Рішення № 7422947, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/212 30.11.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю"Рекламне агентство "МА

Україна"

до закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції"

про стягнення 7 746 817,81 грн.

Представники сторін:

від позивача Зорін О.В. представник за довіреністю № 835/09від 03.09.2009 року;

Бобошко В.М. - представник за довіреністю № 38 від 23.03.2009 року.

від відповідача не зявився.

та за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові

традиції"

до товариства з обмеженою відповідальністю"Рекламне агентство "МА Україна"

про визнання недійсними актів та стягнення 1 166 255,55 грн.

Представники сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача Зорін О.В. представник за довіреністю № 835/09від 03.09.2009 року;

Бобошко В.М. - представник за довіреністю № 38 від 23.03.2009 року.

встановив :

Товариства з обмеженою відповідальністю"Рекламне агентство "МА Україна" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції" про стягнення 7 746 817,81 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство „МА Україна" та Закритим акціонерним товариством Фінансова група «Страхові традиції»було укладено Договір №16\04\08 про надання рекламних послуг відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати рекламні послуги, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати такі послуги.

Відповідно до пп.2.2, 2.3 Договору детальні умови, вартість та порядок оплати рекламних послуг затверджуються Сторонами у Додатках та/або Додаткових угодах до договору, що після підписання їх уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками сторін є невід'ємною частиною Договору.

16 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою встановлено перелік послуг, що можуть надаватися відповідачем позивачеві та фіксовану винагороду у розмірі 136350,00 грн. за послуги і консультації та аналітики медіа ринку, стратегічного медіа-плануавння, поточного планування рекламних кампаній, аналізу конкурентної активності в засобах масової інформації. Пунктом 2.3. Додаткової угоди №1 встановлено, що винагорода в 2008 році сплачується рівними частинами щоквартально за графіком: до 15 травня 2008 року, до 20 травня 2008 року, та до 20 жовтня 2008 року.

Позивач на виконання своїх обов'язків за Додатковою угодою №1 надав консультаційно-аналітичні послуги протягом квітня 2008 - грудня 2008 року.

24 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, якою встановлено загальні умови та порядок надання послуг з проведення рекламних кампаній відповідача в ефірі телевізійних каналів. Детальні умови надання послуг, а саме: період розміщення рекламних матеріалів, найменування каналів, та запланована вартість послуг встановлювалася Сторонами у Додатках: №1 від 13/05/08, №2 від 27/05/08, №3 від 20/05/08, №4 від 09/07/08 року, №5 від 07/08/08 року, №6 від 19/08/08 року, №7 від 03/11/08, №8 від 03/11/08 року до Додаткової угоди №2.

Відповідно п.7 Додатків №1-8 до Додаткової угоди №2 оплата мала здійснюватися відповідачем частинами, виходячи з умов попередньої оплати, та оплати розміру остаточної вартості послуг, скорегованого на підставі Актів наданих послуг.

Позивач на виконання своїх зобов'язань, передбачених Додатковою угодою №2 та Додатками №1-8 до Додаткової угоди №2, надав відповідачеві протягом травня-листопада 2008 року послуги з проведення рекламних кампаній відповідача в ефірі телевізійних каналів.

16 квітня 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду №3 до Договору, якою встановлено загальні умови проведення рекламної кампанії відповідача на носіях зовнішньої реклами. Детальні умови надання послуг, а саме: період рекламної кампанії, перелік, адреси та різновидність рекламоносіїв, вартість послуг та порядок оплати визначаються Сторонами у Додатках: №1 від 19/05/08, №2 від 19/05/08, №4 від 21/04/08, №6 від 27/05/08, №7 від 02/06/08, №8 від 10/07/08, №9 від 23/06/08, №10 від 24/06/08, №11 від 19/08/08, №12 від 11/09/08, №13 від 15/09/08, №14 від 15/09/08, №15 від 11/09/08, №16 від 15 09/08, №17 від 19/09/08, №18 від 23/09/08, №19 від 26/09/08, №20 від 28/09/08, №21 від 28/09/08, №22 від 28/09/08 до Додаткової угоди №3.

Відповідно до п. 6. Додатків №1,2,4,6,7 та п.6. Додатків №8-22 до Додаткової угоди №3 оплата мала здійснюватися відповідачем на умовах попередньої оплати та протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунків позивачем.

Позивач на виконання своїх зобов'язань, передбачених Додатковою угодою №3 та Додатками №1, 2, 4, 6-22 до Додаткової угоди №3, надав відповідачеві послуги з проведення рекламних кампаній відповідача на носіях зовнішньої реклами.

16 квітня 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду №5 до Договору, якою встановлено загальні проведення рекламних кампаній відповідача в друкованих періодичних виданнях, умови надання послуг, а саме: найменування видань, терміни розміщення, послуг та порядок оплати визначаються Сторонами у Додатках: №1 від 21/04/08, №2 від 21 04/08, №4 від 12/5/08, №5 від 12/05/08, №6 від 03/06/08, №7 від 03/06/08. №8 від 06/06/08, №9 від 07/07/08, №10 від 07/07/08, №11 від 11/07/08, №12 від 11/07/08, №13 від 11/07/08, №14 від 11/07/08, №15 від 28/07/08. Відповідно до п. 8 Додатків №1,2,4-15 до Додаткової угоди №5 оплата повинна була здійснюватися відповідачем на умовах попередньої оплати та протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунків позивачем.

Позивач на виконання своїх зобов'язань, передбачених Додатковою угодою №5 та додатками №1,2,4-15 до Додаткової угоди №5, надав відповідачеві протягом травня 2008- січня 2009 року послуги з проведення рекламних кампаній відповідача в друкованих періодичних виданнях.

03 вересня 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду №8 від до Договору, якою встановлено загальні умови проведення рекламних кампаній відповідача на плазмових екранах, моніторах, терміналів самообслуговування та інших моніторах призначених для сповіщення/трансляції відеороликів реклами відповідача. Детальні умови надання послуг, а саме: вид та кількість рекламоносіїв, місця їх розташування, період проведення рекламної кампанії відповідача, вартість послуг та порядок оплати визначаються Сторонами у Додатках: №1 від 19/09/08 року, та №2 від 24/09/08 року до Додаткової угоди №8. Відповідно до п.6 Додатку №1 до Додаткової угоди №8, та п.5 Додатку №2 до Додаткової угоди №8 оплата повинна здійснюватися відповідачем на умовах попередньої оплати та протягом 5 робочих днів з моменту отримання останнім рахунків позивача. Але, 31 жовтня 2008 року відповідачем було надано листа вих. №7741, в якому відповідач просить відмінити рекламні кампанії за Додатками №1,2 до Додаткової угоди №8.

Позивач враховуючи вимоги відповідача щодо відмови від послуг з розміщення рекламних матеріалів на моніторах в термін з 31 жовтня 2008 року, та на виконання своїх зобов'язань, передбачених Додатковою угодою №8 та Додатками №1,2 до Додаткової угоди №8, надав відповідачеві протягом жовтня 2008 послуги з проведення рекламних кампаній відповідача на плазмових моніторах.

В порушення взятих на себе зобовязань відповідач не здійснив оплату всіх наданих послуг, чим порушив договірні зобовязання і станом на момент подання позову розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 6577153,63 грн.

20 листопада 2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією №192 з вимогою сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені, % річних, на загальну суму 5540806,69 грн., але відповідачем не було ані задоволено вимоги позивача, ані повідомлено про результати розгляду претензії.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/212, розгляд справи призначено на 12.05.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.05.2009 року продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 09.06.2009 року у зв'язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи та його неявкою в судове засідання.

У судовому засіданні 09.06.2009 року оголошено перерву до 22.06.2009 року для надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю"Рекламне агентство "МА Україна" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2009 року прийнято зустрічну позовну заяву закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції" до товариства з обмеженою відповідальністю"Рекламне агентство "МА Україна" про визнання недійсними актів приймання робіт та стягнення 1 166 255,55 грн., розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 22.06.2009 року.

