Постанова № 7422809, 28.08.2009, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2009 р.                                                             Справа № 2а-4647/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп’яненко О.В.

          за участю секретаря судового засідання-Усенко І.М.

представників позивача Кисиля А.В., Зякун Ю.М.,

          представника відповідача Дяченко Н.М., Курило Р.В.

,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного Комітету України з державного матеріального резерву до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання рішення нечинним ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що обліковується в Охтирській МДПІ як платник податків. Рішенням відповідача від 18 червня 2009 року було застосовано умовний адміністративний арешт активів позивача. Вважає таке рішення відповідача незаконним. 24 квітня 2009 року відповідачем складено акт опису активів позивача на які поширюється право податкової застави. До переліку внесено ряд транспортних засобів підприємства. Перед прийняттям рішення про застосування арешту активів відповідачем було проведено перевірку стану збереження активів ДП "Охтирський КХП", які перебувають в податковій заставі. За наслідками складено акт в якому відображено факт розпорядження позивачем активами, на які розповсюджується право податкової застави, без узгодження з податковим органом. В зв`язку з цим відповідачем винесено рішення про застосування умовного арешту активів позивача. Таке рішення суперечить вимогам закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Вартість майна, на яке розповсюджується право податкової застави не можу перевищувати розміру податкового боргу. Іншим майном, на яке право податкової застави не розповсюджується, підприємство має право розпоряджатися вільно. В ході перевірки майна, що перебуває в податкові заставі підстав, визначених законом, для застосування умовного арешту активів виявлено не було, тому рішення про застосування арешту є незаконним.

          В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали із зазначених підстав. Пояснили, що Конституційний Суд України своїм рішення визнав частково неконституційним п. 8.2.2 закону України 2181-ІІІ в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу та роз`яснив, що неврахування суми боргу та позбавлення боржника права розпоряджатися своїм майном порушує права власника майна. Відповідачем описано транспортні засоби на суму, що в два рази перевищує суму податкового боргу позивача. Фактів відчуження цих автомобілів або іншого незбереження в ході перевірки виявлено не було, тому підстав визначених в п. 9.1.2. закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами": виявлення порушення платником податків правил відчуження активів, визначених пунктом 8.6 статті 8 цього Закону, на які посилається в оспорюваному рішенні відповідач, виявлено не було. До того ж, зазначений пункт, як підставу застосування арешту, називає порушення правил відчуження, тоді як при проведенні перевірки було виявлено факт придбання позивачем майна. Перевірка збереження заставленого майна взагалі не проводилась і в акті не відображена. Проводилась перевірка діяльності підприємства, що є незаконним. Просять визнати рішення про застосування умовного арешту активів визнати нечинним, дії відповідача при проведенні перевірки протиправними.

          Представники відповідача позовні вимоги не визнали. Пояснили, що позивач має значну податкову заборгованість, яка на момент винесення рішення про застосування арешту активів перевищувала 400 000 грн. Було проведено опис майна на суму, що вдвічі перевищує суму боргу, однак реєстрація податкової застави проведена не була, оскільки позивач, як державне підприємство, мав узгодити перелік майна, але не зробив цього. Незважаючи на велику заборгованість, підприємством купуються товари та послуги, що ніяким чином не пов`язані з виробничим процесом: цигарки, спортивні костюми, меблі, телевізор, посуд оплачується відпочинок та ін. без відповідного погодження з податковим органом, як вимагає п.п 8.6 закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Рішення про застосування умовного арешту активів відповідає закону. Після його застосування позивач почав погашати заборгованість зі сплати податків. Просять в задоволенні позову відмовити.

          Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Судом встановлено, що позивач як платник податків перебуває на обліку в Охтирській МДПІ. 18 червня 2009 року в.о. начальника Охтирської МДПІ видано рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків (а.с.8).

          Відповідно до ст. 8 ч. 1,2 закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами (далі Закон № 2181-ІІІ), з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення. Відповідно до п. 8.2.2. право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов’язань або податкового боргу. Рішенням Конституційного Суду України N 2-рп/2005 (v002p710-05) від 24.03.2005 положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу визнано неконституційним і вони втратили чинність.

          За таких обставин, суд вважає, що право податкової застави не може поширюватись на усі активи позивача. З пояснень наданих в судовому засіданні представниками відповідача, на момент виникнення такого права податкова заборгованість позивача перевищувала 300000 грн. В зв`язку з наявною заборгованістю зі сплати податків 29 квітня 2009 року відповідачем було проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави № 6546/458/8/24-008/3 (а.с.11-12). До опису включено 12 найменувань транспортних засобів, що належать позивачу на загальну суму 657639 грн., тобто на суму, що в два рази перевищує суму боргу. Відповідно до п. 8.3 Закону № 2181-ІІІ податковий орган зобов’язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів. Цей обов`язок відповідачем виконано не було.

          Відповідно до п.п. 10.4.1 п. 10.4 ст. 10 Закону 2181-ІІІ податковий керуючий має право здійснювати періодичні перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі. 18 червня 2009 року відповідачем проведено перевірку стану збереження активів ДП "Охтирський КХП" Держкомрезерву України, які перебувають в податковій заставі, про що складено акт № 5/00956031/24-009 (а.с.9-10). В зазначеному акті взагалі відсутня інформація щодо наявності та стану майна, що 29 квітня 2009 року включено до опису майна позивача, яке перебуває в податковій заставі. Разом з тим, в акті викладено результати перевірки фінансового стану позивача. За таких обставин, суд вважає, що фактично була проведена позапланова перевірка діяльності позивача, яка за змістом не відповідає п.п. 10.4.1 п. 10.4 ст. 10 Закону 2181-ІІІ. Дозвіл на проведення такої перевірки в установленому ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" порядку отриманий відповідачем не був. Перевірка ж стану збереження активів ДП "Охтирський КХП" Держкомрезерву України, які перебувають в податковій заставі, як зазначено в назві акту, відповідачем взагалі не проведена. Такі дії відповідача суд вважає неправомірними.

          Зі смісту ст. 8 п. 8.6 "Узгодження операцій із заставленими активами" Закону 2181-ІІІ вбачається, наявність обмежень для платника податків по розпорядженню активами, що перебувають в податковій заставі у передбачених законом випадках. Так, відповідно до п.п.8.6.1 п. 8.6 ст. 8 зазначеного закону платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом. На переконання суду, такі обмеження стосуються саме активів, які перебувають в податковій заставі і не розповсюджуються на інші активи платника податків. Враховуючи зміст рішення Рішенням Конституційного Суду України N 2-рп/2005 (v002p710-05) від 24.03.2005, яким підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу визнано неконституційним, суд приходить до переконання, що позивач зобов`язаний узгоджувати з відповідачем операції лище з тими видами активів, що включені відповідачем до акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 29 квітня 2009 року № 6546/458/8/24-008/3 ( а.с.11-12). Виявлення відповідачем факту розпорядження позивачем активами, що не включені до зазначеного акту не є передбаченою ст. 9 п. 9.1 п.п.9.1.2 Закону 2181-ІІІ підставою для застосування адміністративного арешту активів позивача. За таких обставин, суд вважає необхідним рішення в.о. начальника Охтирської МДПІ від 18 червня 2009 року про застосування адміністративного арешту аткивів ДП "Охтирський комбінат хлібопродуктів" визнати нечинним.

          Відповідно до ст. 94 КАС України, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного Комітету України з державного матеріального резерву до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання рішення нечинним –задовольнити в повному обсязі.

Визнати рішення в.о. начальника Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції від 18 червня 2009 року про застосування умовного арешту активів Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету з державного матеріального резерву нечинним.

Визнати дії Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції при проведенні 18 червня 2009 року перевірки стану збереження активів Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету з державного матеріального резерву, які перебувають в податковій заставі протиправними.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства "Охтирський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету з державного матеріального резерву судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя                                                                       О.В. Соп'яненко