Рішення № 74225642, 21.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

3.1.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/333/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ірметової О.В.

за участю

секретаря судового засідання: Попової Н.І.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах Громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання,-

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адвоката ОСОБА_1 в інтересах Громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби у Луганській області, яким просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 від 14.09.2017, прийняте головним спеціалістом відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_5, погоджене заступником начальника Управління начальником відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_6 та затверджене начальником Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_7;

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління ДМС у Луганській області про відмову в продовженні дії посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4.

В подальшому представник позивача змінював позовні вимоги (а.с.116-117).

24 квітня 2018 року представник позивача подав заяву про часткову зміну предмету позову та остаточні позовні вимоги викладені таким чином:

- визнати протиправними та скасувати рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання серії ТР №150635 громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 14.09.2017, прийняте головним спеціалістом відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_8, погоджене заступником начальника Управління начальником відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства УДМС України в Луганській області ОСОБА_6 та затверджене начальником Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_7;

- визнати протиправним та скасувати рішення начальника Управління ДМС у Луганській області ОСОБА_7 від 14.09.2017 про відмову в продовженні дії посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняте за результатами розгляду заяви про продовження строку дії посвідки від 13.09.2017 №35942.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідь на запит адвоката від 20.12.2017 відповідач листом від 10.01.2018 надано копію рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 від 14.09.2017 та повідомлено про прийняття рішення про відмову у продовженні строку її дії відповідно до п.п.1 п.17 Порядку.

Згідно оскаржуваного рішення воно було прийнято головним спеціалістом відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_8, погоджене заступником начальника Управління начальником відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства УДМС України в Луганській області ОСОБА_6 та затверджене начальником Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_7 Проте порядок та спосіб даного рішення не відповідає ст.19 Конституції України та абз.2 п.19 постанови КМУ від 28.03.2012 № 251 «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови КМУ від 26.12.2002 № 1983», а саме рішення прийнято не начальником територіального органу ДМС чи його заступником.

Також представник позивача вважає необґрунтованим рішення про скасування довідки на тимчасове проживання від 14.09.2017 з огляду на таке. Відповідач прийняв оскаржуване рішення обґрунтовуючи його тим, що Державною прикордонною службою встановлено, що 10.09.2017 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегіні» на українсько-польському кордоні, позивач з групою осіб застосували фізичне насильство до військовослужбовців Держприкордонслужби, приймали участь у масових заворушеннях на території міжнародного пункту пропуску «Щегіні» внаслідок цього група невстановлених осіб незаконно перетнула державний кордон. Посилання відповідача на доведеність Державною прикордонною службою вини позивача у вчиненні кримінальних правопорушень не відповідає нормам Конституції України. Таким чином посилання відповідача на довіреність Державною прикордонною службою вини позивача у вчинені кримінальних правопорушень без відповідного обвинувального рішення суду щодо позивача не відповідає порядку встановлення вини особи та порушує конституційний принцип невинуватості особи.

Щодо неправомірності рішення про відмову в продовженні дії посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, представник позивача зазначив, що він не вчиняв та не збирається вчиняти дій, які б загрожували національній безпеці або громадському порядку.

Також в позову зазначено, що при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваних рішень, а саме, що позивач прибув на територію України на законних підставах у зв’язку з навчанням, приймав участь в захисті суверенності та безпеки України від військової агресії з боку Російської Федерації та отримав відповідні нагороди. Також позивач перебував у фактичному шлюбі з громадянкою України, а прийняття рішення суперечить ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Задля збереження сім’ї цивільна дружина позивача вимушена була покинути України та поїхати до ОСОБА_3, де зараз перебуває позивач.

Ухвалою суду від 02 березня 2018 року даний адміністративний позов прийнятий до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 29 березня 2018 року.

21 березня 2018 року Управління Державної міграційної служби України в Луганській області надало письмовій відзив на позовну заяву (а.с.69-76). У відзиву відповідач зазначив, що 06.10.2015 до УДМС у Луганській області від Східноукраїнського національного університету ім. В.ОСОБА_5 надійшло клопотання приймаючої сторони щодо оформлення іноземцю посвідки на тимчасове проживання та заява іноземця для отримання посвідки на тимчасове проживання стосовно видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 За наявними в УДМС у Луганській області відомостями 13.10.2015 був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні терміном дії до 20.09.2016. В подальшому 08.09.2016 на адресу УДМС у Луганській області від СНУ ім. В.ОСОБА_5 надійшло клопотання приймаючої сторони щодо оформлення іноземцю посвідки на тимчасове проживання від 31.08.2016 та заява іноземця для отримання посвідки на тимчасове проживання від 31.08.2016 стосовно продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

09.09.2016 УДМС у Луганській області було прийнято рішення щодо продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, строком до 20.09.2017 у зв’язку з навчанням в СНУ ім. Даля.

14 вересня 2017 року на адресу УДМС у Луганській області надійшов лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.09.2017 № 51/1688 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні. Так, Державною прикордонною службою України встановлено, що 10.09.2017 на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегіни» на українсько-польському кордоні, громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4 з групою осіб застосували фізичне насильство до військовослужбовців Держприкордонслужби, приймали участь у масових заворушеннях на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Шегіни», внаслідок цього група невстановлених осіб незаконно перетнула державний кордон України зі сторони ОСОБА_9. Слідчими надано кваліфікацію подій на пункті пропуску «Шегині» за ознаками кримінальних правопорушень.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до вимог п.п.4 п.19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою КМУ від 28.03.2012 № 251, Адміністрація Державної прикордонної служби України просила прийняти рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

На підставі зазначеного листа УДМС у Луганській області 14.09.2017 прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 у зв’язку з тим, що дії останнього загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.

Також відповідачем зазначено, що потреби у перевірці відомостей, викладених в листі Адміністрації Державної прикордонної служби України не виникало, оскільки надійшло від компетентного органу. До компетенції УДМС у Луганській області не належить питання перевірки достовірностей та обґрунтованості наявних в Адміністрації Державної прикордонної служби України відомостей, які стали підставою для скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4

Відповідач зазначив, що нормами чинного законодавства в частині порядку прийняття рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання не порушено.

За таких підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення, аналогічні доводам, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у відзиву на позов.

Заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача щодо суті позовних вимог, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку обґрунтованості позовних вимог з оглядну на наступне.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, проти яких сторони не заперечували, наступні обставини.

06.10.2015 до УДМС у Луганській області від Східноукраїнського національного університету ім. В.ОСОБА_5 надійшло клопотання приймаючої сторони щодо оформлення іноземцю посвідки на тимчасове проживання (а.с.94) та заява іноземця для отримання посвідки на тимчасове проживання стосовно видачі посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.90-91). За наявними в УДМС у Луганській області відомостями 13.10.2015 був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії ТР № 150635 терміном дії до 20.09.2016 (а.с.92-93).

08.09.2016 на адресу УДМС у Луганській області від СНУ ім. В.ОСОБА_5 надійшло клопотання приймаючої сторони щодо оформлення іноземцю посвідки на тимчасове проживання від 31.08.2016 та заява іноземця для отримання посвідки на тимчасове проживання від 31.08.2016 стосовно продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.95-96). За наслідками розгляду документів термін дії посвідки на тимчасове проживання продовжено до 20.09.2017.

14 вересня 2017 року на адресу УДМС у Луганській області надійшов лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.09.2017 № 51/1688 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні (а.с.97). Так, Державною прикордонною службою України встановлено, що 10.09.2017 на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегіни» на українсько-польському кордоні, громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4 з групою осіб застосували фізичне насильство до військовослужбовців Держприкордонслужби, приймали участь у масових заворушеннях на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Шегіни», внаслідок цього група невстановлених осіб незаконно перетнула державний кордон України зі сторони ОСОБА_9.

14 вересня 2017 року відповідачем прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання серії ТР №150635 громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.99-100). Рішення прийняте головним спеціалістом відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_8, погоджене заступником начальника Управління начальником відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства УДМС України в Луганській області ОСОБА_6 та затверджене начальником Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_7

Листом від 14.09.2017 № 12/5-31618 Управління Державної міграційної служби у Луганській області направило на адресу тимчасового проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 копію рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні від 14.09.2017 (а.с.101). Копію цього листа отримано особою ОСОБА_10 14.09.2017 (а.с.102).

