Рішення № 74225638, 21.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/856/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшкової К.О.,

за участю

секретаря судового засідання: Занічковської П.Є.,

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.05.2018 № 2076/01-16),

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанського міського голови ОСОБА_3 про скасування розпорядження від 01.03.2018 № 2-кд,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Лисичанського міського голови ОСОБА_3, в якому позивач просить скасувати розпорядження міського голови Лисичанського міської ради Луганської області ОСОБА_3 від 01.03.2018 № 2-кд «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.».

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач працює на посаді начальника відділу освіти Лисичанської міської ради Луганської області. До позивача згідно з розпорядженням міського голови Лисичанської міської ради ОСОБА_3 від 01.03.2018 № 2-кд застосовано дисциплінарне стягнення у вигляди догани в порядку статей 147-149 КЗпП України за порушення вимог статті 139 КЗпП України, а саме: за не виконання усного доручення міського голови.

На адвокатський запит представника позивача від 06.03.2018 отримано лист Лисичанської міської ради Луганської області від 13.03.2018 № 1181/01-16, з якого слідує, що службове розслідування відносно позивача не проводилось. Притягнення до дисциплінарної відповідальності проводилось відповідно до порядку, передбаченого Кодексом законів про працю України. Яке саме доручення було надане позивачу міським головою і яке не було виконане позивачем зазначено в розпорядженні міського голови від 01.03.2018 № 2-кд.

Позивач не згодна з розпорядженням від 01.03.2018 № 2-кд, оскільки вважає, що нею усне доручення міського голови про надання відомостей щодо нарахування заробітної плати за січень 2018 року своєчасно та сумлінно виконано. Так, пояснювальними записками від 16.02.2018, від 19.02.2018 позивач повідомляла відповідача про те, що на усне доручення надані відомості за встановленою формою бюджетного запиту про нарахування заробітної плати за січень 2018 року. Також, у зазначених пояснювальних записках позивач повідомляла міського голову про те, що, якщо наданої інформації буде не достатньо та буде потрібна більш детальна інформація з цього приводу, то вона буде надана на письмове розпорядження, в якому слід зазначити, яку саме конкретну інформацію позивач повинна надати, з посиланням на нормативно-правовий акт, яким встановлено обов’язок позивача розкриття зазначеної інформації. В останній пояснювальній записці від 19.02.2018 позивач заначила, що станом на 19.02.2018 від міського голови письмового розпорядження або письмового запиту з вказівкою конкретної мети отримання більш детальної інформації не отримувала.

З посиланням на норми Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950, позивач вважає, що мало бути проведено службове розслідування з метою встановлення, зокрема: фактів, які стали підставою для проведення службового розслідування, обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, причин та умов, що призвели до порушення тощо. Позивач вважає, що проведення службового розслідування є гарантією особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від свавільних дій.

Позивач вважає, що розпорядження від 01.03.2018 № 2-кд прийнято відповідачем з порушенням критеріїв, встановлених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 1-2).

Позивачем 20 квітня 2018 року через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду за вх. № 9648/2018 подано адміністративний позов (змінений), в якому позивачем частково змінено спосіб захисту її порушеного права, а саме: шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови Лисичанського міської ради Луганської області ОСОБА_3 від 01.03.2018 № 2-кд «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.» (арк. спр. 106-107).

Відповідачем 20 квітня 2018 року через відділ діловодства, обліку та звернень громадян (канцелярію) суду за вх. № 9635/2018 подано відзив на позовну заяву (арк. спр. 90-93), в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача з підстав того, що під час застосування дисциплінарного стягнення з його боку не допущено порушень норм трудового законодавства, а саме вимог статей 139, 147, 149 КЗпП України. Щодо не проведення службового розслідування відносно позивача відповідач зазначив, що проведення службового розслідування не є обов’язком, а є правом керівника. У зв’язку з чим міським головою рішення про проведення службового розслідування не приймалося. Від позивача вимог щодо проведення службового розслідування також не надходило.

Щодо невиконання доручення міського голови зазначено, що у лютому 2018 року міським головою було надано усне доручення начальнику відділу освіти щодо надання інформації про нараховану та виплачену заробітну плату працівникам закладів освіти Лисичанської міської ради за січень 2018 року у формі розрахунково-платіжних відомостей по кожному працівнику з вказівкою прізвища, ім’я та по батькові, але дане доручення виконане не було. Позивачу вдруге 14.02.2018 у присутності заступника міського голови ОСОБА_4, який координує діяльність відділу освіти, було надано усне доручення про надання інформації про нараховану та виплачену заробітну плату за січень 2018 року у формі розрахунково-платіжних відомостей. Контроль за виконанням було покладено на ОСОБА_4, від якого 16.02.2018 надійшла службова записка про невиконання ОСОБА_1 зазначеного доручення. Після чого, 19.02.2018 позивачу було втретє надано усне доручення про надання інформації про нараховану та виплачену заробітну плату за січень 2018 року у формі розрахунково-платіжних відомостей по кожному працівнику з вказівкою прізвища, ім’я та по батькові, яке позивачем знову проігнороване. Надання відомостей у формі бюджетного запиту не може вважатися виконанням усного доручення, оскільки бюджетний запит і платіжно-розрахункові відомості є різними документами, а доручення було про надання інформації саме у формі платіжно-розрахункових відомостей. Крім того, відповідач зауважує, що бюджетний запит – документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди, а розрахунково-платіжна відомість – це первинний обліковий документ з праці, в якому ліворуч відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами оплат, усі доплати, премії, допомоги тощо, а праворуч – утримання за їх видами (виданий аванс, ЄСВ, податок на доходи фізичних осіб, профспілкові внески, аліменти, аванси в банк тощо) і суми до виплат за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою, і передбачає підпис бухгалтера установи. Таким чином, розглянувши службову записку заступника міського голови ОСОБА_4, пояснювальну записку позивача, відповідачем прийнято рішення про притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Крім того, відповідач зазначає, що таке доручення ним надається не вперше і раніше воно виконувалось без будь-яких заперечень, тобто, позивач була обізнана про те, які документи потрібно надати. Про виконання доручення свідчать платіжно-розрахункові відомості за грудень 2017 року. У подальшому позивач також стала виконувати доручення належним чином.

У судовому засіданні 24.04.2018 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивач як в пояснювальних записках, так і в позові вказувала, що запитувані усним дорученням документи, а саме інформація про нараховану та виплачену заробітну плату за січень 2018 року була надана – лист Відділу освіти Лисичанської міської ради від 15.02.2018 № 312 з додатками на 102 аркушах. Також, у пояснювальних записках від 16.02.2018 та 19.02.2018 позивач просила відповідача у випадку, якщо йому буде недостатньо наданої інформації, надати їй письмове розпорядження, в якому визначити, яку саме конкретну інформацію позивач має надати. Крім того, представник позивача зауважує, що після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності – 01.03.2018, відповідачем видано розпорядження від 05.03.2018 № 85, яким покладає на позивача обов’язок щомісяця, до 10 числа, забезпечити надання інформації за формою розрахунково-платіжної відомості заробітної плати за попередній місяць відносно керівників, педагогічних працівників та інших спеціалістів закладів загальної середньої освіти. Також, зауважено, що в оскаржуваному розпорядженні не вказано, яке саме усне доручення не виконано позивачем (його зміст) (арк. спр. 111).

У судовому засіданні 04.05.2018 представником відповідача подано заперечення, в яких додатково зазначено, що позивачем не правильно зазначено назву посади відповідача, правильною назвою посади є Лисичанській міський голова (арк. спр. 121-122).

Від учасників справи надійшли такі заяви, клопотання:

- від позивача: про виклик та допит свідків (заявлено у позовній заяві), яке вирішено в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі; про долучення до матеріалів справи документів та витребування доказів (арк. спр. 102) – у судовому засідання клопотання в частині витребування доказів не підтримано представником позивача внаслідок наявності в матеріалах справи доказів, про витребування яких просить позивач; про долучення до матеріалів справи доказів (арк. спр. 113, 129);

- від відповідача: про відкладення розгляду справи, призначеного на 24.04.2018 (арк. спр. 88), про виклик та допит свідка ОСОБА_4 щодо встановлення обставин одержання відповідачем поданого до матеріалів справи письмового доказу – розрахунково-платіжної відомості за грудень 2017 року.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив. Повідомила суду, що нею усне доручення Лисичанського міського голови про надання інформації про нараховану та виплачену заробітну плату працівників за січень 2018 року виконано своєчасно та у повному обсязі. Також, зауважила, що надання відповідної інформації у формі розрахунково-платіжних відомостей було визначено тільки розпорядженням міського голови від 05.03.2018. До цього часу інформація про нараховану та виплачену заробітну плату у формі розрахунково-платіжних відомостей не надавалась. Походження розрахунково-платіжних відомостей, наявних у матеріалах справи, їй невідомо, оскільки такі відомості ніким не підписані та нею до Лисичанської міської ради не надавались.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов та запереченнях.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що не пам’ятає, за яких обставин ним одержано наявну в матеріалах справи розрахунково-платіжну відомість за грудень 2017 року (в який період часу, від кого, у який спосіб).

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд встановив таке.

З копії паспорта громадянина України та картки платника податків судом встановлено таку інформацію про позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: 93100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 103-104).

Постановою Лисичанської міської виборчої комісії від 10.11.2015 № 77 «Про реєстрацію Лисичанського міського голови», копія якої наявна в матеріалах справи, зареєстровано ОСОБА_3 обраним Лисичанським міським головою (арк. спр. 123).

Розпорядженням Лисичанського міського голови від 16.01.2016 № 9-к, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу освіти Лисичанської міської ради, за результатами конкурсу (арк. спр. 83).

Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у ній наявні такі записи щодо роботи у Відділі освіти Лисичанської міської ради:

номер запису 14 – 19.01.2016 призначено на посаду начальника відділу освіти міської ради з присвоєнням 11 рангу посадової особи місцевого самоврядування, як та що пройшла конкурс (розпорядження міського голови від 16.01.2016 № 9-к);

номер запису 15 – 19.01.2016 прийнято присягу як посадової особи місцевого самоврядування (наказ відділу освіти від 18.01.2016 № 16-к);

номер запису 16 – 01.02.2018 присвоєно черговий 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування (арк. спр. 85-86).

Розпорядженням Лисичанського міського голови від 01.03.2018 № 2-кд, копія якого наявна в матеріалах справи, оголошено догану начальнику відділу освіти Лисичанської міської ради ОСОБА_1 (арк. спр. 8, 84).

Дослідженням змісту розпорядження встановлено, що відповідно до пунктів 1.3, 4.2 Посадової інструкції начальника відділу освіти Лисичанської міської ради, начальник відділу освіти безпосередньо підпорядковується міському голові та несе передбачену законодавством відповідальність за своєчасне та точне виконання рішень вищих державних органів, розпоряджень та доручень міського голови.

Відповідно до службової записки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_4, начальником відділу освіти Лисичанської міської ради ОСОБА_1 не виконане усне доручення міського голови про надання інформації про нарахування заробітної плати за січень 2018 року працівниками закладів освіти Лисичанської міської ради.

Вищезазначеними діями ОСОБА_1 без поважних причин не виконала законні вимоги міського голови, а саме не виконала обов’язки працівника щодо своєчасного і точного виконання розпорядження власника або уповноваженого органу, визначені статтею 139 КЗпП України.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем до матеріалів справи надано копію супровідного листа Відділу освіти Лисичанської міської ради від 15.02.2018 № 312 разом з додатками на 102 аркушах, оглядом яких встановлено, що на виконання усного доручення Лисичанського міського голови направляються відомості за встановленою формою бюджетного запиту щодо нарахування заробітної плати за січень 2018 року працівникам закладів загальної середньої освіти м. Лисичанська. На супровідному листі наявна відмітка про його реєстрацію у вхідній кореспонденції Лисичанської міської ради 15.02.2018 за вх. № 1016/01-25 (арк. спр. 26, 27-82).

Дослідженням наявного в матеріалах справи витягу з посадової інструкції начальника відділу освіти Лисичанської міської ради ОСОБА_1 встановлено, що відповідно до: пункту 1.3 начальник відділу освіти у своїй роботі безпосередньо підпорядковується міському голові; пункту 4.2 начальник відділу освіти несе передбачену законодавством відповідальність за своєчасне та точне виконання рішень вищих та державних органів, розпоряджень та доручень міського голови (арк. спр. 12-13).

Вивченням наявної в матеріалах справи копії службової записки ОСОБА_4 від 16.02.2018 встановлено, що 14.02.2018 начальнику відділу освіти ОСОБА_1 було дано розпорядження про надання інформації у формі розрахунково-платіжної відомості або пояснювальну про неможливість надання даної інформації. 16.02.2018 станом на 16 год. 20 хв. запитувана інформація не надана (арк. спр. 14).

Вивченням наявного в матеріалах справи витягу з розподілу обов’язків між міським головою, секретарем міської ради, першим заступником, заступником міського голови та керуючим справами (секретарем) виконкому, затвердженого розпорядженням Лисичанського міського голови від 30.11.2015 № 384, встановлено, що заступник міського голови ОСОБА_4 спрямовує діяльність і координує роботу, зокрема, відділу освіти (пункт 7); організовує виконання рішень міської ради та її виконавчого комітету, державних органів законодавчої та виконавчої влади підконтрольними йому службами та відділами (пункт 12); здійснює контроль виконання підконтрольними службами та відділами покладених функцій і завдань, а також несе відповідальність за якісну і своєчасну підготовку та виконання ними звернень, вказівок, доручень міського голови та його особистих (пункт 13) (арк. спр. 96-97).

У пояснювальній записці ОСОБА_1 від 16.02.2018, яка зареєстрована у вхідній кореспонденції Лисичанської міської ради 16.02.2018 за вх. № 1042/01-25, зазначено, що на виконання усного доручення ОСОБА_1 надала відомості за встановленою формою бюджетного запиту щодо нарахування заробітної плати за січень 2018 року, бо зрозуміла, що відповідачу необхідно побачити нарахування за кожним працівником (вих. № 312 від 15.02.2018 з додатками на 102 арк.). Саме у такій формі надається інформація перевіряючим та фінансовим органам. Якщо необхідно надати більш детальну інформацію щодо окремих позицій бюджетного запиту щодо нарахування заробітної плати за січень 2018 року, просила надати письмове розпорядження, в якому визначити, яку саме інформацію необхідно надати, з посиланням на нормативно-правовий акт, яким встановлено обов’язок начальника щодо розкриття такої інформації (арк. спр. 16).

Дослідженням копії пояснювальної записки позивача від 19.02.2018 встановлено, що вона є аналогічною за змістом до пояснювальної записки позивача від 16.02.2018. Додатково зазначено, що станом на 19.02.2018 письмового розпорядження або письмового запиту з вказівкою конкретної мети отримання більш детальної інформації ОСОБА_1 не отримано (арк. спр. 15).

Також, у матеріалах справи наявна копія розпорядження Лисичанського міського голови від 05.03.2018 № 85, дослідженням якого встановлено, що Лисичанський міський голова, керуючись статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування», доручив начальнику відділу освіти Лисичанської міської ради ОСОБА_1 щомісяця, до 10 числа, забезпечити надання інформації за формою розрахунково-платіжної відомості заробітної плати за попередній місяць, відносно керівників, педагогічних працівників та інших спеціалістів закладів середньої освіти (арк. спр. 114).

Позивачем до матеріалів справи також приєднано копії документів, що характеризують її особу: службову характеристику від 13.10.2017; бланка щорічної оцінки виконання посадовою особою місцевого самоврядування посадових обов’язків і завдань за 2017 рік; атестаційного листа від 06.11.2017; розпорядження Лисичанського міського голови від 29.01.2018 № 18-к «Про присвоєння рангу посадовій особі місцевого самоврядування ОСОБА_1В.», дослідженням яких встановлено, що позивач добре характеризується за місцем роботи, посадові обов’язки також виконує добре, її діяльність відповідає покладеним на неї обов’язкам та заслуговує позитивної оцінки (арк. спр. 130, 131, 132, 133).

Також, відповідачем до матеріалів справи приєднано розрахунково-платіжну відомість за грудень 2017 року по ЗОШ № 25, ЗОШ № 26, ЗОШ № 29 (арк. спр. 98-100).

Оглядом розрахунково-платіжних відомостей встановлено, що вони не містять підписів осіб, якими складено такі відомості. Копії, які приєднано відповідачем до матеріалів справи, у визначений законом спосіб не засвідчені. Позивач ставить під сумнів достовірність цих документів, а також їх отримання відповідачем у період до 05.03.2018.

Дослідивши ці докази, керуючись статтею 74 КАС України, суд не бере їх до уваги як такі, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Так, протокольною ухвалою суду у судовому засіданні 04.05.2018 зобов’язано представника відповідача надати до матеріалів докази, з яких можливо становити, коли саме Лисичанською міською радою та від кого такі документи отримані (супровідний лист до розрахунково-платіжних відомостей, реєстрація у Лисичанській міській раді як вхідної кореспонденції тощо). Вимоги протокольної ухвали суду не виконані внаслідок неможливості їх виконання, оскільки супровідний лист на такі розрахунково-платіжні відомості у відповідача відсутній, у вхідній кореспонденції такі документи не зареєстровані. Підтвердити одержання цих документів із дотриманням порядку, встановленого законом відповідач не зміг.

Крім того, відповідно до частини другої, четвертої, шостої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 42 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон № 280/97-ВР) повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, зокрема:

- організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету (пункт 2);

- призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів (пункт 10);

- видає розпорядження у межах своїх повноважень (пункт 20).

Спеціальним законом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування є Закон України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 2493-III служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Згідно з статтею 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 7 Закону № 2493-III визначено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Абзацом 5 частини першої статті 10 Закону № 2493-III визначено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Пунктом 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2493-III визначено, що дія Закону України «Про державну службу» поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Разом з тим, пунктом 11 частини третьої статті 3 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889-VIII) визначено, що дія цього Закону не поширюється на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування.

У такому випадку суд вважає, що за часовим виміром пріоритет у правозастосуванні має бути наданий положенням Закону № 889-VIII, як такому, що прийнятий пізніше у часі.

Так, у листі від 26.12.2008 за № 758-0-2-08-19 було висловлено позицію Міністерства юстиції України щодо порядку правозастосування у разі суперечності правових норм підзаконних нормативно-правових актів однакової юридичної сили. У пункті 1 листа зазначено, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання.

З огляду на викладене, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що сфера дії Закону № 889-VIII не поширюються на посадових осіб органів місцевого самоврядування, до яких відноситься позивач.

З цих саме міркувань суд вважає необґрунтованими посилання позивача на положення Закону № 889-VIII.

Відповідно, питання посадових осіб органів місцевого самоврядування врегульовані положеннями КЗпП України.

Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частиною першою статті 147-1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці (частина перша статті 148 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З вищевикладеного слідує, що умовами притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення ним трудової дисципліни, що полягає, зокрема, у невиконанні працівником розпоряджень керівника.

Тільки у разі виявлення порушення працівником трудової дисципліни, керівник, з урахуванням тяжкості вчиненого проступку, заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, оголошує наказом (розпорядженням) стягнення.

У свою чергу адміністративний суд, не втручаючись у дискреційні повноваження керівника щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, у відповідності із вимогами частини другої статті 2 КАС України має перевірити, чи прийнято таке рішення із дотриманням визначених цією нормою критеріїв, а саме: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на те, що проведення службового розслідування відповідачем не призначалось, оцінка на відповідність вище зазначеним критеріям надається судом виходячи зі змісту самого рішення – розпорядження міського голови від 01.03.2018 № 2-кд про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Так, з мотивувальної частини розпорядження слідує, що начальник відділу освіти Лисичанської міської ради ОСОБА_1 без поважних причин не виконала законні вимоги міського голови – усне доручення про надання інформації про нарахування заробітної плати за січень 2018 року працівниками закладів освіти Лисичанської міської ради, тобто не виконала обов’язки працівника щодо своєчасного і точного виконання розпорядження власника або уповноваженого органу, визначені статтею 139 КЗпП України.

Натомість, в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що 15.02.2018 ОСОБА_1 виконано доручення про надання інформації про нарахування заробітної плати за січень 2018 року працівниками закладів освіти Лисичанської міської ради – подано до Лисичанської міської ради бюджетний запит щодо нарахування заробітної плати за січень 2018 року.

Твердження відповідача щодо недотримання позивачем форми виконаного доручення, суд оцінює критично та не бере до уваги, з таких підстав.

По-перше, у розпорядженні не визначено, що доручення міського голови мало бути виконано саме у формі розрахунково-платіжних відомостей.

По-друге, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджено, що позивач неодноразово зверталася до відповідача за отриманням інформації чи достатньо наданої інформації та чи в такій формі її подано. У разі недостатності наданої інформації, позивач просила викласти доручення міського голови письмово та визначити, в якій саме формі така інформація має бути надана. Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про необхідність надання витребуваної інформації саме у формі розрахунково-платіжних відомостей.

Крім того, відсутні відомості, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення взагалі враховані обставини виконання позивачем доручення міського голови шляхом надання відомостей про нараховану заробітну плату працівників закладів загальної середньої освіти за січень 2018 року у формі бюджетного запиту та пояснювальні записки позивача.

Твердження відповідача, що позивач отримала доручення про надання інформації у формі розрахунково-платіжних відомостей, що підтверджується службовою запискою заступника міського голови ОСОБА_4 суд, з огляду на сукупність наявних в матеріалах справи доказів, оцінює критично, оскільки такі обставини заперечуються позивачем, а також спростовуються її зверненнями до міського голови із пояснювальними записками, у тому числі й у день складання службової записки заступника міського голови.

Слід також зауважити, що тільки після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем було видано письмове розпорядження від 05.03.2018 № 85, яким на позивача покладено обов’язок забезпечення надання інформації за формою розрахунково-платіжної відомості заробітної плати.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у розпорядженні про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відсутні відомості щодо обставин надання позивачу такого доручення, форми та строку його виконання. Суду не надано й інших доказів на підтвердження того, що притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності передувало встановлення відповідачем таких обставин. На думку суду, не встановлення відповідачем всіх зазначених обставин, нівелює його твердження, що позивачем виконано доручення з порушенням форми та строку його виконання.

Все вищевикладене, на думку суду свідчить, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не встановлено всі обставини, що мають значення для прийняття рішення щодо притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Відповідно, судом встановлено, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям обґрунтованості, неупередженості, розсудливості.

У розпорядженні також відсутня інформація про наслідки, до яких призвела бездіяльність ОСОБА_1 з невиконання усного доручення, яку відповідач вважає дисциплінарним проступком.

Крім того, у розпорядженні відповідача відсутні відомості про врахуванням ним ступеня тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, врахування яких за приписами статті 149 КЗпП України є обов’язковим при притягнення особи до дисциплінарної відповідальності та обранні виду стягнення. Зазначене, у свою чергу, свідчить про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення без дотримання вимог статті 149 КЗпП України.

Суд погоджується з твердженнями відповідача, що проведення службового розслідування під час розгляду питання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є його правом, не обов’язком. Так, відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який регулює проведення службового розслідування стосовно посадових осіб органів місцевого самоврядування, передбачено можливість його проведення (пункт 1), що свідчить про необов'язковість такої дії. У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що службове розслідування проводиться або на вимогу особи, яка бажає зняти з себе звинувачення чи підозри, як прямо зазначено у Порядку, або якщо особа, уповноважена на прийняття рішення щодо посадової особи визнає за необхідне таку дію. Позивач з такою заявою до Лисичанського міського голови не зверталася, а відповідачем службове розслідування не визначалося як необхідне.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом службове розслідування – комплекс заходів, що здійснюються з метою повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин вчинення посадовою особою дисциплінарного або іншого правопорушення, пов’язаного із здійсненням службової діяльності, виявлення причин і умов, що сприяли його вчиненню, встановлення наявності (відсутності) вини, її ступеня, а також установлення інших подій, обставин, що потребують з’ясування під час проведення таких заходів.

Відповідно, при вирішенні питання щодо призначення чи не призначення проведення службового розслідування керівник у кожному конкретному випадку має враховувати наявність чи відсутність об’єктивних даних, підтверджених належними та допустимими доказами, які у своїй сукупності беззаперечно свідчать про вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто чи досягнута мета проведення службового розслідування в інший спосіб без проведення такого розслідування.

У даному випадку не проведення службового розслідування призвело до не встановлення факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй дисциплінарного проступку, обставин його вчинення, вини позивача, наслідків, що, у свою чергу, призвело до прийняття відповідачем рішення, яке не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно, судом встановлено, що розпорядження Лисичанського міського голови ОСОБА_3 від 01.03.2018 № 2-кд «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.» є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги позивача - задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Лисичанської міської ради Луганської області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (93100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Лисичанського міського голови ОСОБА_3 (93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. М. Грушевського, будинок 7) про скасування розпорядження від 01.03.2018 № 2-кд задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Лисичанського міського голови ОСОБА_3 від 01 березня 2018 року № 2-кд «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1В.».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (93100, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Лисичанської міської ради Луганської області (93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. М. Грушевського, будинок 7, код за ЄДРПОУ 26522196) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 25 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5