Рішення № 7423411, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/41222.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Господарочка» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт»

Про стягнення 56378,27 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Артикула К.М. –представник за довіреністю № б/н від 01.09.09.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Господарочка»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Дистриб’юторською угодою № 278 від 04.05.09. в сумі 56378 (п’ятдесят шість тисяч триста сімдесят вісім) грн., 27 коп., які складаються: 52068 (п’ятдесят дві тисячі шістдесят вісім) грн., 04 коп. –основний борг; 3790 (три тисячі сімсот дев’яносто) грн., 67 коп. –пеня; 519 (п’ятсот дев’ятнадцять) грн., 56 коп. –відсотки за неправомірне використання чужих грошових коштів.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім Господарочка»просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в сумі 57178 (п’ятдесят сім тисяч сто сімдесят вісім) грн., 07 коп. для забезпечення позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Дистриб’юторської угоди № 278 від 04.05.09. не виконав своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання перед позивачем по сплаті поставленої продукції, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.09. порушено провадження у справі № 30/412, розгляд справи було призначено на 26.11.09. о 16-10.

В судовому засіданні 26.11.09. позивачем подано суду заяву про зміну позовних вимог у справі № 30/412, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Господарочка»вважає за необхідне внести зміни до позовних вимог в частині коригування суми основного боргу, пені та 3% річних. В своїй заяві позивач зазначає, що в період з 20.08.09. по 26.11.09. відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, та на підставі цього просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Господарочка»заборгованості за Дистриб’юторською угодою № 278 від 04.05.09. в сумі 40 684 (сорок тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн., 93 коп., які складаються: 34068 (тридцять чотири тисячі шістдесят вісім) грн., 04 коп. –сума основного боргу; 5802 (п’ять тисяч вісімсот дві) грн., 86 коп. –пеня; 814 (вісімсот чотирнадцять) грн., 03 коп. - відсотки за неправомірне використання чужих грошових коштів.

Представник відповідача в судове засідання 26.11.09. не з’явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 12.11.09. про порушення провадження у справі № 30/412 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.09. розгляд справи № 30/412 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 22.12.09. о 11-00.

В судовому засіданні 22.12.09. представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про забезпечення позову, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що грошові суми відповідача можуть зникнути, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Представник відповідача в призначене судове засідання 22.12.09. повторно не з’явився, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.09. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Господарочка»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт»(Дистриб’ютор) було укладено Дистриб’юторську угоду № 278 (далі - Угода), відповідно до умов якої (п. 1.2) Продавець на умовах, передбачених даною Угодою, поставляє продукцію Дистриб’ютору в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції, а Дистриб’ютор здійснює оплату отриманої продукції та її подальший продаж на умовах, визначених даною Угодою.

Відповідно до п. 8.1 Угоди передбачено, що оплата продукції здійснюється Дистриб’ютором передплатою або не пізніше 21 календарного дня з дня отримання продукції, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

У відповідності до п. 8.2 Угоди, сторонами було погоджено, що Дистриб’ютор повинен сплачувати рахунки Продавця за продукцію, що поставляється, на умовах попередньої оплати, не пізніше 2 банківських днів від дати виставлення кожного рахунку.

Позивач вказує на те, що на виконання умов укладеної Угоди, ТОВ «Торговельний двір «Господарочка»поставило ТОВ «Інтерпродукт» продукцію на загальну суму 317 847,95 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН - 0002042 від 05. 05. 09., № РН - 0002046 від 05.05.09., № РН - 0002132 від 12.05.09., № РН -0002139 від 12.05.09., № РН - 0002288 від 21.05.09., № РН - 0002291 від 21.05.09., № РН - 0002496 від 02.06.09., № РН - 0002500 від 02.06.09.

ТОВ «Інтерпродукт»виконало свої зобов'язання по сплаті без лише частково в зв’язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію становить 34068,04 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Угодою обов’язку по сплаті поставленої продукції в повному обсязі та у встановлений термін не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Господарочка» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт»34068,04 грн. основного боргу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 9.3 Угоди просить суд стягнути на свою користь з відповідача 5802,86 грн. - пені.

Відповідно до п. 9.3 Угоди, сторонами було погоджено, що у випадку порушення строків оплати, вказаних у п. 8.1 Угоди, Дистриб’ютор на вимогу Продавця сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 5802,86 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 814,03 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 814,03 грн. –3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Господарочка» задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт» (02140, м. Київ, вул. Гришка, 8-Б, кв. 6, код ЄДРПОУ 31571793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Господарочка»(65031, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 41, код ЄДРПОУ 32727100) 34068 (тридцять чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 04 коп. – основного боргу, 814 (вісімсот чотирнадцять) грн. 03 коп. –3 % річних, 5 802 (п’ять тисяч вісімсот дві) грн. 86 коп. –пені, 406 (чотириста шість) грн. 84 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 25.12.09.