов»язати ДП «РА «Центр Європи»та ТзОВ «Центр Реклами»зняти рекламне зображення «Сільпо»і поновити розміщення зображення молокопродуктів ЗАТ «Галичина»згідно договору.
Ухвалою суду від 22.01.08р. порушено провадження у справі,розгляд справи призначено на 28.02.08р.
В судовому засіданні 28.02.08р. зупинено провадження у справі № 14/3 до вирішення господарським судом Львівської області справи № 17/9, оскільки названа справа і справа № 14/3 є взаємопов»язаними між собою.
Ухвалою суду від 30.09.09р. суд вбачав за доцільне з власної ініціативи поновити провадження у справі, оскільки про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі, сторони тривалий час не інформують суд і не клопочуть про поновлення провадження у справі і призначити розгляд справи на 20.10.09р.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області суду від 19.10.2009 року, у зв»язку із відпусткою судді Кітаєвої С.Б. за сімейними обставинами, справу № 14/3 передано для розгляду судді Манюку П.Т.
В судовому засіданні 20.10.09р., з підстав викладених в ухвалі, розгляд справи відкладався на 11.11.09р.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 29.10.09 року, у зв»язку із виходом судді Кітаєвої С.Б. з відпустки, справу №14/3 повернуто для розгляду судді Кітаєвій С.Б.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 11.11.09р.забезпечив, подав в судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку з необхідністю подати додаткові докази та уточнити позовні вимоги.
Відповідач 1 в судове засідання з»явився, з заявленим клопотанням позивача ознайомлений, не заперечує проти відкладення розгляду справи .
Відповідач 2,3 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.
Від відповідача 2 в канцелярію господарського суду Львівської області 05.11.09р. за вих.№ 12 від 04.11.09р. поступили додаткові документи , просить справу № 14/3 розглядати без участі повноважного представника за наявними в ній матеріалами.
Від відповідача 3 в канцелярію господарського суду Львівської області 05.11.09р. за вих.№ 21 від 04.11.09р. поступили додаткові документи, просить справу № 14/3 розглядати без участі повноважного представника та за наявними в ній матеріалами.
За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи.
Ухвалою від 11.11.09р. розгляд справи відкладався на 08.12.09р.
04.12.09р. від позивача в канцелярію господарського суду поступила за вих. №02/12-01 від 02.12.09р. заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 - 47793,20 грн. пені за невиконання договірних зобов»язань; від решти вимог позивач відмовляється.
В судове засідання 08.12.09р.явку повноважних представників забезпечили позивач та відповідач 1.
Представник відповідача 1 звернувся з проханням відкласти розгляд справи для підготовки відзиву із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідач 2 та відповідач 3 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.
Ухвалою від 08.12.09р. розгляд справи відкладено на 17.12.09р.
В судове засідання 17.12.09р.явку повноважних представників забезпечили позивач та представник відповідача 1.
Представником відповідача 1 подано заперечення на заяву про уточнення позовних вимог.
Позивач уточнені позовні вимоги підтримав, однак просить відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомитись із відзивом по запереченнях відповідача 1 на заяву про уточнення позовних вимог №02/12-01 від 02.12.09р.
Відповідач 2 та відповідач 3 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили.
За таких обставин, з метою недопущення порушення змагальності і рівності сторін перед законом та судом, створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також для правильного вирішення спору, суд вважав за необхідне відкласти розгляд справи; про дату та час проведення судового засідання , у зв»язку із відкладенням розгляду справи ( а саме : 24.12.09 р о 17 год.00 хв) та вимоги до позивача та відповідача 1, представники ознайомлені під розписку. Ухвалою від 17.12.09р. розгляд справи відкладено на 24.12.09р. на 17 год.00 хв.
22.12.09р. в канцелярію господарського суду Львівської області поступило доповнення до заперечення на заяву про уточнення позовних вимог від відповідача 1 у двох примірниках.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 24.12.09р. не забезпечив, письмово не висловив свої доводи і міркування по запереченнях відповідача 1 на заяву про уточнення позовних вимог.
Відповідач 1 в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, подав зареєстроване в канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, просить продовжити строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України та надати сторонам час для примирення.
Однак, керуючись ст.69 ГПК України, зважаючи на відсутність в судовому засіданні представника позивача, суд не вбачає за можливе прийняти клопотання відповідача 1 і продовжити строки вирішення спору, а відтак, відкласти розгляд справи на іншу дату.
Відповідач 2 та відповідач 3 в судове засідання не з»явились.
Відповідно до ст.75 ГПК України уточнені позивачем позовні вимоги розглядаються за наявними в судовій справі матеріалами.
Розглянувши наявні в справі і додатково подані сторонами докази, враховуючи доводи і заперечення сторін, судом встановлено наступне.
Між Приватним підприємством «Дизайн і програмування»(відповідачем-1) та Закритим акціонерним товариством «Галичина»(позивачем) 16 серпня 2007року було укладено Договір №1, згідно з пунктами 2.1., 2.2. якого ПП «Дизайн і програмування»в період тривалістю один рік і чотири місяці з 01 вересня 2007 року по 31.12.2008року надає в оплатне користування спеціальну конструкцію, розташовану на бічному фасаді будинку, розміром 156 кв.м. за адресою: м.Львів, пр.Чорновола, 2. Пунктами 4.1.,4.2. названого Договору встановлено вартість проведення робіт, пов‘язаних з монтажем та демонтажем конструкції в сумі 3554, 75 грн.,а також вартість користування спеціальною конструкцією за один місяць в сумі 16412, 50 грн.
Оплата послуг за користування згідно з п.4.3. Договору проводиться щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця згідно виставлених рахунків. Відповідно до пунктів 5.1., 2.2. Договору цей Договір діє з моменту дати його підписання і до завершення рекламної кампанії, а саме: з 16 серпня 2007 року по 31.12.2008 року., але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов‘язань за Договором.
Як з‘ясовано судом, ПП «Дизайн і програмування», укладаючи з ЗАТ «Галичина» Договір № 1 від 16.08.2007 року і надаючи в користування спеціальну конструкцію для розміщення реклами, не був власником цієї конструкції, а використовував її на підставі Договору № 1, укладеного 25.04.2007 року з ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи», (відповідачем –2).
Згідно з пунктами 2.1, 2.2. цього Договору «ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи» в період тривалості один рік і чотири місяці - з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2008 року надає ПП «Дизайн і програмування»в оплатне користування спеціальну конструкцію, розташовану на бічному фасаді будинку, розміром 156 кв.м. за адресою: м.Львів, пр. Чорновола, 2.Пунктом 4.1. Договору визначено вартість користування спеціальною конструкцією за один місяць в сумі 15150,00 грн. Оплата послуг за користування конструкцією з метою розміщення реклами молокопродуктів позивача за пунктом 4.2. Договору проводиться щомісячно до 15 числа поточного місяця згідно виставлених рахунків. Згідно з пунктами 5.1., 2.2. Договору цей Договір діє з дати його підписання і до завершення рекламної кампанії, а саме:з 25 квітня 2007 року по 31.12.2008 року,але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов‘язань за Договором.
Листом № 37 від 23.10.2007року та листом №45 від 09.11.2007 року ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи» повідомило відповідача-1 про те, що, починаючи з 01.11.2007 року Агентство не матиме змоги здійснювати подальше розміщення рекламного зображення на фасаді будинку зі сторони пр. Чорновола, 2 у м. Львові. Серед причин односторонньої відмови Агентства від виконання договірних зобов‘язань названо наступні: 1) припинення 31.10.2007 року дії Договору № 26 від 30.08.2007 року, укладеного із ТзОВ «Центр Реклами»(відповідачем-3), згідно якого Агентство отримало в користування названу конструкцію; 2) необхідність проведення ремонту цієї конструкції. Також Агентством було запропоновано змінити адресну програму, вказуючи можливі місця розташування спеціальної конструкції та зазначивши щомісячну вартість користування конструкцією. Про названі пропозиції ПП «Дизайн і програмування» повідомило ЗАТ «Галичина».
Відповідачем та позивачем було негайно розглянуто пропозиції Агентства, але не прийнято, оскільки умови, запропоновані Агентством були невигідними як для позивача, так і для відповідача. У відповідь на листи відповідач -1 просив Агентство уточнити термін проведення ремонтних робіт фасаду будинку зі сторони пр. Чорновола, 2 у м. Львові.
Позивач 01.11.2009 року скерував на адресу відповідачів -1, 2 заяву-пропозицію, якою просив повідомити про терміни проведення ремонтних робіт конструкції, а також погодився провести її ремонт із зарахуванням вартості ремонту в рахунок встановленої договором плати за користування конструкцією.
Належної та обґрунтованої відповіді на пропозиції позивач та відповідач–1 від ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи»не отримали.
Агентством, в порушення вимог законодавства, зокрема ст. 629 ЦК України, було проігноровано умови Договору № 1 від 25.04.2007 року, самовільно демонтовано рекламні конструкції банерного зображення «Галичина», мотивуючи свої дії проведенням ремонтних робіт саме в період рекламної кампанії. Проте, без жодної мотивації, без повідомлення про це відповідачу -1 та позивачу, рекламний щит ЗАТ «Галичина» на конструкції на фасаді будинку зі сторони пр. Чорновола, 2 у м. Львові Агентством 02 листопада 2007 року було надано іншому замовнику реклами.
Провадження у даній справі було зупинено Ухвалою від 28.02.2008 року до розгляду справи справа № 17/9.
Господарським судом Львівської області була розглянута вищеназвана справа за позовом ПП «Дизайн і програмування» до ДП «Рекламне агентство «Центр Європи» за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - ЗАТ «Галичина» та третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача –ТзОВ «Центр реклами» про стягнення 18543, 60 грн., за зустрічним позовом ДП «Рекламне агентство «Центр Європи» до ПП «Дизайн і програмування», третьої особи –ЗАТ «Галичина» про розірвання договору.
Рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2008 року у вищезгаданій справі № 17/9 постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 року було скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 5500, 00 грн., в решті рішення було залишено без змін. Постановою від 17 березня 2009 року Вищого господарського суду України постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 року зі справи №17/9 змінено, викладено відповідно пункти 2 та 4 її резолютивної частини в такій редакції : «2. Рішення господарського суду Львівської області від 25.07.2008 року зі справи №17/9 скасувати в частині стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5500 грн та стосовно розподілу судових витрат.
У стягненні витрат на правову допомогу в сумі 5500 грн. відмовити.
Стягнути з дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Центр Європи»на користь приватного підприємства «Дизайн і програмування»198,62 грн державного мита за розгляд позовної заяви та 52,28 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу»;
«4. Стягнути з приватного підприємства «Дизайн і програмування»на користь дочірнього підприємства «Рекламне агентство «Центр Європи»27,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги».
2. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2008 року зі справи №17/9 залишити без змін.
3. Касаційну скаргу приватного підприємства «Дизайн і програмування»залишити без задоволення.
Рішенням суду у зазначеній справі постановлено:
- Договір № 1 від 25.04.2007 року, укладений між ПП «Дизайн і програмування» та ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи» розірвати відповідно до ст. 651 ЦК України в зв‘язку з істотним порушенням Агентством умов цього договору;
- стягнути з ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи» на користь ПП «Дизайн і програмування» 11362, 50 грн. збитків, що складають різницю між платою за користування спеціальною конструкцією на фасаді будинку зі сторони пр. Чорновола, 2 у м. Львові, згідно з п. 4.2. укладеного між ЗАТ «Галичина» і ПП «Дизайн і програмування» Договору № 1 від 16.08.2007 року, і платою за користування спеціальною конструкцією на фасаді будинку зі сторони пр. Чорновола, 2 у м. Львові, згідно з п.4.2. укладеного між і ПП «Дизайн і програмування»і з ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи» Договору № 1 від 25.04.2007 року, за 9 місяців (з листопада 2007 року – часу зняття рекламного щита і по липень 2008 року –часу постановлення рішення, яким розірвано Договір № 1 від 25.04.2007 року);
- відмовлено в частині стягнення 6312, 50 грн. збитків;
- залишено без розгляду в частині стягнення моральної шкоди в сумі 25000, 00 грн., та 2474, 00 грн. пені, що належать до сплати ЗАТ «Галичина», (початково заявленої до стягнення за позовом у даній справі);
- прийнято відмову від позову ПП «Дизайн і програмування» в частині вимог щодо спонукання ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи» до належного виконання умов Договору № 1 від 25.04.2007 року та стягнення пені в сумі 14786, 40 грн., - в цій частині провадження у справі припинено;
- відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог ДП «Рекламне Агентство «Центр Європи» про розірвання Договору № 1 від 25.04.2007 року на підставі ст. 652 ЦК України у зв‘язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору.
