Рішення № 7423552, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/78-15/34122.12.09           За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Буяликський комбінат хлібопродуктів» до                    Державного комітету України з державного матеріального резерву

про                    стягнення 17319,24 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - не з’явилися

від відповідача –Роздольський І.О. (за дов. № 6529/0/4-0 від 30.11.09 р.)

У судовому засіданні 22.12.09 за згодою присутніх представників сторін (Відповідача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Буяликський комбінат хлібопродуктів»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву про стягнення з Відповідача 17 319,24 грн. заборгованості за надані послуги по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2008 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/78 (суддя Нарольський М.М.).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 у справі № 14/78 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 частково задоволено апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву, рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 у справі № 14/78 змінено, резолютивну частину рішення викладено у редакції, відповідно до якої позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з Відповідача на користь позивача 1 000,04 грн. основного боргу, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2008 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2008 у справі № 14/78 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2009 справу № 14/78 прийнято до провадження судді Хоменка М.Г. та присвоєно їй номер 14/78-15/341.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2009 задоволено клопотання представника Відповідача, продовжено строк розгляду спору у справі № 14/78-15/341 до 30.12.2009.

Відповідач надав пояснення по справі від 06.10.2009 № 782/юр та вказав, що оскільки відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву здійснюється виключно на підставі договору, який між сторонами був розірваний, підстав для стягнення з Відповідача зазначених витрат немає. Крім того, відповідач зазначив, що нарахування позивачем індексу інфляції та 3% річних суперечить чинному законодавству.

Позивач подав до суду заяву від 03.11.2009 № 91 про збільшення позовних вимог до 24 677,60 грн. Однак, у судове засідання, що відбулося 22.12.09 р. не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним комітетом України по матеріальних резервах, правонаступником якого є Державний комітет України з державного матеріального резерву, та Відкритим акціонерним товариством "Буяликський комбінат хлібопродуктів" було укладено 29.07.1999 договір № 12 про відповідальне зберігання (далі - Договір), згідно з пунктами 2.2 та 4.3 якого Позивач зобов'язався прийняти на зберігання матеріальні цінності державного резерву та забезпечити їх належне зберігання, а Відповідач - відшкодовувати Позивачу витрати по їх зберіганню, виходячи з розрахунку 2,5 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 № 24/315 Договір був розірваний.

Листом від 03.04.2007 № 412 Позивач попередив Відповідача про необхідність розпорядитися зерном, яке знаходиться на зберіганні Позивача на підставі Договору, який розірвано в судовому порядку.

Відповідно до наряду Відповідача № 1304/6-4 від 13.12.2007 Позивач 14.01.2008 передав зерно в кількості 107тонн 760кг. за довіреністю ДП "Ресурспостач".

Позовні вимоги Позивача, викладені у позовній заяві та розрахунку суми позову, про стягнення суми основного боргу заявлено за період з 01.01.2007 по 20.03.2007 на підставі Договору, а з 21.03.2007 по 14.01.2008 - на підставі ч. 3 ст. 947 Цивільного кодексу України та калькуляції витрат зберігання Позивача, затверджених Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області.

У заяві Позивача від 03.11.2009 № 91 про збільшення позовних вимог вся сума основного боргу розрахована за фактичними понесеними Позивачем витратами відповідно до калькуляції витрат зберігання Позивача, затверджених Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області.

Згідно з ч. 3. ст. 947 Цивільного кодексу України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1996 № 452 "Про затвердження типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств" та Інструкцією по плануванню, обліку та калькулюванню витрат обігу, формуванню відпускних цін на хлібопродукти і тарифів на послуги на заготівельних підприємствах, затвердженої наказом Мінсільгосподарства і продовольства № 4 від 10.01.1997, надано висновки № 21 від 03.01.2007, № 94 від 03.04.2007, № 118 від 02.07.2007, № 195 від 04.10.2007, № 245 від 28.12.2007 та визнано економічно обґрунтованими розрахунки планових витрат на послуги зберігання зерна у розмірах: 7,84 грн. за тонно-місяць на 01.01.2007, 8,03 грн. за тонно-місяць на 01.04.2007, 8,22 грн. за тонно-місяць на 01.07.2007, 8,42 грн. за тонно-місяць на 01.10.2007 та 8,96 грн. за тонно-місяці на 01.01.2008.

Зазначені розрахунки були взяті Позивачем за основу нарахування Відповідачу заборгованості за надані послуги по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву.

Проте, Позивачем не взято до уваги, що при наданні висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області не враховано Порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532.

Відповідно до п. 5 ст. 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відшкодування витрат підприємствам, установам та організаціям, що виконують відповідальне зберігання, провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 № 532 "Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву" відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, можливе лише на підставі Договору, укладеного між Державним комітетом України по матеріальних резервах та відповідальним зберігачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнення з Відповідача заборгованості за надані послуги по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей державного резерву можливе лише за Договором.

Оскільки з 21.03.2007 Договір розірвано, вимоги позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу можливе лише за період з 01.01.2007 по 20.03.2007 відповідно до умов Договору.

Строк оплати за договором встановлений не був.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою отримання плати за зберігання матеріальних цінностей державного резерву Позивач щомісячно надсилав Відповідачу рахунки-фактури, що підтверджується наданими квитанціями про їх відправку.

Зазначені рахунки-фактури Відповідачем сплачені не були.

Виходячи з розрахунку 2,5 грн. за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву, як передбачено Договором, та враховуючи, що на відповідальному зберіганні Позивача знаходилося 107 тонн 760 кг зерна, сума основного боргу Відповідача за період з 01.01.2007 по 20.03.2007 складає 712,61 грн., при чому 269,40 грн. складає за січень 2007 року (107,76 х 2,5 = 269,4), 269,40 грн. - за лютий 2007 року (107,76 х 2,5 = 269,4) та 173,81 грн. - за 20 днів березня 2007 року (107,76 х 2,5 / 31 х 20 = 173,81).

Враховуючи те, що Відповідач не відшкодував Позивачу понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву відповідно до умов договору, з нього на користь Позивача підлягає стягненню 712,61 грн. суми основного боргу.

Позивачем відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте п. 7.1 Договору передбачено, що за неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" визначені особливості застосування відповідальності за операції з матеріальними цінностями державного резерву, серед яких сплата інфляційних нарахувань та 3% річних не передбачена.

Тому вимоги Позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на те, що позивачем сплачено судові витрати у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7,13 грн. витрат по сплаті державного мита та 3,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230,233 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Буяликовський комбінат хлібопродуктів»задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (юридична адреса: 01601, м. Київ, вул.. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016, р/р 35213006003272 та № 35221010003272 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172), а у випадку відсутності коштів –з будя-якого іншиго рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Буяликовський комбінат хлібопродуктів»(юридичне адреса: 67240, Одеська обл.., Іванівський район, смт. Петрівка, вул. Карла Маркса, 8, код ЄДРПОУ 00955242, Р/Р 26006300010300 в Іванівському ВОБ № 5437, МФО 388119) 712 (сімсот дванадцять) грн. 61 коп. основного боргу, 7 (сім) грн. 13 коп. витрат по сплаті державного мита та 3 (три) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 25.12.2009