Рішення № 7423539, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/49722.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко лізинг»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс»

про                    стягнення 70203,76 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Мазухін А.І.

від відповідача –не з’явилися

У судовому засіданні 22.12.09 за згодою присутніх представників сторін (Позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко лізинг»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства обмеженою відповідальністю «Євроімпульс»на користь позивача 70203,76 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу від 09.06.08 р. № 33-06-2008/Ф.

Позовну заяву 20.11.09 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/497.

В судовому засіданні, що відбулося 22.12.09 Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору та зазначив, що станом на час розгляду справи заборгованість по договору лізингу становить 70203,76 грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко лізинг»(далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс» (далі - Відповідач) 09.06.08 р. уклали Договір фінансового лізингу № 33-06-2008/Ф (далі –Договір (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи)), згідно якого Позивач набув у власність у продавця, відповідно до встановлених відповідачем специфікацій і умов, і передав, за актом передачі приймання, об’єкт лізингу –автомобіль Seat Altea XL Stylance 2.0 T, 2008 року випуску у володіння і користування Відповідачу, а останній прийняв об’єкт лізингу у володіння і користування, на визначений строк, за встановленому Договором плату.

          Виходячи умов Договору, а саме п.3.3 строк (термін) сплати Відповідачем лізингових платежів встановлюється «Графіком лізингових платежів»(додаток 2 до Договору).

          Відповідно до «Графіка лізингових платежів», Відповідач зобов’язаний сплачувати лізингові платежі протягом терміну дії Договору щомісяця, вісімнадцятого числа кожного поточного місяця (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

          Однак, Відповідач, з невідомих для Позивача причин не сплачує лізингові платежі за Договором, в зв’язку з чим, станом на 31.10.09 р. борг Відповідача перед Позивачем складає 70203,76 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного грошового боргу Відповідача за договором становить 70203,76 грн. з оплати за користування предметом лізингу.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати за користування предметом лізингу, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 70203,76 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 70203,76 грн. боргу, за Договором фінансового лізингу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України державне мито при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Але, у разі , коли господарський суд на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки, витрати Позивача, пов"язані зі сплатою держаного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача у сумі сплаченій Позивачем.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 702,04 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230,233 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко лізинг»задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроімпульс»(юридична адреса: 04201, м. Київ, проспект Рокосовського, 2-А, оф. № 202, ЄДРПОУ 32958063, п/р 26006030633641 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко лізинг»(юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Хорива, 49-б, кв.9, код ЄДРПОУ 33638346, п/р 26008001307449 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) 70 203 (сімдесят тисяч двісті три) грн. 76 коп. основного боргу, 702 (сімсот дві) грн. 04 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 25.12.2009