Рішення № 7423913, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/66902.12.09 За позовомПублічного акціонерного товариства «ОТП Банк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веста»

простягнення 155258,26 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Шматко В.О. (довіреність б/н від 17.07.2009); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2009 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»(правонаступник Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»; далі –Банк або позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веста»(далі –Товариство або відповідач) 155258,26 грн. заборгованості за договором про надання кредитної лінії №CL-SME 008/418/2008, укладеного 04.11.2008 між Товариством та Банком (далі –Кредитний договір).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за Кредитним договором щодо повернення достроково суми кредиту та нарахованих відсотків на нього. За прострочення виконання вказаних зобов’язань позивачем на підставі пунктів 4.1.1, 4.1.1.1, 4.1.1.2 Кредитного договору нарахована пеня в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за період з 05.01.2009 до 02.09.2009, а також застосовані штрафні санкції у розмірах по 50 грн. та 100 грн. за кожен факт прострочення виконання зобов’язань.

Ціна позову складається із:

- 101 135, 83 грн. –сума неповернутого кредиту;

- 15 885,27 грн. –проценти за користування кредитними коштами;

- 37 137,16 грн. –пеня за прострочення виконання зобов'язань;

- 1 100 грн. –штраф.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання надсилалась на юридичну адресу відповідача: 02002, м. Київ, вул. Мильчакова буд. 6, кв. 2.

Вищезазначена юридична адреса відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/7030-2 від 08.10.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.11.2008 між Товариством (далі також Позичальник) та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк»було укладено кредитний договір № CL-SME 008/418/2008 (Кредитний договір), відповідно до якого Банк зобов’язувався надати Позичальнику кредит в розмірі 102850 грн., а Позичальник зобов’язувався прийняти кредит, належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у цьому Договорі (пункт 1 частини № 1, пункт 1.1 частини № 2).

Відповідно до статті 1 Статуту позивача останній є правонаступником всіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк».

На виконання Кредитного договору, на підставі кредитної заявки відповідача від 04.11.2008, Банк надав Позичальнику кредит в сумі 102850 грн., що підтверджується випискою з поточного рахунку ОДБ: за період з 04.11.2008 до 03.09.2009 (копії містяться у матеріалах справи).

Сторонами відповідно до умов Кредитного договору було укладено Графік повернення кредиту та сплати відсотків (далі –Графік платежів).

Підпунктом 1.5.1 пункту 1.5 частини № 2 Кредитного договору встановлено, що повернення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний та/чи транзитний рахунок.

Пунктом 1.4 частини № 2 Кредитного договору передбачалось, що за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити Банку відповідну плату в порядку і на умовах визначених Договором, а саме: проценти, порядок нарахування яких визначений у підпункті 1.4.1 зазначеного пункту Кредитного договору.

Пунктом 3 частини № 1 Кредитного договору передбачена фіксована процентна ставка у розмірі 21% річних.

Згідно з підпунктами 1.5.1.1 та 1.5.1.2 підпункту 1.5.1 пункту 1.5 частини № 2 Кредитного договору нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту та в строк передбачений в Графіку платежів, крім випадку застосування пільгового періоду, в такому випадку нараховані в порядку передбаченому цим Договором проценти, сплачуються в строк передбачений в Графіку платежів. Якщо до сплати процентів з моменту надання кредиту залишається не більше 3 (трьох) банківських днів, перше нарахування та сплата процентів здійснюється у наступному місяці. Якщо дата повернення нарахованих процентів та Кредиту припадає на не банківський день платежі здійснюються Позичальником в банківський день, наступний за таким не банківським днем, але не пізніше передостаннього дня поточного місяця.

Відповідно до підпункту 1.1.1 пункту 1.1 частини № 2 Кредитного договору для облікових цілей Банк відкрив Позичальнику позичковий рахунок, де обліковується заборгованість Позичальника за Кредитом.

Як вбачається з наданої Банком виписки з позичкового рахунку відповідача (міститься у матеріалах справи), останнім згідно з Графіком платежів було повернуто лише першу частину кредиту з нарахованими на нього відсотками. Однак, у подальшому, починаючи з січня 2009 року, відповідач припинив виконувати свої зобов'язання за Кредитним договором в частині сплати кредиту та відсотків згідно з Графіком платежу. Доказів зворотного суду не надано.

Згідно з підпунктом 1.9.1 пункту 1.9 частини № 2 Кредитного договору незважаючи на інші положення цього Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем своїх Боргових та/чи інших зобов'язань за цим Договором (в тому числі, але не виключно, встановлених пунктом 2.3. та статтею 3 цього Договору) чи іншими укладеними з Банком договорами та/або умов Документів забезпечення та/чи будь-яких інших умов існуючих чи таких, що будуть укладені в майбутньому правочинів з Банком (далі –Вимога). При цьому, зобов'язання Позичальника щодо дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення Банком на адресу Позичальника відповідної Вимоги та повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної Вимоги.

Відповідно до застереження 2 до пункту 1.9. частини 2 Кредитного договору Вимога вважається надісланою, а відкликання здійсненим в день їх направлення на адресу Позичальника, що зазначена в цьому Договорі, за допомогою поштового зв'язку. До направлення вимоги чи відкликання на адресу Позичальника поштою прирівнюється також і їх вручення Позичальнику чи його представникам (в тому числі особам, що мешкають разом з Позичальником) під розписку.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було дотримано умов договору щодо сплати суми кредиту та нарахованих відсотків за його користування, позивачем на підставі пункту 1.9 частини 2 Кредитного договору було 07.02.2009 направлено відповідачу вимогу № 22-3-2/60691 від 05.02.2009, у якій, зокрема, велося про дострокове погашення кредиту в сумі 101135,83 грн. протягом 30-ти календарних днів з дати одержання відповідачем цієї вимоги.

Факт надіслання відповідачу зазначеної Вимоги за його юридичною адресою підтверджується описом вкладення в цінний лист з відповідною відміткою органу поштового зв’язку.

Відповідно до пункту 7.5 частини № 2 Кредитного договору, вимоги та повідомлення вважаються надісланими належним чином, якщо вони відправлені рекомендованим листом, кур'єром або доставлені особисто за вказаною юридичною адресою сторони.

Враховуючи Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.12.2007 №1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650), відповідач повинен був отримати вказану вимогу 12.02.2009. Доказів зворотного суду не надано.

Отже, відповідач повинен був повернути кредит достроково у строк до 14.03.2009 включно. Проте, вказаний обов’язок відповідач не виконав.

Розділом 4 (пункт 4.1) частини № 2 Кредитного договору сторонами передбачена відповідальність Позичальника за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань за цим Договором, а саме:

- за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами в обумовлені цим Договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочки. Вказана пеня сплачується окремо від процентів та штрафних санкцій, нарахованих за користування простроченими до повернення сумами та нараховується за весь період прострочки виконання зобов'язань Позичальником (підпункт 4.1.1);

- за прострочення виконання Боргових зобов'язань понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів Позичальник, крім пені передбаченої пунктом 4.1.1 цього Договору, додатково сплачує на користь Банку штраф у розмірі 0.01% від суми прострочених Боргових зобов'язань, але не менше 50.00 (п'ятдесят) гривень (підпункт 4.1.1.1);

- за прострочення виконання Боргових зобов'язань понад 30 (тридцять) календарних днів Позичальник, крім пені та штрафу передбачених п.п. 4.1.1., 4.1.1.1. цього Договору, додатково сплачує на користь Банку штраф у розмірі 0.02% від суми прострочених Боргових зобов'язань, але не менше 100.00 (сто) гривень (підпункт 4.1.1.2).

На час подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем, за даними Банку, складала 155 258,26 грн., з яких:

101 135, 83 грн. - сума основного боргу;

15 885, 27 грн. - проценти за користування кредитними коштами;

37 137, 16 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань;

1 100 грн. –сума штрафів.

Станом на момент розгляду спору по суті вказана заборгованість відповідачем погашена не була.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1). Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту частинами разом з нарахованими на нього процентами в строки згідно з Графіком платежу не виконував. Станом на 03.09.2009 (момент подання позову до суду) заборгованість відповідача за несплаченими відсотками склала 15 885, 27 грн.

Судом перевірено нарахування відповідачем процентів за користування кредитом та встановлено, що розрахунок Банку в цілому відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Кредитного договору, зокрема його положенням закріпленим у пунктах 1.4, 1.5, а також Графіку платежів.

Відтак, суд визнає вимогу позивача в частині стягнення процентів за законну та обґрунтовану, і таку, що підлягає задоволенню у повному обсязі, відповідно до заявленої суми.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1053 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Право Банку на дострокове повернення кредиту, порядок та строки такого повернення передбачені в пункті 1.9 Кредитного договору.

Як було встановлено вище, позивачем було дотримано встановлений у пункті 1.9 Кредитного договору порядок дострокового повернення кредиту та дотримані строки на його повернення відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що сума неповернутого кредиту складає 101.135,83 грн. А відтак, позов у цій частині також підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 1 (речення 2) статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлені факти прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати сум кредитів та процентів згідно з Графіком платежу. За вказані правопорушення пунктом 4.1 частини № 2 Кредитного договору передбачені відповідні штрафні санкції.

Таким чином, суд визнає правомірним нарахування Банком відповідачу штрафів на загальну суму 1100 грн. за кожний факт прострочення сплати суми зобов’язань згідно з Графіком платежів виходячи з мінімальних розмірів штрафів (50 грн. та 100 грн.) встановлених у підпунктах 4.1.1.1 та 4.1.1.2 пункту 4.1 Кредитного договору, оскільки прострочені зобов’язання склали суми менші ніж відповідно 0,01% та 0,02%.

Щодо позовних вимог про стягнення суми пені, суд зазначає наступне.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Кредитним договором інше не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 343 ГК України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв’язку з вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів вказаних норм, статей 253, 254 ЦК України, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 частини № 2 Кредитного договору , і складає:

сума боргу

(грн.)період прострочення

(включно)кількість днів прострочення2-на облікова ставка НБУпеня

(грн.)

3576,18з 06.01.2009 до 14.06.200916024%376,23

з 15.06.2009 до 05.07.20092122%45,27

3431,20з 05.02.2009 до 14.06.200913024%293,30

з 15.06.2009 до 04.08.20095122%105,47

3289,19з 05.03.2009 до 14.06.200910224%220,60

з 15.06.2009 до 11.08.20095822%114,99

з 12.08.2009 до 02.09.20092220,5%40,64

3537,72з 07.04.2009 до 14.06.20096924%160,51

з 15.06.2009 до 11.08.20095822%123,67

з 12.08.2009 до 02.09.20092220,5%43,71

3288,20з 06.05.2009 до 14.06.20094024%86,48

з 15.06.2009 до 11.08.20095822%114,95

з 12.08.2009 до 02.09.20092220,5%40,63

3312,85з 05.06.2009 до 14.06.20091024%21,78

з 15.06.2009 до 11.08.20095822%115,81

з 12.08.2009 до 02.09.20092220,5%40,93

3387,81з 07.07.2009 до 11.08.20093622%73,51

з 12.08.2009 до 02.09.20092220,5%41,86

3202,39з 05.08.2009 до 11.08.2009722%13,51

з 12.08.2009 до 02.09.20092220,5%39,57

Разом:2113,42 Отже, підлягає стягненню пеня у сумі 2113,42 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веста»(02002, м. Київ, вул. Мильчакова буд. 6, кв. 2, ідентифікаційний код: 33055287, рахунок № 26004801314391 в AT «ОТП Банк», МФО 300528, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(01003, м. Київ, вул. Жилянська, 43, ідентифікаційний код 21685166, п/р 29091002900008 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528) 101 135 (сто одну тисячу сто тридцять п’ять) грн. 83 коп. заборгованості за кредитом, 15885 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 27 коп. процентів, 2113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 42 коп. пені, 1100 (одну тисячу сто) грн. штрафу, а також 1202 (одну тисячу двісті дві) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 31.12.2009.