Рішення № 74225448, 24.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/744/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду С.М. Чиркін, розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Луганській області до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Позивач) до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі – Відповідач), в якому Позивач просить надати дозвіл на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна від 29 січня 2018 року №1 та від 16.08.2016 № 7.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 у справі № 812/1494/16 позовні вимоги ДПІ у м. Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області до ПАТ «Лисичанськвугілля» про стягнення податкової заборгованості у сумі 1740114,59 грн задоволено повністю. Відповідно до положень ст.ст.87, 95 ПКУ та на виконання зазначеної постанови позивачем надіслано до обслуговуючого відповідача банку інкасовані доручення від 02.02.2018 №10; від 04.12.2017 № 453; від 07.12.2017 № 493; від 12.01.2018 № 72. У зв’язку з відсутністю достатнього обсягу обігових коштів на рахунках відповідача погашення боргу по зазначеним інкасованим рахункам не відбулось. Таким чином беззаперечним є факт неможливості погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків відповідача.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Сторони надали заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 35, 52).

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі учасники справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Відповідач – публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» (код ЄДРПОУ 32359108), зареєстрований юридичною особою (а.с. 53-61).

У зв'язку з несплатою Відповідачем самостійно узгоджених сум з податку на землю, зазначених у деклараціях з плати за землю за 3 квартал 2016 року, у Відповідача утворився податковий борг з екологічного податку за період з 19.11.2016 по 24.11.2016 у загальній сумі 1740114,59 грн, яка складається з викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 1631798,85 грн, за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти - 68334,57 грн, за розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об`єктах -39981,17 грн, що підтверджується витягом з інтегрованої картки (а.с. 25-27).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 №812/1494/16 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1, код ЄДРПОУ 32359108) на користь Державного бюджету України з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з екологічного податку за період з 19.11.2016 по 24.11.2016 у загальній сумі 1740114,59 грн (один мільйон сімсот сорок тисяч сто чотирнадцять гривень 59 коп.), яка складається з викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 1631798,85 грн (один мільйон шістсот тридцять одна тисяча сімсот дев`яносто вісім гривень 85 коп.) (код бюджетної класифікації 19010101), за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти - 68334,57 грн (шістдесят вісім тисяч триста тридцять чотири гривні 57 коп.) (код бюджетної класифікації 19010201), за розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи на об`єктах - 39981,17 грн (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна гривня 17 коп) (код бюджетної класифікації 19010301) (а.с. 13-15, далі - Постанова суду у справі № 812/1494/16).

Постанова суду у справі № 812/1494/16 набрала законної сили 14.02.2017.

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 № 812/1494/16, позивачем направлено банківській установі інкасові доручення (розпорядження) від 02.02.2018 № 102, від 02.12.2017 № 453, від 04.12.2017 № 493, від 12.01.2018 № 72 для стягнення податкового боргу в загальному розмірі 1000000,00 грн, які повернуті банківською установою без виконання, у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку платника, кошти протягом операційного часу не надходили (а.с. 21-24).

Судом встановлено, що 19.12.2017 в.о. начальника ГУ ДФС у Луганській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу платника податків ПАТ «Лисичанськ», код ЄДРПОУ 32359108 (а.с. 8).

29.01.2018 податковим керуючим на підставі вказаного рішення проведено опис майна на суму 282100,00 грн, про що складено акт опису майна від 29.01.2018 № 1 (а.с. 16). Відповідно до інформації, зазначеної у витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, згідно акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 29.012.2018 зареєстровано податкову заставу (а.с. 18-20).

Позивачем вживались заходи щодо погашення податкового боргу шляхом направлення інкасових доручень, які залишились не виконані (а.с. 21-24).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Відповідно пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стаття 88 ПК України визначає зміст податкової застави, відповідно до пункту 88.1 якої з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті).

Згідно підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно пункту 89.2 цієї статті даного Кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 зазначеного Кодексу встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У відповідності до пункту 89.8 статті 89 ПК України контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Закон України від 06.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон №2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Цим Законом визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме: вручено відповідачу першу податкову вимогу від 06.06.2003 форми «Ю1» № 1/54/4491/20-06, та другу податкову вимогу від 05.08.2003 форми «Ю2» № 6808.

Вищезазначені вимоги у встановленому законом порядку не оскаржувались, податковим органом не скасовувались та не відкликались, а тому є узгодженими.

Вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до його погашення Відповідачем. Позивачем з метою реалізації права, наданого пунктом 95.1 статті 95 ПК України, заявлено вимогу про надання дозволу на погашення податкового боргу Відповідача на суму 200707,05 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває, в розумінні пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, у податковій заставі.

При цьому, суд зауважує, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу. Перелік майна, яке підлягає реалізації з метою погашення податкового боргу платника, виявляється у процесі виконання податковим органом судового рішення про надання такого дозволу. Майно платника, що підлягає продажу, не обмежується виключно майном, зазначеним в акті опису майна, а платник, в свою чергу, чи особа, яка вважає, що його інтереси порушені, не позбавлені права оскаржити включення податковим органом до опису майна активів.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, про що свідчить ухвала від 13.04.2016 (справа № К/800/25013/15).

Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає стягнення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі обґрунтованим та надає Головному управлінню ДФС у Луганській області дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 282100 грн за рахунок майна платника податків публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДФС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДФС у Луганській області.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно із частиною першою статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При цьому, статтею 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Відповідного клопотання від позивача станом на теперішній час не надходило.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДФС у Луганській області дозвіл на погашення суми податкового боргу публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (код ЄДРПОУ 32359108) з екологічного податку за період з 19.11.2016 по 24.11.2016 в розмірі 282100,00 грн за рахунок майна публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (код ЄДРПОУ 32359108), що перебуває у податковій заставі, відповідно до акту опису майна від 29.01.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_1