Рішення № 7424733, 24.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.09                                                                                           Справа№ 24/162

За позовом: Дочірнього підприємства „Львівський Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Західтрансбуд”, м.Львів

Про стягнення 2842,26грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Шокало Н.А. –представник

Від відповідача –Чопко Х.І. –представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 2 842,26грн., в т.ч.: 2062,80грн. основного боргу, 246,86грн. пені, 269,22грн. втрат від інфляції, 57,10грн. 3% річних та 206,28грн. штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.04.2008 року сторонами укладено договір №11, відповідно до умов якого відповідач зобов’язується виконати роботи по навантаженні з/б виробів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а відповідач зобов’язується прийняти роботи та сплатити їх вартість.

Як зазначено у позовній заяві, протягом вересня 2008 року позивачем виконано підрядні роботи на суму 2062,80грн., про що складено акт приймання виконаних підрядних робіт. Виконані роботи відповідач не оплатив, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

За невиконання грошового зобов’язання на підставі п.13.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 246,86грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.10.2008року по 10.04.2009року, а на підставі п.14.2 договору - 206,28грн.штрафу в розмірі 10% від суми боргу.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції за період з 11.10.2008року по серпень 2009року включно в сумі 269,22грн. та 3% річних за період з 11.10.2008року по 21.09.2009року в сумі 57,10грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує.

Відповідач позовні вимоги, крім штрафу, визнає, про що представник відповідача 24.12.2009р. подав відзив.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

29.04.2008 року сторонами укладеного договір №11, відповідно до умов якого позивач зобов’язується своїми силами і засобами виконати роботи по навантаженню з/б виробів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а відповідач зобов’язується прийняти роботи та оплатити їх вартість. Договірна ціна робіт встановлена в сумі 2062,80грн. (п.3.1 договору).

На виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи по навантаженню з/б виробів на суму 2062,80грн., що підтверджується поданими суду актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008року, типова форма КБ-2в, та довідкою форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008року.

Зазначені акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про їх вартість підписані 30.09.2008р. двома сторонами та скріплені печатками замовника і підрядника ( акт і довідка додані до матеріалів справи).

Кінцевий термін оплати виконаних робіт встановлено в п.5.2 договору –упродовж 10 днів з дня закінчення робіт. Роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт (п.4.2).

Відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, робіт не оплатив, заборгованість в сумі 2062,80грн. визнає.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи за договором №11 від 29.04.2008року становить 2062,80грн.

За прострочення оплати виконаних робіт на підставі п.13.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 246,86грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.10.2009року по 10.04.2009р.

На підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції з 11.10.2008року по серпень 2009року включно, в сумі 269,22грн., а також 3% річних в сумі 57,10грн., що нараховані за період з 11.10.2008 року по 21.09.2009року.

Розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних додані до матеріалів справи.

Крім того, на підставі п.14.2 договору позивачем заявлений до стягнення штраф в сумі 206,28грн., який нарахований в розмірі 10% від вартості договору.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Згідно із ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково ( ст.854 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та у встановлений строк.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання ( п.1ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання ( п.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 2062,80грн. основного боргу, 246,86грн. пені, 269,22грн. втрат від інфляції та 57,10грн. 3% річних законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З аналізу названих норм випливає, що виконання грошового зобов’язання забезпечується пенею, яка підлягає стягненню з боржника у разі прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, на думку суду, штраф до задоволення не підлягає, оскільки чинним законодавством передбачено забезпечення виконання грошового зобов’язання пенею, а не штрафом. Крім того, одночасне стягнення пені і штрафу за невиконання одного і того ж грошового зобов’язання суперечить чинному законодавству.

Відтак, в частині стягнення штрафу в сумі 206,28грн. належить відмовити.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Західтрансбуд” ідентифікаційний код 30478068, адреса: 79044, м.Львів, вул.Мельника,8, на користь Дочірнього підприємства „Львівський Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”, ідентифікаційний код 31978981, адреса: 79053, м.Львів, вул.Вол.Великого,54, - 2062,80грн. основного боргу, 246,86грн. пені, 269,22грн. втрат від інфляції, 57,10грн. 3% річних, 94,60грн. державного мита та 218,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя