Рішення № 74226458, 25.05.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2018 р. № 814/672/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4,Миколаїв,54037 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, вул. Дегтярівська, 11-г,Київ 119,04119 провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2017 № 00087449912 та № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14.12.17 №0008744912 та №0008754912.

Свої позовні вимоги ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» обґрунтував тим, що відповідно до Податкового кодексу України та Методичних рекомендацій, затверджених наказом №165 від 14.06.13, під час проведення камеральної перевірки не передбачається співставлення податкових зобов’язань постачальників, постачальників постачальників саме за звітний період проведення камеральної перевірки. Взагалі, камеральна перевірка - це перевірка, яка здійснюється посадовими особами контролюючого органу без виїзду до платника податків на підставі податкової звітності. В ході камеральної перевірки, перевіряються виключно дані, наведені в поданих звітах (логіка форми, арифметика, звертається увага на відповідність форми самої декларації, наявність всіх додатків, підписів і правильність заповнення показників). Тому, зустрічна перевірка не тільки не мала місця, так як всі ланцюги були розглянути раніше, ніж почався термін перевірки, а й якщо б і була проведена, то з порушенням Порядку, так як не надана жодна довідка, яка є висновком проведеної перевірки. Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних, якщо такі існують, є підставою для проведення контролюючим органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця, яка, однак не була проведена. З питань невизнання контролюючим органом права на витрати та податковий кредит від операцій придбання запчастин, радіо та електрокомплектуючих від постачальників ПП «Барклейс», ТОВ «Авиатехкомплект», ТОВ «Імперія груп» підприємства додає наступне. Відповідно до пункту 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлений терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимого. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрів податкових накладних платником є для покупців таких товарів підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту – реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім цього, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів, з якими ДП «НАРП» взагалі не мав жодних взаємовідносин. Однак, контролюючим органом під час камеральної перевірки зроблено необґрунтовані висновки про неможливість підтвердження здійснення господарської операцій з постачання ТМУ на адресу ПП «Барклейс», ТОВ «Авиатехкомплект», ТОВ «Імперія груп».

Відповідач позов не визнав, надіслав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позиції відповідач аргументував наступним. Під час перевірки в результаті аналізу податкової звітності контрагентів позивача: ПП «Барклейс», ТОВ «Авиатехкомплект», ТОВ «Імперія груп», ТОВ «КС Електро груп», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «Фалкон-Авіа», ТОВ «Грандавіатайм», ТОВ «ВО «Укрспецкомплект», ТОВ «Квант плюс», «Промелектроніка», ПП «Миколаївтехснабсервіс», встановлено, що зазначені підприємства не є виробниками продукції та відображали придбання аналогічних товарів, реалізованих в подальшому ДП «НАРП» у своїх постачальників. В свою чергу, останніми така продукція самостійно не виготовлялася та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання. За допомогою АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» та АІС «Податковий блок» встановлено, що кінцевим постачальником придбаної продукції відображено придбання ТМЦ лише за номенклатурою, яка не відповідає номенклатурі реалізованих на ДП «НАРП» (батарейки, гвинти, болти, клей, кабель, ізолятори, накладки, підвіконня, автошини, гардини, гама, концентрат противообліднювальної редини, продукти харчування, газ скраплений, ДВП, ДСП, акумулятори, тощо). В той час, як по ланцюгу постачання до ДП «НАРП», відображено реалізацію авіазапчастин та авіакомплектующих. Аналіз зареєстрованих податкових накладних свідчить про документальне оформлення операції з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто, фактично відбувся «розрив» ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок «підмини» товару. Таким чином зазначені постачальники не придбавали реалізовані в подальшому позивачу товари, а у зв’язку з відсутністю операцій з придбання продукції за номенклатурою, відображеною в податкових накладних, фактичне постачання товарів, не є можливим. Крім того, операції зазначених постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

В судовому засіданні 10.04.18 представники позивача та відповідача підтримали свої позиції, викладені в позові та відзиві.

Суд розглянув справу в порядку скороченого провадження без виклику сторін 25.05.18.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (код ЄДРПОУ 09794409) зареєстровано як юридична особа 12.06.2002 року та перебуває на податковому обліку як платник податків в Одеському управлінні офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

20.10.17 ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» подало декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017, в якій відображено суму від’ємного значення, 1661603 гривень, суму що підлягає бюджетному відшкодуванню 484717 гривень та суму, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) 1176886 гривень.

В період з 23.10.17 по 16.11.17 Одеське управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби провело камеральну перевірку ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень 2017 року, результати якої були оформлені Актом від 16.11.17 №654/28-10-49-12/09794409.

Під час перевірки ревізор дійшов висновку, що ДП «НАРП» завищено суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в податковій декларації за вересень 2017 року на суму 51435 гривень; суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податкової декларації за вересень 2017 на суму 150337 гривень, у т.ч. 79077 – за результатами камеральної перевірки від 15.09.17; 56363 гривень за результатами камеральної перевірки ДП «НАРП» від 18.10.17; 14897 гривень за результатами поточної камеральної перевірки.

Зазначені висновки обґрунтовані тим, що контрагенти-постачальники позивача ПП «Барклейс», ТОВ «Авиатехкомплект», ТОВ «Імперія груп», ТОВ «КС Електро груп», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «Фалкон-Авіа», ТОВ «Грандавіатайм», ТОВ «ВО «Укрспецкомплект», ТОВ «Квант плюс», «Промелектроніка», ПП «Миколаївтехснабсервіс» мають розбіжності відповідно до АІС «Підсистеми співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту» між сумами кредиту ДП «НАРП» та податковими зобов’язаннями постачальників, а також не підтверджено придбання постачальниками саме зазначеного асортименту товарно-матеріальних цінностей по всьому ланцюгу попередніх постачальників.

14.12.17 уповноваженою особою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкове повідомлення-рішення №0008744912 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 51435 гривень та застосування штрафу в сумі 25718 гривень.

14.12.17 уповноваженою особою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України прийнято податкове повідомлення-рішення №0008754912 про зменшення суми від’ємного значення, що зараховується до складу у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 14897 гривень.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, відповідно до вимог Податкового кодексу України зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна є беззаперечною підставою для покупця для включення сплачених коштів до податкового кредиту.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під товарами розуміються матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. В цілях оподаткування операцій з переміщення майна та енергії через митний кордон України термін "товари" вживається у значенні, визначеному Митним кодексом України (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

При цьому податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Порядок формування податкового кредиту з ПДВ визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Чинним законодавством не передбачено такої підстави для неврахування сплачених коштів на користь продавця в якості податкового кредиту, як неподання постачальником товарів/послуг до контролюючого органу податкової звітності з податку на прибуток підприємств та фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва для невизнання контролюючим органом податкового кредиту, сформованого платником податку - покупцем товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН таким постачальником.

Таким чином, у разі неподання до контролюючого органу постачальником товарів/послуг звітності з податку на прибуток підприємств та фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва покупець таких товарів/послуг не несе відповідальності за такі порушення.

Враховуючи, що всі податкові накладні від постачальників ДП «НАРП» зареєстровані ЄРПН, у відповідача немає підстав для заперечення зазначених сум податкового кредиту.

На переконання суду, якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та витрат, тим, що на його думку відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Відповідач невиправдано спрощує процес доведення факту відсутності реальних господарських операцій та перебільшує юридичне значення власних Актів про неможливість проведення зустрічних перевірок, інформації отриманої з податкової звітності підприємств контрагентів, власних електронних баз, відомостей Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та інших джерел.

Ті обставини, що у постачальників позивача недостатньо власних трудових чи матеріальних ресурсів, або в ланцюгах постачальників є сумнівні підприємства чи навіть підприємства, які визнанні фіктивними, є лише приводом (сигналом) для більш ретельної перевірки (дослідження) їх діяльності. Самі по собі ці обставини не можуть бути підставами для позбавлення покупців цих підприємств права на віднесення сплачених на їх користь коштів до податкового кредиту.

ПП «Барклейс», ТОВ «Авиатехкомплект», ТОВ «Імперія груп», ТОВ «КС Електро груп», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «Фалкон-Авіа», ТОВ «Грандавіатайм», ТОВ «ВО «Укрспецкомплект», ТОВ «Квант плюс», «Промелектроніка», ПП «Миколаївтехснабсервіс» станом на час виконання договорів з позивачем були зареєстровані в якості платника податку на додану вартість, мали індивідуальні податкові номери, податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, ПП «Барклейс», ТОВ «Авиатехкомплект», ТОВ «Імперія груп», ТОВ «КС Електро груп», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ «Авіа-комплект», ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «Фалкон-Авіа», ТОВ «Грандавіатайм», ТОВ «ВО «Укрспецкомплект», ТОВ «Квант плюс», «Промелектроніка», ПП «Миколаївтехснабсервіс» мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та були зареєстровані як платник податку на додану вартість.

У такому разі Державна фіскальна служба та її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цих підприємства, без достатніх для цього підстав.

За рахунок яких саме трудових, фінансових та матеріальних ресурсів (власних, кредитних, орендованих, залучених за цивільно-правовими договорами чи неоформленими працівниками), контрагенти-постачальники виконували свої договірні зобов’язання перед позивачем, не може впливати на можливість врахування позивачем цих коштів у власному податковому кредиті.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового обліку покупцем та його зобов’язань зі сплати податків.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Крім того, відповідно до п.75.1.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, під час проведення камеральної перевірки, відповідач взагалі обмежений лише даними, викладеними у декларації безпосередньо, яку він перевіряє, а також інформаційними базами даними, щодо цього платника податків.

У цьому ж випадку, відповідач, під час проведення камеральної перевірки, використовував відомості з інформаційних баз щодо контрагентів-постачальників позивача, зробив висновки про реальність чи не реальність господарських операцій, давав оцінку фактичної спроможності виконання контрагентами їх зобов’язань за договорами з позивачем.

Такі висновки взагалі не можуть бути зроблені на підставі камеральної перевірки, оскільки вона не передбачає дослідження первинних документів, як позивача, так і контрагентів-постачальників. Такі висновки можливо зробити лише після дослідження всього масиву первинних документів, проведення зустрічних звірок та отримання пояснення від суб’єктів господарювання.

Зокрема на зазначене вказує те, що відповідно до п.78.1.4. ст.78 ПК України виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, під час проведення камеральної перевірки є підставою для призначення документальної позапланової перевірки.

Але, в цьому випадку, відповідачем за виявленими розбіжностями, документальну позапланову перевірку призначено не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про необхідність задоволення позову у повному обсязі, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 14.12.17 №0008744912 про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 51435 гривень та застосування штрафу в сумі 25718 гривень та №0008754912 про зменшення суми від’ємного значення, що зараховується до складу у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 14897 гривень.

Сума сплаченого позивачем судового збору підягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4,Миколаїв,54037 09794409) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-г,Київ 119,04119 39440996) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків державної фіскальної служби від 14.12.2017 №0008754912 та №0008744912.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (вул. Дегтярівська, 11-г,Київ 119,04119 39440996) на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4,Миколаїв,54037 09794409) судові витрати в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко