Рішення № 7424635, 23.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.09                                                                                           Справа№ 3/231

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ з іноземними інвестиціями „Агрокап”, с. Солошин, Жовківський район

До відповідача: ТзОВ „Торговий дім ”Вишневка”, м. Мінськ

Про стягнення 34829,90 доларів США

В судове засідання з’явились:

від позивача: Подоляк К.В. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ з іноземними інвестиціями „Агрокап” до ТзОВ „Торговий дім ”Вишневка” про стягнення 34829,90 доларів США.

В судовому засіданні 23.12.2009 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2009 року позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судові засідання не з’явився, однак подав лист в якому заборгованість перед позивачем в сумі 34829,90 доларів США визнає та просить суд справу розглянути без участі представника відповідача.

Не зважаючи на визнання позову представником відповідача, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому завданні 23.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

10.04.2007 року між ТзОВ з іноземними інвестиціями „Агрокап” (Продавець) та ТзОВ „Торговий дім ”Вишневка” (Покупець) було укладено Контракт №2009/04/10 про купівлю-продаж продукції.

На виконання умов контракту угоди позивач поставив відповідачу товар на суму 44800,00 доларів США, за який відповідач зобов’язувався оплатити, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково оплативши позивачу 9970,10 доларів США.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складала 34829,90 доларів США.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Контракту № 2009/04/10 від 10.04.2009 року позивач поставив відповідачу товар, а саме: кришку металічну для консервації СКО-1-82 по 50 шт. в пакеті та кришку металеву для закупорювання скляної тари з вінцем горловини ІІІ Твіст-офф : То-82 в картонних коробках по 700 шт., ТО-66 в картонних коробках по 1200 штук. загальна кількість товару складала 13000000 штук, що підтверджується комерційним рахунком (Інвойс) № 01/06 від 15.04.2009 року та вантажно-митною декларацією (форма МД-2) з відміткою державної митної служби України у Львівській області від 07.05.2009 року.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Контракту оплата за товар, що поставляється здійснюється в доларах США шляхом прямого банківського переказу на валютний рахунок Продавця. Оплата за товар здійснюється в такій формі –20 відсотків –5 календарних днів з моменту отримання товару, 80 відсотків протягом 30 календарних днів.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 34829,90 доларів США.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги визнає, що підтверджується листом ТзОВ „ТД”Вишневка”, який підписаний директором та скріплений печаткою.

Судові витрати в порядку ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача в сумі 348,30 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 80,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім” Вишневка” (220141, м. Мінськ, вул. Ф.Скориньі, 40 офіс 201, код ЄДРПОУ 190369742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Агро кап” (80356, Львівська область, Жовківський район, с. Солошин, вул. Вокзальна, 18, код ЄДРПОУ 33775568) –34829,90 доларів США, 348,30 доларів США –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.12.2009 року.

Суддя