Рішення № 7424784, 15.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.09                                                                                           Справа№ 32/241

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком”, м.Київ.

До відповідача: Військової частини А-2166, м.Львів.

Про стягнення 53 969,85 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Непийвода Ю.В. –юрисконсульт Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №6 Філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(довіреність №4567 від 21.07.2008р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м.Київ до Військової частини А-2166, м.Львів про стягнення 53 969,85 грн., з яких 51 214,78 грн. сума основного боргу, 1 610,62 грн. пеня, 793,23 грн. інфляційні втрати, 351,22 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 27.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 15.12.2009р. Рішення прийнято 15.12.2009р.

Представником позивача в судовому засіданні подано клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату, місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення вх. №4956950 від 02.12.2009р. –вручено 05.12.2009р.

Станом на 15.12.2009р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

26.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (виконавець) в особі заступника директора з питань маркетингу та продажу послуг філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком” Козубського В.М. та військовою частиною А-2166 (споживач) в особі командира Курчака М.М. укладено договір №2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв’язку.

Згідно п.1.1. договору №2947-8 від 26.12.2006р. споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток №1) засоби і споруди зв’язку, згідно з паспортом (додаток №2- додаток №2/8) та необхідною для

обслуговування нормативно-технічною документацією.

Згідно п.2.1., п.2.1.2 та п.2.1.3. договору споживач зобов’язувався: своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг. Надавати виконавцю документи про обсяг виділених для оплати послуг зв’язку на певний період (місяць, квартал, рік тощо) бюджетних асигнувань, складених відповідно до вимог чинного законодавства України не пізніше 20 числа місяця, що передує зазначеному періоду (додаток 4).

Віповідно до п.2.2., п.2.2.1 та п.2.2.2. договору виконавець зобов’язувався: відповідно до п.6 ст.51 Бюджетного кодексу України надає споживачу передбачені договором послуги зв’язку в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов’язань споживача щодо оплати послуг зв’язку та передбачених додатком №4. Роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв’язку споживача виконувати згідно з Правилами технічної експлуатації лінійно-кабельних споруд первинної мережі ЄНСЗ.

Згідно п.3.1. договору вартість технічного обслуговування засобів зв’язку споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв’язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

За умовами п.3.5. договору при невиконанні пункту 2.1.2. (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно п.8.2. та п.8.3. договору у зв’язку із реорганізацією в/ч А-4560у в/ч А-2166 відповідно до Директиви МО України №332/1/010 «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних силах України»від 30.10.2006р. права та обов’язки по договору №845-8 від 01.02.2005р. переходять до в/ч А-2166, як правонаступника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договору №2947-8 від 26.12.2006р. виконав повністю. Позивач прийняв на експлуатаційно-технічне обслуговування засоби і споруди зв’язку від відповідача.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору №2947-8 від 26.12.2006р. підтверджується актом приймання-передачі (додаток №1) засобів і споруд зв’язку, згідно з паспортом (додаток №2- додаток №2/8) та необхідною для обслуговування документацією, скріплений печатками та підписаний сторонами у справі.

Позивач направляв відповідачу претензію № 2350 від 05.06.2009р. про сплату боргу станом на 31.05.2009р. на загальну суму 36627,41 грн., який був визнаний відповідачем у відповіді на претензію № 934 від 10.07.2009р., наявність боргу відповідач обгрунтовував недостатнім фінансуванням.

Відповідач порушив свої зобов'язання, у визначений договором №2947-8 від 26.12.2006р. термін оплату за надані послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв’язку не здійснив.

Відтак, сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на момент подання позовної заяви, 24.11.2009р., складає 51 214,78 грн.

Позивач керуючись умовами договору №2947-8 від 26.12.2006р., у зв’язку із несплатою за надані послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв’язку понад встановлений термін нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 1 610,62 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 793,23 грн. інфляційних витрат та 351,22 грн. три відсотки річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати за надані послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв’язку належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, яка становить 51 214,78 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 51 214,78 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак з відповідача правомірно підлягає до стягнення 793,23 грн. інфляційних втрат, 351,22 грн. три відсотки річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за неоплачені послуги зв’язку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що при невиконанні пункту 2.1.2. (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відтак з відповідача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 1 610,62 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає що позов підлягає задоволенню повністю, а саме: 51 214,78 грн. основної заборгованості, 793,23 грн. інфляційних нарахувань та 351,22 грн. три відсотки річних.

Як вбачається з платіжного доручення № 5164 від 08.09.2009р. позивач сплатив 325,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовна заява зареєстрована в канцелярії суду 24.11.2009р., станом на цю дату сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825 становила 236,00 грн. Відтак, позивачу слід повернути 89,00 грн. зайво сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625-629 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

                                                            В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А-2166 (79040, м.Львів, вул.Авіаційна, 1; р/р 35215007006096 в УДК Львівської області; МФО 825014; ЄДРПОУ 08137796) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком” (03110, м.Київ, вул.Соломянська, 3; р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”; МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714) 51 214,78 грн. основного боргу, 793,23 грн. інфляційних нарахувань, 351,22 грн. три відсотки річних, 539,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

4. Видати Відкритому акціонерному товариству „Укртелеком” в особі філії „Дирекція первинної мережі ВАТ „Укртелеком” (03110, м.Київ, вул.Соломянська, 3; р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”; МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714) довідку на повернення зайво сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 89,00 грн.

5. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя