Рішення № 7422839, 20.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/39220.11.09 За позовом Приватного підприємства "Сузір’я"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсейл"

про стягнення 183 729,17 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                    Лазько С.В., за дов. б/н від 06.04.5009 р.

від відповідача           не з’явився

У судовому засіданні 20.11.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Сузір’я" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсейл" про стягнення 166 348,78 грн. основного боргу, 28 143,38 грн. пені, 3 685,41 грн. процентів річних та 19 058,21 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув позивачу за його вимогою суму попередньої оплати, у зв’язку з чим повинен сплатити пеню, три відсотки річних з простроченої суми та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 23.09.2009 р. порушено провадження у справі № 54/392, розгляд справи призначено на 21.10.2009 р.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у сумі 217235,78 грн., що знаходяться на його рахунках. Розглянувши подану заяву, суд відмовив у її задоволенні, оскільки позивачем не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Представник відповідача у судове засідання 21.10.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Представником позивача у судовому засіданні 21.10.2009 р. подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 122 456,84 грн. основного боргу, 33 702,11 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 4492,89 грн. процентів річних та 19 609,97 грн. інфляційних втрат. Нова ціна позову за розрахунком позивача становить 180 261,81 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

На виконання вимог суду позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є 01015, м Київ, вул. Лейпцизька, 5, оф. 1. Зазначена адреса є відмінною від вказаної у позовній заяві.

З метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 21.10.2009 р. розгляд справи відкладено на 20.11.2009 р.

Представником позивача у судовому засіданні 20.11.2009 р. подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 122 456,84 грн. основного боргу, 35 765,42 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 4794,83 грн. процентів річних та 20 712,08 грн. інфляційних втрат. Нова ціна позову за розрахунком позивача становить 183 729,17 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 20.11.2009 р. не з’явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки не повідомив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

13.08.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метсейл" направило Приватному підприємству "Сузір’я" рахунок № 355 на оплату обладнання (далі –товар) на суму 391 591,85 грн.

Як передбачено ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи про прийняття пропозиції (акцепт) згідно зі ст. 642 ЦК України повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

У рахунку зазначено, що він дійсний до сплати протягом 3-х банківських днів, тобто до 18.08.2008 р.

Відповідно до ст. 643 ЦК України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Як свідчать матеріали справи, позивач з пропуском строку для відповіді платіжними дорученнями № 2229 від 19.08.2008 р. та № 2261 від 28.08.2008 р. сплатив відповідачеві 200000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 694 ЦК України, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов’язань. За згодою особи, яка зробила пропозицію, договір може вважатись укладеним незалежно від того, що відповідь про прийняття пропозиції укласти договір було відправлено та (або) одержано із запізненням.

У ході розгляду справи відповідач не надав доказів того, що ним вчинялися будь-які дії, направлені на поставку позивачу товару, вказаного у рахунку № 355 від 13.08.2008 р.

02.09.2008 р. та 27.10.2008 р. позивач звернувся до відповідача з листами про анулювання замовлення та проханням повернути кошти, перераховані платіжними дорученнями № 2229 від 19.08.2008 р. та № 2261 від 28.08.2008 р.

У відповідь на вказані листи відповідач 27-28.11.2008 р. повернув позивачеві 20 000,00 грн., тим самим засвідчивши відсутність наміру укласти договір.

Зазначені обставини свідчить про те, що між сторонами не було укладено договору за пропозицією відповідача.

03.02.2009 р. позивачем була направлені відповідачу претензія про стягнення грошового боргу в сумі 180 000,00 грн. Однак відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді.

Натомість, в погашення боргу за видатковими накладними № 133 та 134 від 16.04.2009 р. відповідач передав позивачеві товарну продукцію на суму 13 651,22 грн. Також під час розгляду справи відповідач за видатковою накладною № 303 від 14.08.2009 р. передав позивачеві товар на суму 43 891,84 грн. Вказаний товар є відмінним від товару, зазначеного у рахунку № 355 від 13.08.2008 р.

Таким чином, невиплаченими залишились кошти у сумі 122 456,94 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦКУ особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83, якою регулюються відносини у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що між сторонами не було укладено договору за пропозицією відповідача, залишок отриманих відповідачем коштів у сумі 122 456,94 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4 794,83 грн. трьох процентів річних, 20712,08 грн. інфляційних втрат та 35 765,42 грн. відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на ст.ст. 536, 625, 1214 ЦК України, ст.ст. 198, 231, 232 ГК України та положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань".

Як передбачено ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов’язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь процентів за користування безпідставно одержаними грошовими коштами є обґрунтованими.

При цьому суд вважає безпідставним розмір процентів, з яких обрахована заявлена до стягнення сума, який визначений позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення.

При визначенні розміру процентів позивач посилається на п. 6 ст. 231 ГК України та положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань". Зазначеними нормами законодавства регулюються питання застосування та розміру штрафних санкцій за порушення зобов’язання, а не користування чужими грошовими коштами. Натомість, проценти за користування грошима, передбачені ст.ст. 536, 1214 ЦК України, за своєю правовою природою не є штрафними санкціями за порушення грошового зобов’язання, тому визначення їх розміру, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, є безпідставним.

Сторонами розмір процентів за користування безпідставно одержаними грошовими коштами встановлений не був. Тому при вирішенні спору суд вважає необхідним виходити з розміру процентів за порушення грошового зобов’язання, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами підлягають частковому задоволенню у сумі 4 699,13 грн. за нижченаведеним розрахунком суду.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

190000,0028.11.2008 - 28.11.200813 %15,62

180000,0029.11.2008 - 16.04.20091393 %2 056,44

166348,7817.04.2009 - 14.08.20091203 %1 640,70

122456,9415.08.2009 - 20.11.2009983 %986,37

4 699,13

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних не підлягають задоволенню, оскільки такі правові наслідки безпідставного збереження грошових коштів не передбачені ст. 1214 ЦК України.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 127 156,07 грн.

Позивачем при поданні позову було сплачено 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2005 р., на дату подання позову (18.09.2009 р.) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становив 236,00 грн.

Таким чином, надмірно сплачена сума витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 79,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсейл" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 5, оф. 1, ідентифікаційний код 34937616) на користь Приватного підприємства "Сузір’я" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, ідентифікаційний код 22965882) 122 456 (сто двадцять дві тисячі чотириста п’ятдесят шість) гривень 94 коп. боргу, 4 699 (чотири тисячі шістсот дев’яносто дев’ять) гривень 13 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1 271 (одну тисячу двісті сімдесят одну) гривню 56 коп. державного мита та 163 (сто шістдесят три) гривні 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині у позові відмовити.

4.          Повернути Приватному підприємству "Сузір’я" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, ідентифікаційний код 22965882) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 79 (сімдесят дев’ять) гривень 00 коп., надмірно сплачені квитанцією № 7289958 від 04.08.2009 р.

          5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 28.12.2009 р.