Листом від 14.09.2017 № 12/5-31619 відповідач повернув на адресу Інституту міжнародних відносин СНУ ім.Даля матеріали заяви громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 щодо продовження терміну дії посвідки на тимчасове проживання в Україні (а.с.103).

Вирішуючи спір по суті суд керується наступними нормами чинного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI визначено що, іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Частиною першою статтею 3 Закону №3773 визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 4 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та тимчасове проживання в Україні затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251 (далі – Порядок № 251).

Пунктом 10 Порядку № 251 визначено, що посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік на підставі заяви іноземця чи особи без громадянства та документів, зазначених у підпункті 4 пункту 6 цього Порядку, які подаються до територіального органу або підрозділу ДМС не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії посвідки.

Відповідно до п.11 Порядку № 251 За результатами розгляду заяви протягом семи днів (для оформлення посвідки на постійне проживання) або не більш як 15 днів (для оформлення посвідки на тимчасове проживання) з дня подання всіх визначених цим Порядком документів приймається рішення про видачу або відмову у видачі посвідки, яке затверджується Головою ДМС, а у разі його відсутності - заступником Голови ДМС чи начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником.

У заяві робиться відмітка про прийняте рішення або зазначаються причини відмови у видачі посвідки.

Відповідно до п.17 Порядку № 251 рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі:

1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку;

2) необхідності охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання);

6) інших випадках, передбачених законами.

Відповідно до п.18 Порядку № 251 Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статей 12 і 13 Закону України “Про імміграцію”.

Пунктом 19 Порядку № 251 встановлено, що посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:

1) отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;

2) отримання вмотивованого клопотання приймаючої сторони про скасування посвідки (у тому числі в разі звільнення іноземця та особи без громадянства із займаної посади) або припинення діяльності приймаючої сторони - юридичної особи;

3) коли іноземця та особу без громадянства засуджено в Україні до позбавлення волі;

4) коли дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;

5) коли уповноваженим органом прийнято рішення про примусове повернення іноземця та особи без громадянства або їх примусове видворення за межі України;

6) інших випадках, передбачених законами.

Рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання приймається начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником протягом п’яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для скасування посвідки.

Відповідно до п.20 Порядку № 251 копія рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання видається територіальним органом або підрозділом ДМС, який прийняв таке рішення, іноземцеві та особі без громадянства під розписку або надсилається рекомендованим листом таким особам і приймаючій стороні не пізніше ніж протягом п’яти днів з дня його прийняття.

З огляду на зазначені норми та затвердження, а не прийняття даного рішення саме начальником територіального органу або підрозділу ДМС чи його заступником, суд дійшов висновку, що рішення Управління Державної міграційної служби у Луганській області від 14.09.2017 про скасування посвідки на тимчасове проживання серії ТР №150635 громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняте з порушенням п.19 Порядку № 251, а саме прийняте головним спеціалістом відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_8, погоджене заступником начальника Управління начальником відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства УДМС України в Луганській області ОСОБА_6 та затверджене начальником Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_7

Щодо рішення начальника Управління ДМС у Луганській області ОСОБА_7 від 14.09.2017 про відмову в продовженні дії посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняте за результатами розгляду заяви про продовження строку дії посвідки від 13.09.2017 №35942, суд зазначає.

Як зазначив під час судового засідання представник відповідача, підставою для відмови в продовженні дії посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняте за результатами розгляду заяви про продовження строку дії посвідки від 13.09.2017 №35942, був лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.09.2017 № 51/1688 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Суд зазначає, що Порядок № 251 не містить у собі окремих підстав для відмови у продовженні дії посвідки на тимчасове проживання на території України іноземними громадянами. При цьому саме п.17 Порядку № 251 містить перелік підстав для відмови у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства, якими відповідач повинен керуватися під час вирішення питання щодо продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання іноземного громадянина на території України.

Так, відповідачем у рішенні про відмову в продовжені дії посвідки на тимчасове проживання в Україні від 14.09.2017 за заявою позивача від 13.09.2017 № 35942 (а.с.147) зазначено пп.1 п.17 Порядку № 251, тобто з підстав необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку

Суд зазначає, що рішення про відмову в продовженні дії посвідки на тимчасове проживання на території України приймалось на підставі листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.09.2017 № 51/1688, яким повідомлено відповідача про те, що 10.09.2017 на міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Шегіни» на українсько-польському кордоні, громадянин ОСОБА_3 ОСОБА_4 з групою осіб застосували фізичне насильство до військовослужбовців Держприкордонслужби, приймали участь у масових заворушеннях на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Шегіни», внаслідок цього група невстановлених осіб незаконно перетнула державний кордон України зі сторони ОСОБА_9 та надання слідчими кваліфікацію даним подіям за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями Кримінального кодексу України, а саме ч.2 ст.332, ч.2 ст. 342, ч.4 ст.354 та ст.293.

При цьому лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.09.2017 № 51/1688 не може слугувати беззаперечним доказом наявності ознак національної безпеки та порушення громадського порядку за статтями, зазначеними у листі, а тому такі обставини повинні бути підтверджені судовими рішеннями.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В листі Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.09.2017 № 51/1688 не міститься жодних відомостей, які б вказували на наявність судових рішень, в яких міститься оцінка діям саме позивача, направлених на підрив національної безпеки або порушення громадського порядку, та притягнення до юридичної відповідальності позивача громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 за такі дії.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про передчасне прийняття відповідачем рішення про відмову в продовженні дії посвідки на тимчасове проживання в Україні від 14.09.2017 за заявою громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 від 13.09.2017 № 35942 та наявність підстав для скасування рішення

Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Оскільки саме на Управління Державної міграційної служби у Луганській області покладеного обов’язок розгляду заяв про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземних громадян та суд не може підміняти повноваження цих органів, з метою повного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про вихід за межі позовних вимог та зобов’язати Управління Державної міграційної служби у Луганській області повторно розглянути заяву громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 13.09.2017 за №35942 про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2819,20 грн., що підтверджується квитанцією про сплату № 87003 від 03.02.218 та судом задоволено дві позовні вимоги немайнового характеру, з урахуванням ставок судового збору за такими вимогами, встановленими Законом України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про наявність підстав стягнення на користь Громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 в особі адвоката ОСОБА_1 за рахунок асигнувань Управління Державної міграційної служби у Луганській області судові витрати у розмірі 1409,60 грн.

Також суд зазначає, що 15 травня 2018 року від представника позивача надійшло клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору.

Оскільки дане клопотання надійшло до суду до дня прийняття судового рішення у справі, суд дійшов висновку про розгляд даного клопотання під час вирішення питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, відповідно до ч.1 ст.143 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено та підтверджено належними доказами сплати позивачем під час звернення до суду судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а тому є підстави для стягнення на користь Громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 в особі адвоката ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 в інтересах Громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання серії ТР №150635 громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 14.09.2017, прийняте головним спеціалістом відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_8, погоджене заступником начальника Управління начальником відділу по роботі з іноземцями та особами без громадянства УДМС України в Луганській області ОСОБА_6 та затверджене начальником Управління Державної міграційної служби України в Луганській області ОСОБА_7

Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Управління ДМС у Луганській області ОСОБА_7 від 14.09.2017 про відмову в продовженні дії посвідки на тимчасове проживання громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняте за результатами розгляду заяви про продовження строку дії посвідки від 13.09.2017 №35942.

Зобов’язати Управління Державної міграційної служби у Луганській області повторно розглянути заяву громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 13.09.2017 за №35942 про продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Стягнути на користь Громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 в особі адвоката ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ПІН НОМЕР_1) за рахунок асигнувань Управління Державної міграційної служби у Луганській області (93404, вул. Партизанська, 12, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., код ЄДРПОУ 37851432) судові витрати у розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев’ять грн. 60 коп).

Стягнути на користь Громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_4 в особі адвоката ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ПІН НОМЕР_1) з Державного бюджету України (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача – 820019; рахунок отримувача – 31215256700001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) надміру сплачений судовий збір у розмірі 1409,60 грн (одна тисяча чотириста дев’ять грн. 60 коп).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_11