В обґрунтування своїх вимог по зустрічному позову позивач послався на те, що п. 12.38.16 Статуту ЗАТ ФГ «Страхові традиції»підписання угод (правочинів) та інших юридичних актів та розпорядження майном підприємства відноситься до компетенції голови правління ЗАТ ФГ «Страхові традиції».

Відповідно до протоколу №23 засідання Спостережної ради ЗАТ ФГ «Страхові традиції»від 31 серпня 2006 року головою правління ЗАТ ФГ «Страхові традиції»призначено Бенецьку Н.Є.

Відповідно до п. 3.6 Договору Відповідач уповноважив Карбоне Е.Д. затверджувати від свого імені графіки, плани та інші необхідні документи в процесі виконання Договору. Вищевказана особа відповідно до умов Договору мала право підписувати від імені Замовника документ пов'язані із виконанням Договору.

Також п. 3.6. Договору встановлено, що повноваження Карбоне Е.Д. не поширюються на які - не будь фінансові документи, договори, додаткові угоди, додатки до Договору, акти прийому - передачі наданих послуг тощо.

Однак дослідивши додані до позовної заяви акти виконаних робіт, додатки до Додаткових угод до Договору та порівнявши підписи представників ЗАТ ФГ «Страхові традиції»з підписами працівників компанії, Відповідач дійшов до висновку про підписання деяких документів не уповноваженою особою.

Таким чином, Відповідач вважає, що кошти перераховані відповідно до вищевказаних актів приймання робіт підлягають поверненню ЗАТ ФГ «Страхові традиції».

У звязку з цим позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними наступні акти приймання робіт: №ОУ -000060 від 30.06.08 р.; №ОУ -000132 від 30.09.08 р.; №ОУ -000071 від 02.06.08 р.; №ОУ -000077 від 03.06.08 р.; №ОУ -000134 від 20.06.08 р.; №ОУ -00015а від 02.09.08 р.; №ОУ -000169а від 02.09.08 р. №ОУ -000213 від 30.09.08 р.; №ОУ -000214а від 30.09.08 р.; №ОУ -000069 від 02.06.08 р.; №ОУ -000070 від 02.06.08 р.;№ОУ -000070а від 30.06.08 р.;№ОУ -0000706 від 01.08.08 р.; №ОУ -000070в від 30.09.08 р.; №ОУ -000065 від 30.06.08 р. №ОУ -0000125 від 30.06.08 р.; №ОУ -0000118а від 30.09.08 р. Акт здачі приймання робіт №ОУ -0000124а від 30.09.08 р.;№ОУ -0000139 від 20.08.08 р.;№ОУ -0000168 від 05.09.08 р.; №ОУ -0000182 від 05.09.08 р.; №ОУ -0000201 від 30.09.08 р.;№ОУ -0000211 від 30.09.08 р.; №ОУ -0000212 від 30.09.08 р.; №ОУ -0000191 від 30.09.08 р. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «МА Україна»на користь Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»грошові кошти у розмірі 1 166255,55 грн. перераховані відповідно до Договору №16/04/08 від 16.04.08 р. на підставі оспорюваних актів приймання.

19.06.2009 року закрите акціонерне товариство фінансова група "Страхові традиції" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2009 року апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року скасовано частково.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2009 року розгляд справи № 33/212 призначено на 29.09.2009 року о 15:40.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2009 року розгляд справи відкладено до 08.10.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача за первісним позовом у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.10.2009 року розгляд справи відкладено до 22.10.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача за первісним позовом у судове засідання, а також необхідністю дослідження та оцінки доказів по справі.

22.10.2009 року судове засідання не відбулося, оскільки 22.10.2009 року від відповідача за первісним позовом до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява № б/н від 21.10.2009 року про колегіальний розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2009 року по справі № 33/212 за підписом заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. заяву закритого акціонерного товариства фінансова група "Страхові традиції" про колегіальний розгляд справи № 33/212 відхилено.

Розгляд справи відкладено на 30.11.09р.

В судове засідання 30.11.09р. представник відповідача за первісним позовом не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача у звязку з тим, що воно подається вже не вперше і спрямоване на затягування розгляду справи.

Представники позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримали у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, а в задоволенні зустрічної позовної заяви слід відмовити.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи 16 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство „МА Україна" та Закритим акціонерним товариством Фінансова група «Страхові традиції»було укладено Договір №16\04\08 про надання рекламних послуг відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати рекламні послуги, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати такі послуги.

Відповідно до пп.2.2, 2.3 Договору детальні умови, вартість та порядок оплати рекламних послуг затверджуються Сторонами у Додатках та/або Додаткових угодах до договору, що після підписання їх уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками сторін є невід'ємною частиною Договору.

16 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою встановлено перелік послуг, що можуть надаватися відповідачем позивачеві та фіксовану винагороду у розмірі 136350,00 грн. за послуги і консультації та аналітики медіа ринку, стратегічного медіа-плануавння, поточного планування рекламних кампаній, аналізу конкурентної активності в засобах масової інформації. Пунктом 2.3. Додаткової угоди №1 встановлено, що винагорода в 2008 році сплачується рівними частинами щоквартально за графіком: до 15 травня 2008 року, до 20 травня 2008 року, та до 20 жовтня 2008 року.

Позивач на виконання своїх обов'язків за Додатковою угодою №1 надав консультаційно-аналітичні послуги протягом квітня 2008 - грудня 2008 року у такому обсязі:

квітень - червень 2008 року, рахунок №СФ - 0000060 від 07/05/08 на суму 45450,00 грн., що підтверджується Актом наданих послуг від 30/06/08;

липень-вересень 2008 року, рахунок №СФ - 0000132 від 02/07/08 на суму 45450,00 грн., що підтверджується Актом наданих послуг від 30/09/08;

жовтень-грудень 2008 року, рахунок №СФ - 0000292 від 28/10/08 на суму 45450,00 грн., що підтверджується Актом наданих послуг від 05/01/09.

За вказані періоди відповідачеві було надано консультаційно-аналітичні послуги на загальну суму 136350,00 грн.

Однак, відповідач своє зобов'язання, щодо сплати вартості наданих консультаційно-аналітичних послуг виконав лише частково, сплативши 90900,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надання консультаційно-аналітичних послуг за Додатковою угодою №1 становить 45450,00 грн.

24 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, якою встановлено загальні умови та порядок надання послуг з проведення рекламних кампаній відповідача в ефірі телевізійних каналів. Детальні умови надання послуг, а саме: період розміщення рекламних матеріалів, найменування каналів, та запланована вартість послуг встановлювалася Сторонами у Додатках: №1 від 13/05/08, №2 від 27/05/08, №3 від 20/05/08, №4 від 09/07/08 року, №5 від 07/08/08 року, №6 від 19/08/08 року, №7 від 03/11/08, №8 від 03/11/08 року до Додаткової угоди №2.

Відповідно п.7 Додатків №1-8 до Додаткової угоди №2 оплата мала здійснюватися відповідачем частинами, виходячи з умов попередньої оплати, та оплати розміру остаточної вартості послуг, скорегованого на підставі Актів наданих послуг.

Позивач на виконання своїх зобов'язань, передбачених Додатковою угодою №2 та Додатками №1-8 до Додаткової угоди №2, надав відповідачеві протягом травня-листопада 2008 року послуги з проведення рекламних кампаній відповідача в ефірі телевізійних каналів, що підтверджується рахунками та актами виконаних послуг за травень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень/ вересень - жовтень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, що знаходяться в матеріалах справи.

За вказані періоди відповідачеві було надано послуги з проведення рекламних кампаній відповідача в ефірі телевізійних каналів на загальну суму 11956407,34 грн.

Відповідач своє зобов'язання, щодо сплати вартості наданих послуг з проведення рекламних кампаній відповідача в ефірі телевізійних каналів виконав лише частково, сплативши 6483635,78 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надання послуг з проведення рекламних кампаній відповідача в ефірі телевізійних каналів за Додатковою угодою №2 та Додатками №1-8 до Додаткової угоди №2 становить 5472771,56 грн.