Встановивши дійсні обставини справи, дослідивши наявні у справі та додатково подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При цьому суд виходив з наступного.
Укладений між позивачем і відповідачем–1 Договір № 1 від 16.08.2007 року складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами, їх підписи скріплені печатками двох сторін договору; в силу ст., ст. 204 та 207 ЦК України є правомірним правочином.
Відповідно до ч.1 ст. 628, ст. 638 ЦК України Договір № 1 від 16.08.2007 року є укладеним, оскільки істотні умови домовленості були прийняті сторонами та знайшли своє відображення в цьому Договорі. Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до вимог ст., ст. 626, 627 ЦК України та ст., ст. 179, 180, 181 ГК України між позивачем і відповідачем було укладено господарський договір, на підставі якого сторони вступили у господарські правовідносини та набули прав і обов‘язків, що встановлені в цьому договорі.
Отже, умови, що становлять зміст Договору № 1 від 16.08.2007 року, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та є обов‘язковими для виконання.
Сторони розпочали виконання Договору № 1 від 16.08.2007 року та виконували належним чином його умови протягом двох місяців (вересень-жовтень 2007 року), що підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами справи.
Позивач на підставі п.6.1.1. названого Договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 47793, 20 грн., (розрахунок приведений у заяві про уточнення позовних вимог від 02.12.2009 року за № 02/12-01).
Згідно ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов‘язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов‘язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов‘язаної сторони виконання її обов‘язку. Майнові зобов‘язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом з у рахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Спірне зобов’язання відповідача-1 надати позивачу з 01 вересня 2007 року по 31.12.2008 року в користування спеціальну конструкцію для розміщення рекламоносія, розташовану на бічному фасаді будинку, розміром 156 кв.м. за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 2 виникло з підстав укладеного 16 серпня 2007 року Договору № 1, що відповідає вимогам ст. 174 ГК України.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 217 ГК України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
За ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. За нормами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
За нормами ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов‘язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; частиною 2 цієї статті прямо встановлено, що не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов‘язків контрагентом боржника.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України штрафними санкціями (неустойкою, штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. За нормами ч.4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.
Позивачем заявлена вимога про стягнення пені на підставі п. п.6.1.1. Договору № 1 від 16.08.2007 року. Цим пунктом Договору передбачено, що при простроченні термінів розміщення рекламоносія, передбачених п.2.2. та п.3.2.2. Договору, більше ніж на 5 днів, Виконавець (відповідач-1) сплачує Замовнику (позивачу) неустойку у вигляді пені у розмірі 0, 1 % від суми Договору, за кожен день такого прострочення.
Пунктом 2.2. Договору, (за невиконання якого пунктом 6.1.1. Договору передбачена пеня), встановлений термін проведення рекламної компанії –з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2008 року. Пунктом 3.2.2. Договору, (за невиконання якого пунктом 6.1.1. Договору також передбачена пеня), визначений порядок та строки розміщення рекламного зображення на конструкції, що надається в користування.
Отже, суд погоджується з твердженням позивача, що Договором встановлена пеня як за кожний день протермінування сплати коштів за початкове розміщення (встановлення) рекламоносія, так і пеня за кожний день прострочення розміщення рекламоносія.
За змістом правових норм абз. 5 ч.1 ст. 1, ст. 16 Закону України «Про рекламу», що визначають правила і вимоги до розміщення зовнішньої реклами, - розміщення рекламоносія слід вважати таким, що відбувається не в один день встановлення, а є тривалим на період визначеного часу –у даному випадку протягом періоду рекламної кампанії, що визначений у Договорі, а відтак –нерозміщення рекламоносія у будь який період протягом часу з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2008 року, - є простроченням розміщення, за кожний день якого відповідач-1 відповідно з п.6.1.1. Договору № 1 від 16 серпня 2007 року зобов‘язаний сплатити пеню на користь позивача .
Як відзначено вище, пунктом 6.1.1. Договору встановлено, що пеня складає 0,1 % від суми Договору за кожний день прострочення за період рекламної кампанії.
Сума Договору вірно визначена у розрахунку позивачем і становить 262600, 00 грн., що складає: 16412, 50 грн. (щомісячна плата за розміщення за п.2.1. Договору ) * 16 місяців (з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2008 року).
Відповідачем-1 у розрахунку пені,(наданому у доповненні до заперечення від 22.12.2009 року), сума Договору неправомірно визначена як сума двох щомісячних платежів за розміщення реклами 32825, 00 грн.,(тобто сума Договору лише за період його фактичного виконання), оскільки Договір № 1 від 16 серпня 2007 року припинив свою дію у зв‘язку з закінченням терміну його дії - 31.12 2008 року; доказів про те, що вказаний договір розірвано, припинено до закінчення його дії, визнано недійсним, - суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Позивачем помилково розрахована пеня з 02.11.2007 року по 02.05.2008 року, так як пеня за п. 6.1.1. Договору передбачена за прострочення термінів розміщення більш як на 5 днів. Отже, період, за який може бути нарахована пеня, починається з 06.11.2007 року (02.11.07 р. –дня порушення зобов‘язання + 5 календарних днів) і закінчується присікальним строком нарахування пені (182 дні) - 06.05.2008 року. Проте, відзначена помилка не впливає на розмір пені, що розрахована за 6 місяців від дня прострочення в межах спеціального річного строку позовної давності відповідно до абз.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, - і складає 47793, 20 грн.
Відповідач-1, не погоджуючись з вимогою про стягнення пені, посилається на те, що ПП «Дизайн і програмування» в процесі судового розгляду вищевказаної справи № 17/9 відмовився від позовної вимоги про стягнення з ДП «Рекламне агентство «Центр Європи» пені в сумі 14786, 40 грн., передбаченої п.6.1.3. Договору № 1 від 25.04.2007 року. Відповідач-1 вважає, що ЗАТ «Галичина» погодилось з прийняттям судом відмови ПП «Дизайн і програмування» від вимоги про стягнення пені і припинення в цій частині провадження у справі, оскільки рішення суду в тій частині не було оскаржено позивачем. Відповідач-1 стверджує, що при цьому були порушені інтереси ЗАТ «Галичина».
За нормами ст.1, ст.22 ГПК України звернення до суду з позовною вимогою про стягнення господарських санкцій за невиконання договірних зобов‘язань є правом, а не обов‘язком сторони, відмова від стягнення господарських санкцій є процесуальним правом позивача. За нормою ч.6 ст.22 ГПК України Господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
З огляду на це, а також, зважаючи, що ЗАТ «Галичина» не являється стороною Договору № 1 від 25.04.2007 року, укладеного між відповідачем-1 і відповідачем-2, (за умовами якого передбачена пеня за прострочення розміщення реклами), суд вважає хибною думку ПП «Дизайн та програмування»про порушення інтересів позивача в результаті прийняття судом відмови відповідача-1 від позовної вимоги про стягнення пені з ДП «Рекламне агентство «Центр Європи».
До того ж, суд не вбачає, що правовідносини, що склалися між ДП ««Дизайн і програмування»ДП «Рекламне агентство «Центр Європи» за Договором № 1 від 25.04.2007 року, а також правовідносини, що склалися між ДП ««Дизайн і програмування» і ЗАТ «Галичина» за Договором № 1 від 16.08.2007 року можуть створювати право сторін на регресну та/чи зворотню вимогу.
При цьому суд звертає увагу, що відповідач-1 не відмовлявся від позовної вимоги у судовій справі № 17/9 про стягнення з «Рекламне агентство «Центр Європи» 2474, 00 грн. - відшкодування пені, у початково заявленій ЗАТ «Галичина» сумі пені у даній справі. Як вбачається з рішення суду у справі № 17/9 ця позовна вимога залишена судом без розгляду, що не позбавляє відповідача-1 у подальшому звернутися до суду з позовом про відшкодування реально понесених збитків у разі стягнення з нього на користь ЗАТ «Галичина» пені.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про правомірність стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені у розмірі 47793, 20 грн.
Відповідач-1 у запереченні на заяву про уточнення позовних вимог від 17.12.2009 року просить суд зменшити розмір пені, однак не відзначає, з яких підстав і не підтверджує своє клопотання документальними доказами.
У вирішенні питання про зменшення розміру пені за порушення договірних зобов‘язань господарський суд керується положеннями ч. 3 статті 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п.3 ст. 83 ГПК України, згідно з якими господарському суду надано право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Судом враховано те, що відповідач-1 повідомив позивача про неможливість виконання зобов‘язання з причин недодержання своїх обов‘язків контрагентом боржника (відповідачем –2), а також те, що відсутні докази настання значних негативних наслідків для позивача у зв'язку із нерозміщенням реклами.
З огляду на відзначене, суд за власною ініціативою зменшує розмір пені на 30 %, сума, пені, яка підлягає стягненню становить 33455, 24 грн.
Відповідно до ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування заявлених вимог чи заперечень на позов.
Відповідач 1 не навів належних і допустимих доказів в спростування обставин, на яких грунтуються уточнені позивачем позовні вимоги.
Уточнені позивачем позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 33455,24 грн. В задоволенні решти суми пені, уточнені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд приймає відмову позивача від першочергово заявлених позовних вимог:
1) зобов»язати ПП «Дизайн і програмування»виконати умови Договорі від 16.08.2007 року, а саме –надати ЗАТ «Галичина»в користування спеціальну конструкцію за адресою пр..Чорновола,2 для розміщення рекламного зображення молокопродуктів виробництва ЗАТ «Галичина»на термін до 31.12.2008 року;
2) зняти з вищезгаданої конструкції зображення «Сільпо»і поновити розміщення зображення молокопродуктів ЗАТ «Галичина»згідно Договору.
Відмова від зазначених вимог не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, не суперечить чинному законодавству. У зв»язку із прийняттям судом відмови позивача від зазначених вимог, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
На відповідача1 покладаються судові витрати по справі, які підлягають відшкодуванню позивачу, а саме : 477,93 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,49,75, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.82, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.84,116 ГПК України , суд,-
ВИРІШИВ :
1 Уточнені позовні вимоги задоволити частково.
2 Стягнути з приватного підприємства «Дизайн і програмування»( м.Львів, вул.Корольова, 10/31, код ЄДРПОУ 31073985) на користь закритого акціонерного товариства «Галичина»( м.Радехів Львівської області, вул.Б.Хмельницького,120, код ЄДРПОУ 25553579) 33455,24 грн пені, 477,93 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3 Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
4 В задоволенні вимоги про стягнення решти суми нарахованої пені –відмовити.
5. Припинити провадження по вимогах :
-зобов»язати ПП «Дизайн і програмування» виконати умови Договорі від 16.08.2007 року, а саме –надати ЗАТ «Галичина»в користування спеціальну конструкцію за адресою пр..Чорновола,2 для розміщення рекламного зображення молокопродуктів виробництва ЗАТ «Галичина»на термін до 31.12.2008 року;
-зняти з вищезгаданої конструкції зображення «Сільпо»і поновити розміщення зображення молокопродуктів ЗАТ «Галичина»згідно Договору.
Суддя
Судове рішення № 7424910, Господарський суд Львівської області було прийнято 24.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/3. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: