Рішення № 7423955, 23.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2009 р.Справа № 9/198 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/198

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія 1", м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу", м. Кіровоград, вул. Волкова, 13-г

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Трендмакс Сейлз", підприємницька палата 82, Вітчерч Роуд, Кардіфф, CF14 3 LX Уельс Великобританія

про визнання недійсним статуту

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу", м. Кіровоград, вул. Волкова, 13-г

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія 1", м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1

відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "Трендмакс Сейлз", підприємницька палата 82, Вітчерч Роуд, Кардіфф, CF14 3 LX Уельс Великобританія

про визнання права власності

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача 1 за зустрічним - Бондаренко Я.М., довіреність б/н від 01.12.2009 р., представник;

від відповідача 1 за первісним позовом та позивача за зустрічним - Нікішина О.М., довіреність б/н від 30.11.2009 р., представник;

від відповідача 2 - Ткаченко А.А., довіреність №1969 від 11.12.2009 р., представник.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Лілія 1" подано позовну заяву про визнання недійсним статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" від 19.11.2009 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням вимог чинного законодавства при проведенні державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу", а саме - відсутністю засновницького договору між засновниками останнього та не передачею ними майна до його статутного капіталу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корфу" проти позову заперечує з тих підстав, що у позовній заяві не наведено обґрунтувань невідповідності його статуту вимогам чинного законодавства, а також не зазначено, у чому полягає порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Зазначає також, що засновницький договір не є установчим документом для товариств з обмеженою відповідальністю та не повинен надаватися для проведення державної реєстрації останніх. Вказує також, що майно було передано до його статутного капіталу у встановленому законом порядку на підставі відповідного акту. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

14.12.2009 року товариством з обмеженою відповідальністю "Корфу" подано зустрічний позов про визнання за останнім права власності на майно, передане до його статутного капіталу засновниками - позивачем та відповідачем 2. Заявлені за зустрічним позов вимоги відповідач 1 обґрунтовує тим, що товариство є власником майна, переданого йому до статутного капіталу, а факт оспорювання позивачем дійсності статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" свідчить і про оспорювання права власності останнього на передане майно.

У судовому засіданні 23.12.2009 року представник позивача за первісним позовом позов підтримав у повному обсязі. У задоволенні зустрічного позову просить суд відмовити повністю у зв’язку із тим, право власності на майно ніким не оспорюється.

Представник відповідача 1 за первісним позовом заявлені вимоги за зустрічним позовом підтримав, просить задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні первісного позову відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні надав суду пояснення, у яких вказав, що державна реєстрація відповідача 1 була проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердив факт передачі ним та позивачем майна до статутного капіталу відповідача 1. З цих підстав просив суд відмовити у задоволенні вимог за первісним позовом, а зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2009 р. проведено загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія І", на яких прийнято рішення про надання згоди останньому на участь в якості учасника в іншій юридичній особі - товаристві з обмеженою відповідальністю "Корфу" у вигляді майнового внеску, а саме - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, літера "А-4", загальною площею 1653,90 кв.м. загальною вартістю 7547319,97 грн. На зазначених зборах також було уповноважено директора товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія І" Каркача Ю.В. укласти та підписати відповідні правочини.

12.05.2009 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Лілія І" та товариством з обмеженою відповідальністю "Трендмакс Сейлз" проведено установчі збори засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу", на яких прийнято рішення про створення останнього, про формування його статутного капіталу, розподіл часток серед засновників (учасників) товариства, про затвердження статуту товариства та про вибори його директора - Тєнішевої Е.А.

З протоколу №1 від 12.05.2009 р. вказаних установчих зборів вбачається, що частка товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія І" формується за рахунок вкладу у власність товариства у вигляді майнового внеску, а саме - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, літера "А-4", загальною площею 1653,90 кв.м. (свідоцтво про право власності видане виконавчим комітетом Харківської міської ради м. Харків від 02.03.2005 р. та розпорядження Харківського міського голови від 01.03.2005 р. за №530) загальною вартістю 7547319,97 грн. (сім мільйонів п’ятсот сорок сім тисяч триста дев’ятнадцять грн. 97 коп.), що становить 100 % її частки у статутному капіталі товариства.

Частка товариства з обмеженою відповідальністю "Трендмакс Сейлз" формується за рахунок вкладу у власність товариства грошових коштів у національній валюті України у розмірі 33450,00 грн. (тридцять три тисячі чотириста п’ятдесят грн. 00 коп.), що становить 50 % її частки у статутному капіталі товариства.