16 квітня 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду №3 до Договору, якою встановлено загальні умови проведення рекламної кампанії відповідача на носіях зовнішньої реклами. Детальні умови надання послуг, а саме: період рекламної кампанії, перелік, адреси та різновидність рекламоносіїв, вартість послуг та порядок оплати визначаються Сторонами у Додатках: №1 від 19/05/08, №2 від 19/05/08, №4 від 21/04/08, №6 від 27/05/08, №7 від 02/06/08, №8 від 10/07/08, №9 від 23/06/08, №10 від 24/06/08, №11 від 19/08/08, №12 від 11/09/08, №13 від 15/09/08, №14 від 15/09/08, №15 від 11/09/08, №16 від 15/09/08, №17 від 19/09/08, №18 від 23/09/08, №19 від 26/09/08, №20 від 28/09/08, №21 від 28/09/08, №22 від 28/09/08 до Додаткової угоди №3.

Відповідно до п. 6. Додатків №1,2,4,6,7 та п.6. Додатків №8-22 до Додаткової угоди №3 оплата мала здійснюватися відповідачем на умовах попередньої оплати та протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунків позивачем.

Позивач на виконання своїх зобов'язань, передбачених Додатковою угодою №3 та Додатками №1, 2, 4, 6-22 до Додаткової угоди №3, надав відповідачеві послуги з проведення рекламних кампаній відповідача на носіях зовнішньої реклами, що підтверджується рахунками та актами виконаних послуг за травень 2008 року, червень 2008 року, липень/ липень-серпень 2008 року, що знаходяться в матеріалах справи.

За вказані періоди відповідачеві було надано послуги з проведення рекламних кампаній відповідача на носіях зовнішньої реклами на загальну суму 2006772,43 грн.

Відповідач своє зобов'язання, щодо сплати вартості наданих послуг з проведення рекламних кампаній відповідача на носіях зовнішньої реклами виконав лише частково сплативши 1423015,92 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надання послуг з проведення рекламних кампаній відповідача на носіях зовнішньої реклами за Додатковою угодою №3 та Додатками №1, 2 4, 6-22 до Додаткової угоди №3 становить 583756,51 грн.

16 квітня 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду №5 Договору, якою встановлено загальні проведення рекламних кампаній відповідача в друкованих періодичних виданнях, умови надання послуг, а саме: найменування видань, терміни розміщення, послуг та порядок оплати визначаються Сторонами у Додатках: №1 від 21/04/08, №2 від 21 04/08, №4 від 12/5/08, №5 від 12/05/08, №6 від 03/06/08, №7 від 03/06/08, №8 від 06/06/08, №9 віл 07/07/08, №10 від 07/07/08, №11 від 11/07/08, №12 від 11/07/08, №13 від 11/07/08, №14 від 11/07/08, №15 від 28/07/08. Відповідно до п. 8 Додатків №1,2,4-15 до Додаткової угоди №5 оплата повинна була здійснюватися відповідачем на умовах попередньої оплати та протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунків позивачем.

Позивач на виконання своїх зобов'язань, передбачених Додатковою угодою №5 та додатками №1,2,4-15 до Додаткової угоди №5, надав відповідачеві протягом травня 2008- січня 2009 року послуги з проведення рекламних кампаній відповідача в друкованих періодичних виданнях, що підтверджується рахунками та актами виконаних послуг за травень 2008 року, травень - грудень 2008 року, червень 2008 року, липень жовтень 2008 року, липень жовтень/грудень 2008 року, липень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, вересень грудень 2008 року, жовтень 2008 року, жовтень листопад 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року січень 2009 року, що знаходяться в матеріалах справи.

За вказані періоди відповідачеві було надано послуги з проведення кампаній відповідача в друкованих періодичних виданнях на загальну суму 919618,45.

Відповідач своє зобов'язання, щодо сплати вартості наданих послуг з проведення рекламних кампаній відповідача в друкованих періодичних виданнях виконав лише частково, сплативши 457830,44 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надання послуг з проведення рекламних кампаній відповідача в друкованих періодичних виданнях за Додатковою угодою №5 та Додатками №1, 2, 4-15 до додаткової угоди №5 становить 461788,01 грн.

03 вересня 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено Додаткову угоду №8 до Договору, якою встановлено загальні умови проведення рекламних кампаній відповідача на плазмових екранах, моніторах, терміналів самообслуговування та інших моніторах призначених для сповіщення/трансляції відеороликів реклами відповідача. Детальні умови надання послуг, а саме: вид та кількість рекламоносіїв, місця їх розташування, період проведення рекламної кампанії відповідача, вартість послуг та порядок оплати визначаються Сторонами у Додатках: №1 від 19/09/08 року, та №2 від 24/09/08 року до Додаткової угоди №8. Відповідно до п.6 Додатку №1 до Додаткової угоди №8, та п.5 Додатку №2 до Додаткової угоди №8 оплата повинна здійснюватися відповідачем на умовах попередньої оплати та протягом 5 робочих днів з моменту отримання останнім рахунків позивача. Але, 31 жовтня 2008 року відповідачем було надано листа вих. №7741, в якому відповідач просить відмінити рекламні кампанії за Додатками №1,2 до Додаткової угоди №8.

Позивач враховуючи вимоги відповідача щодо відмови від послуг з розміщення рекламних матеріалів на моніторах в термін з 31 жовтня 2008 року, та на виконання своїх зобов'язань, передбачених Додатковою угодою №8 та Додатками №1,2 до Додаткової угоди №8, надав відповідачеві протягом жовтня 2008 послуги з проведення рекламних кампаній відповідача на плазмових моніторах за жовтень 2008 року:

рахунок №СФ-0000276 від 10/10/08 на суму 13387,55 грн., що підтверджується Актом наданих послуг від 31/10/08.

За вказаний період відповідачеві було надано послуги з проведення рекламних кампаній відповідача на плазмових моніторах на загальну суму 13387,55 грн.

Відповідач своє зобов'язання, щодо сплати вартості наданих послуг з проведення рекламних кампаній відповідача на плазмових моніторах не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за надання послуг з проведення рекламних кампаній відповідача на плазмових моніторах за Додатковою угодою №8 та Додатками №1,2 до Додаткової угоди №8 становить 13387,55 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

20 листопада 2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією №192 з вимогою сплатити суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, пені, % річних, на загальну суму 5540806,69 грн., але відповідачем не було ані задоволено вимоги позивача, ані повідомлено про результати розгляду претензії.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо (строк) термін виконання боржником обовязку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не здійснив оплату у строк всіх наданих послуг, чим порушив договірні зобовязання і станом на момент подання позову розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 6577153,63 грн.

Доводи відповідача за первісним позовом щодо підписання деяких документів не уповноваженою особою не приймаються судом до уваги.

Оскільки, згідно з ч.1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч.1 статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно з ч.2 статті 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, відповідач здійснивши часткову оплату відповідно до вищеназваного договору вчинив юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного договору про надання рекламних послуг.

З огляду на вищевикладене, Відповідачем в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України не подано жодних доказів, які б підтверджували викладене у відзиві.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 6577153,63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 483474,20 грн. та трьох відсотки річних в сумі 76818,28 грн. підлягають задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача.

Крім того, згідно з 7.2.1. Договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму пеню за кожний день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сума пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті рекламних послуг складає 609371,70 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

ЗАТ ФГ «Страхові традиції»звернулися до суду з зустрічною позовною заявою.

В обґрунтування своїх вимог по зустрічному позову, представник послався на те, що п. 12.38.16 Статуту ЗАТ ФГ «Страхові традиції»підписання угод (правочинів) та інших юридичних актів та розпорядження майном підприємства відноситься до компетенції голови правління ЗАТ ФГ «Страхові традиції».

Відповідно до протоколу №23 засідання Спостережної ради ЗАТ ФГ «Страхові традиції»від 31 серпня 2006 року головою правління ЗАТ ФГ «Страхові традиції»призначено Бенецьку Н.Є.

Відповідно до п. 3.6 Договору Відповідач уповноважив Карбоне Е.Д. затверджувати від свого імені графіки, плани та інші необхідні документи в процесі виконання Договору. Вищевказана особа відповідно до умов Договору мала право підписувати від імені Замовника документ пов'язані із виконанням Договору.

Також п. 3.6. Договору встановлено, що повноваження Карбоне Е.Д. не поширюються на які - не будь фінансові документи, договори, додаткові угоди, додатки до Договору, акти прийому - передачі наданих послуг тощо.

Однак дослідивши додані до позовної заяви акти виконаних робіт, додатки до Додаткових угод до Договору та порівнявши підписи представників ЗАТ ФГ «Страхові традиції»з підписами працівників компанії, Відповідач дійшов до висновку про підписання деяких документів не уповноваженою особою.

Таким чином, Відповідач вважає, що кошти перераховані відповідно до вищевказаних актів приймання робіт підлягають поверненню ЗАТ ФГ «Страхові традиції».

У звязку з цим позивач за зустрічним позовом просить суд Визнати недійсними наступні акти приймання робіт: №ОУ -000060 від 30.06.08 р.; №ОУ -000132 від 30.09.08 р.; №ОУ -000071 від 02.06.08 р.; №ОУ -000077 від 03.06.08 р.; №ОУ -000134 від 20.06.08 р.; №ОУ -00015а від 02.09.08 р.; №ОУ -000169а від 02.09.08 р. №ОУ -000213 від 30.09.08 р.; №ОУ -000214а від 30.09.08 р.; №ОУ -000069 від 02.06.08 р.; №ОУ -000070 від 02.06.08 р.;№ОУ -000070а від 30.06.08 р.;№ОУ -0000706 від 01.08.08 р.; №ОУ -000070в від 30.09.08 р.; №ОУ -000065 від 30.06.08 р. №ОУ -0000125 від 30.06.08 р.; №ОУ -0000118а від 30.09.08 р. Акт здачі приймання робіт №ОУ -0000124а від 30.09.08 р.;№ОУ -0000139 від 20.08.08 р.;№ОУ -0000168 від 05.09.08 р.; №ОУ -0000182 від 05.09.08 р.; №ОУ -0000201 від 30.09.08 р.;№ОУ -0000211 від 30.09.08 р.; №ОУ -0000212 від 30.09.08 р.; №ОУ -0000191 від 30.09.08 р. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «МА Україна»на користь Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»грошові кошти у розмірі 1 166255,55 грн. перераховані відповідно до Договору №16/04/08 від 16.04.08 р. на підставі оспорюваних актів приймання.

Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, правовою підставою визнання правочину недійсним є факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, тобто вимог щодо волевиявлення учасника правочину, щодо настання реальних правових наслідків правочину, щодо недопустимості порушення правочином, вчинюваним батьками, інтересів малолітніх дітей. Тобто порушення вимог закону, допущені стороною (сторонами) після укладення правочину, не можуть спричиняти його недійсність, а призводять до інших правових наслідків, передбачених законом.

Вимоги позивача за зустрічним позовом є необґрунтовані та не відповідають вимогам чинного законодавства у звязку з наступним.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 Цивільного Кодексу. Цією нормою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач, в свою чергу, звернувся до суду із позовом, предметом якого є вимога про визнання недійсними актів приймання-передачі робіт, які підтверджують передання робіт однією Стороною та прийняття таких робіт іншою Стороною.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.

Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Оскаржуваний акт приймання-передачі робіт за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки засвідчує факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною обумовлених робіт і може бути використаний як доказ у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду.

Частина 2 ст.34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно положень ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання недійсним актів приймання робіт та про стягнення з відповідача за зустрічним позовом грошових коштів у розмірі 1 166255,55 грн. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України і суд відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються за рахунок відповідача за первісним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст.34, ст.49, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариство Фінансова група «Страхові традиції»(04080, м. Київ, вул. В. Хвойко, буд. 15/15, ідентифікаційний код 32281587) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «МА Україна»(04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 1/8, літ «Д», ідентифікаційний код 34481850) суму основного боргу 6577 153 (шість мільйонів п'ятсот сімдесят сім тисяч сто п'ятдесят гри) грн. 63 коп., індекс інфляції в сумі 483 474 (чотириста вісімдесят три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 20 коп., три відсотки річних в сумі 76 818 (сімдесят шість тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 28коп., пеню в сумі 609371 (шістсот дев'ять тисяч триста сімдесят одна) грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Рішення підписано 25.12.2009 р.