Рішення № 7422953, 05.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/25905.10.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»

до закритого акціонерного товариство «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

про стягнення 49 312,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шевченко О.А. представник за довіреністю № 656 від 08.12.2008 року;

від відповідача: не зявився.

та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариство «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»

про визнання договору страхування майна №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року в частині додаткової угоди №947-026-07-275-50 від 20.08.2007 року недійсним

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: Шевченко О.А. представник за довіреністю № 656 від 08.12.2008 року.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»про стягнення 49312,97 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.03.2007 року між ним та відповідачем було укладено договір страхування майна № 284-026-07-275-50.

Відповідно до п.14.1.1 договору невідємними частинами договору є додаткові угоди складені при страхуванні майна кожної торгової точки окремо.

20.08.2007 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №947026-07-275-50, відповідно до якої відповідач прийняв на страхування рухоме майно позивача за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 1-А.

17.01.2008 року відбулася крадіжка товарно-матеріальних цінностей, поєднана з проникненням у приміщення магазину TOB «АЛЛО»за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 1-А шляхом пошкодження ролетів та вхідної двері, що відповідно до умов договору є страховим випадком. Внаслідок крадіжки також були пошкоджені три вітрини, які знаходилися у приміщенні вищезазначеного магазину.

Оскільки, відповідачем було отримано від позивача всі належним чином оформлені документи, а відповідачем виплата не була проведена та письмової відмови не надано, тому ТОВ «АЛЛО»звернулося до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.03.2009 року порушено провадження у справі №33/259, розгляд справи призначено на 19.05.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 року продовжено строк розгляду справи та відкладено її розгляд на 16.06.2009 року у звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2009 року розгляд справи відкладено на 21.07.2009 року у звязку клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи та його неявкою в судове засідання.

У судовому засіданні 21.07.2009 року представник відповідача через загальний відділ діловодства подав зустрічний позов, а також клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Дніпропетровської області справи №7/100-09 про визнання недійсним договору страхування майна №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року.

Представник позивача подав суду заперечення на зустрічну позовну заяву.

Судом оголошена перерва до 05.10.2009 року для вирішення питання стосовно зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.07.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про визнання договору страхування №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року в частині додаткової угоди №947-026-07-275-50 від 20.08.2007 року недійсним, розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 05.10.2009 року.

Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що договір не відповідає чинному законодавству, зокрема сторони не досягли згоди по всім істотним умовах договору страхування.

У судове засідання 05.10.2009 року представник відповідача за первісним позовом не зявився, через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відхилив клопотання представника відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи у вязку з його необґрунтованістю та на думку суду воно подане з метою затягування розгляду справи.

Представник позивача за первісним позовом подав копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009 року у справі №7/100-09, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства «Українська іноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО» про визнання договору страхування майна №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року недійсним відмовлено.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом поданого в попередньому судовому засіданні щодо зупинення провадження у справі №33/259, оскільки справа № 7/100-09 розглянута господарським судом Дніпропетровської області та прийнято по ній рішення.

Представник позивача за первісним позовом подав доповнення до заперечення на зустрічний позов, відповідно до яких просив суд в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Також, підтримав своїх позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги за зустрічним позовом вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

14.03.2007 року між Дніпропетровською філією Української інноваційної страхової компанії «Інвестсервіс»та товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»було укладено договір страхування майна №284-026-07-275-50, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, повязаних з володінням, користуванням майном, яке належить йому на законних підставах, згідно умов та в порядку визначеному цим договором та правилами страхування.

Відповідно до п.3.1 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року на страхування приймається майно: торгове приміщення без оздоблення; оздоблення приміщення; товарно-матеріальні цінності, у тому числі: мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги звязку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів; торгівельне обладнання.

Вартість майна повинна бути зазначена в додаткових угодах даного договору окремо по кожному обєкту страхування згідно переліком, доданих до додаткової угоди.

Згідно з п.4.1 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року страхова сума за цим договором вказується окремо по кожному виду майна в додаткових угодах по даному договору.

Так, 20.08.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №947-026-07-275-50 до договору страхування майна №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року.

Відповідно до п.3.1 додаткової угоди №947-026-07-275-50 від 20.08.2007 року на страхування прийнято майно:

- торгове приміщення без оздоблення 0,00 грн.;

- оздоблення приміщення 7850,00 грн.;

- товарно-матеріальні цінності (мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги звязку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів) 325270,00 грн.;

- торгівельне обладнання дійсна вартість з урахуванням ПДВ 6300,00 грн.

Товарно-матеріальні цінності оцінюються без урахування торгової націнки страхувальника.

Позивач за зустрічним позовом на підставі ч. 3 ст.215, ст. 982 ЦК України просить визнати договір страхування майна №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року в частині додаткової угоди №947-026-07-275-50 від 20.08.2007 року недійсним, а також зазначає, що у договору відсутні істотні умови, а саме при укладенні додаткової угоди ТОВ «АЛЛО» не подавався перелік майна та не було чітко визначено, яке саме майно приймається на страхування.

Відповідно до ч.1 статті 998 ЦК України та статті 29 Закону України «Про страхування»договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.

Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо:

1) його укладено після настання страхового випадку;

2) об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину визначено недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтями 202, 203, 207 ЦК України дано визначення правочину і встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 статті 982 ЦК України істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто, недосягнення сторонами договору істотних умов для його укладення, відповідно до приписів ЦК України, має наслідком не укладення такого договору, однак не може бути підставою визнання такого договору недійним.

Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2009 року у справі №7/100-09, встановлено, що договір №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року разом з додатковими угодами містить всі істотні умови договорів даного виду, визначені статтями 982 ЦК України та ч.4 статті 16 Закону України «Про страхування».

Відповідно до ч.2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання договору страхування майна №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року в частині додаткової угоди №947-026-07-275-50 від 20.08.2007 року недійсним є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2008 року відбулася крадіжка товарно-матеріальних цінностей, поєднана з проникненням у приміщення магазину TOB «АЛЛО»за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 1-А шляхом пошкодження ролетів та вхідних дверей.

Відповідно до п.2.1.5 розділу 2 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року страховими ризиками, на випадок виникнення яких проводиться страхування є, зокрема, крадіжка зі зломом. Під крадіжкою розуміється - таємне викрадення майна, поєднане з проникненням у застраховане приміщення.

Згідно з п.5.1.2 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом 48 годин (не враховуючи вихідних та святкових днів) направити страховику письмове повідомлення (кур'єром, по пошті, електронною поштою, по факсу, телеграмою) про страховий випадок.

На виконання вищезазначених умов договору позивачем було направлено відповідачу заяву вих. №59 від 17.01.2008 року про настання страхового випадку з попереднім розміром матеріальної шкоди в розмірі 43 000 грн., яка була прийнята відповідачем 17.01.2008 року, що підтверджується відміткою на ній вх. № 6 від 17.01.2008 року.

Відповідно до п.5.1.4 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року, якщо страховий випадок, що відбувся, потребує втручання компетентних органів (випадку пожару і т.д), негайно повідомити про випадок відповідні державні органи: при пошкодженні, знищенні застрахованого майна внаслідок протиправних дій третіх осіб органи внутрішніх справ.

Так, 17.01.2008 року позивач подав до Заводського РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області заяву вих. № 141 від 17.01.2008 pоку, в якій зазначив, що 17.01.2008 року приблизно о 5 годині ранку невідомі громадяни проникли у приміщення магазину «АЛЛО», розташованого за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Сировца, 1-А, шляхом розбиття вітрин та вхідних дверей, а також злому ролетів, та викрали товар на суму 41985,00 грн. Розмір збитків, спричинених проникненням невідомих осіб у приміщення магазину, буде надане додатково. Просив порушити кримінальну справу за фактом крадіжки товарів з приміщення магазину «АЛЛО», провести розслідування та притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб.

20.01.2008 року слідчим СВ Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області була порушена кримінальна справа по факту крадіжки майна TOB «АЛЛО»за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (крадіжка, поєднана з проникненням у приміщення), що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою про порушення кримінальної справи від 20.01.2008 pоку.

Відповідно до п.6.3 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року для отримання виплати страхового відшкодування страхувальник зобовязаний подати страховику заяву на отримання виплати та подати документи, а саме:

- документ, що підтверджує факт укладення договору страхування;

- довідку встановлено зразку з компетентних органів, що підтверджують факт настання страхового випадку, а саме довідку уповноважених органів встановленого зразку, що посвідчують факт, причини та обставини настання страхового випадку, при пошкодженні, знищенні або втраті застрахованого майна внаслідок протиправних дій третіх осіб довідка органів внутрішніх справ;

- перелік пошкодженого, знищеного або викраденого майна з зазначенням його вартості і страхових сум;

- необхідні бухгалтерські документи (виписки з інвентарних книг, рахунки, накладні на придбане майно, виписки з книг складського обліку і т.д);

- документи, що підтверджують проведені та необхідні витрати на ремонт (відновлення) пошкодженого майна;

- інші документи або відомості на запит страховика, що необхідні для зясування обставин страхового випадку і які страхувальник може надати.

Позивач направив відповідачу заяву вих. № 1303 від 24.09.2008 року про виплату страхового відшкодування у розмірі 42029,76 грн. разом з документами, передбаченими п. 6.3 договору, які були прийняті відповідачем, що підтверджується відміткою вх. №522 від 26.09.2008 року.

Таким чином, відповідачем були отримані від позивача всі необхідні документи 26.09.2008 року.

Відповідно до п.7.1 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року страховик виплачу страхове відшкодування тільки після отримання від страхувальника всіх належним чином оформлених документів, які підтверджують причини настання страхового випадку та розмір збитків.

У випадку, коли страхувальником подані всі необхідні документи згідно з п.6.3 договору, і по яким страховик приймає рішення про відмову у виплатів страхового відшкодування, то страховик зобовязаний повідомити про них страхувальника в письмовій формі не пізніше 10 діб, не враховуючи вихідних та святкових днів.

Згідно з п.7.2 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року виплата страхового відшкодування проводиться не пізніше 30 днів після отримання страховиком від страхувальника всіх належним чином оформлених документів. Виплата страхового відшкодування здійснюється вигодонабувачу та/або страхувальнику.

Пунктом 1.2 додаткової угоди №947-026-07-275-95 від 20.08.2007 року передбачено, що страхувальник призначає вигодо набувачем: по страхуванню орендованого приміщення та обладнання ТОВ «АЛЛО», по страхуванню товарно-матеріальних цінностей ЗАТ «Альфа-Банк».

Листом наявним в матеріалах справи ПАТ «Альфа-Банк»повідомило позивача про те, що оскільки 11.02.2009 року було достроково розірвано договір про відкриття кредитної лінії №201-МВ/07 від 26.06.2007 року, укладений між ПАТ «Альфа-Банк»та ТОВ «АЛЛО», у звязку з чим припинив дію договір застави товарів в обороті №390/07 від 26.06.2007 року, укладений між банком та ТОВ «АЛЛО», тому банк не заперечує проти виплати ЗАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»страхового відшкодування товариству, відповідно до додаткової угоди №947-026-07-275-95 від 20.08.2007 року до договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року за страховим випадком, який настав 17.01.2008 року за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Сировця, 1-А.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останнім не було виплачено страхового відшкодування, а також не було надано письмової відмови у виплаті страхового відшкодування.

У результаті настання страхового випадку позивачу була нанесена матеріальна шкода в розмірі 42029,76 грн., що складається з:

- вартості викраденого майна в розмірі 41193,32 грн., що підтверджується відомістю інвентаризації від 17.01.2008 року та бухгалтерською довідкою № 1051 від 08.08.2008 року;

- суми уцінки пошкоджених ТМЦ в розмірі 448,44 грн., що підтверджується відомістю інвентаризації від 17.01.2008 року, бухгалтерською довідкою № 1052 від 08.08.2008 року та актом уцінки ТМЦ № 1301 від 24.09.2008 року;

- вартості склопакету в розмірі 388,00 грн., що підтверджується чеком від 19.01.2008 року.

Пунктом 1 додаткової угоди № 729/1-026-07-275-50 від 26.06.2007 року до договору викладено п. 4.2 Договору у новій редакції, відповідно до якої безумовна франшиза встановлюється по кожній додатковій угоді до договору за кожним страховим випадком і складає:

- торгове приміщення без оздоблення 1000,00 грн.;

- оздоблення приміщення 500,00 грн.;

- товаро-матеріальні цінності (мобільні телефони, аксесуари, передплачені послуги зв'язку операторів, цифрова техніка, коробки та упаковки до мобільних телефонів, цифрової техніки, аксесуарів) 500,00 грн.;

торгівельне обладнання 500,00 грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті за вирахуванням франшизи становить: 42029,76 грн. - 500 грн. 00 коп. (франшиза) = 41529,76 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 41529,76 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом п.7.2 договору №284-026-07-275-50 від 14.03.2007 року передбачено, що при порушенні страховиком термінів виплати страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідач повинен був виплати свою частку страхового відшкодування, відповідно до п. 7.2 договору, не пізніше 30 днів після одержання від позивача всіх належним чином оформлених документів. Враховуючи те, що відповідач, як було встановлено судом, отримав документи 26.09.2008 року, тому він повинен був здійснити своє зобовязання за договором у строк до 26.10.2008 року включно. У звязку з цим, пеня повинна нараховуватися починаючи з 27.10.2008 року.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені з 27.10.08-17.03.09 в розмірі 3892,17 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних за період з 27.10.08-17.03.09 в розмірі 484,70 грн. та індексу інфляції в розмірі 3405,44 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита в сумі 493,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, а витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. за зустрічним позовом на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст. 34, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛО»(адреса для листування: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 15, юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд. 6; р/р 26006011033917 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005, р/р 26003116960001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299, р/р 2600039207655 в АБ Диамантбанк, МФО 320854, р/р 2600501030175 в ВАТ «БМ Банк», м. Київ, МФО 380913, код ЄДРПОУ 30012848) основний борг в розмірі 41 529 (сорок одна тисяча пятсот двадцять девять) грн. 76 коп., пеню в розмірі 3 892 (три тисячі вісімсот девяносто дві) грн. 17 коп., три проценти річних у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 70 коп., індекс інфляції в розмірі 3405 (три тисячі чотириста пять) грн. 44 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 493 (чотириста девяносто три) грн. 12 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 25.12.2009 року.