13.05.2009 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Лілія І" в особі директора Каркача Ю.В. та товариством з обмеженою відповідальністю "Корфу" в особі директора Тєнішевої Е.А. підписано акт прийому-передачі (та оцінки) майна, яке вноситься засновниками для формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" та становить 99,12 % у статутному капіталі останнього.

04.11.2009 р. до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" було внесено 33450,00 грн. (тридцять три тисячі чотириста п'ятдесят грн. 00 коп.), що підтверджується квитанцією №108624232 та довідкою, виданою начальником "Старокиївського" відділення ПуАТ "СЕБ Банк" в м. Києві від 05.11.2009 р. №2-2-1-2/296. Внесена сума становить 0,44% у статутному капіталі товариства та 50% від розміру вкладу відповідача 2 до статутного капіталу відповідача 1.

10.11.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Корфу" зареєстровано Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (номер запису - 10721020000024401), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А 01 № 250778. Того ж дня вказаним органом було зареєстровано статут відповідача 1. Зміни до статуту товариства були зареєстровані Святошинською районною державною адміністрацією 19.11.2009 р.

Статтею 13 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Згідно частини 2 статті 52 вказаного закону до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталуне менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Відповідно до п. 5.1-5.2. статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників створено статутний капітал у розмірі 7614219,97 грн. (сім мільйонів шістсот чотирнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 97 коп.). Внески до статутного капіталу товариства здійснюються таким чином: 99,56 % вноситься до реєстрації в грошовій та майновій формі.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.

Як вбачається з акту прийому-передачі (та оцінки) майна від 13.05.2009 р. та квитанції №108624232 від 04.11.2009 р., довідки банку, учасники відповідача 1 - позивач та відповідач 2 до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" внесли 99,56% його статутного капіталу, тому, господарський суд вважає, що державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" проведена Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією правомірно.

Посилання позивача за первісним позовом на невнесення ним майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" спростовується вказаним вище документами та поясненнями відповідача 1.

Відповідно до у ч. 1 ст. 143 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статтями 88, 143 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57, 82 Господарського кодексу України, статей 4, 51 Закону України "Про господарські товариства" передбачені обов’язкові відомості, які повинні міститися у статуті товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

Як вказано у п. 4.1. Рекомендацій Вищого господарського суду "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 р. №04-5/14, якщо за наслідками розгляду справи встановлено, що на момент державної реєстрації господарського товариства його установчі документи не містили цих відомостей і не були приведені у відповідність із законом, господарський суд має підстави, керуючись положенням абзацу другого частини другої статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", визнати установчі документи та запис про державну реєстрацію господарського товариства недійсними. Підставами прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів господарського товариства є порушення закону, які не можуть бути усунуті.

Господарський суд враховує також положення п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року №13, відповідно до якого суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно приписів частини 2 статті 142 Цивільного кодексу України договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим.

Враховуючи вказану норму, господарський суд вважає необгрунтованими доводи позивача за первісним позовом про те, що відсутність засновницького договору між позивачем та відповідачем 2 свідчить про порушення порядку створення товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" та є підставою для визнання його статуту недійсним.

Оцінюючи подані сторонами докази, аналізуючи норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що статут товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" та порядок його державної реєстрації відповідають вимогам законодавства, у зв'язку з чим підстави для визнання його недійсним відсутні, тому господарський суд відмовляє у задоволенні первісного позову повністю.

При вирішенні зустрічного позову господарський суд враховує, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України, товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Отже, з моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу", останнє є власником переданого до його статутного капіталу майна, зокрема, нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, літера "А-4", загальною площею 1653,90 кв.м.

Позивач за первісним позовом не визнає факту передачі зазначеного майна до статутного капіталу відповідача 1, тому господарський суд вважає, що цим самим позивач оспорює і право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" на передане майно.

Згідно приписів статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

За правилами частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Відповідно до вимог статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи матеріали справи та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" за зустрічним позовом про визнання за останнім права власності на майно, передане до його статутного капіталу, є належним способом захисту його оспорюваних прав та відповідає загальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності.

З огляду на викладені обставини, зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по первісному та зустрічному позовах відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за первісним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю "Лілія 1".

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" (м. Кіровоград, вул. Волкова, 13-г, ідентифікаційний код 36852812) на нежитлову будівлю, літера "А-4" загальною площею 1653,9 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, загальною вартістю 7547319,97 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лілія 1" (м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, ідентифікаційний код 33288295) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Корфу" (м. Кіровоград, вул. Волкова, 13-г, ідентифікаційний код 36852812) 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя О.Б. Шевчук

Дата підписання рішення - 28.12.2009 р.