Рішення № 74224933, 11.05.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року справа № 810/1492/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд скасувати податкову вимогу від 26.01.2018 №419-56, якою повідомлено про наявність податкового боргу за платежем: земельний податок з фізичних осіб в розмірі 3185,83 грн. (далі - оспорювана вимога).

В обгрунтування таких вимог позивач зазначив, що в даному випадку визначена оспорюваною вимогою сума грошового зобов’язання вважатись узгодженою не може, оскільки за платежем: земельний податок з фізичних осіб, ніякого грошового зобов’язання з боку позивача не існувало та не існує. Про наявність цього грошового зобов’язання у встановленому порядку не позивач не повідомлялась.

У зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що встановлені абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України підстави для прийняття та надіслання оспорюваної вимоги у відповідача були відсутні, а тому оспорювана податкова вимога є незаконною і підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Заперечуючи проти позову у письмовому відзиві, відповідач зазначив, що позивач є платником земельного податку в Ірпінському відділені Вишгородської ОДПІ. Відповідно до вимог ПКУ позивачу було виставлено податкове повідомлення - рішення від 14.11.2017 №17483-0000 на суму 3 185,83 грн. На день виставлення вимоги, інформація щодо оскарження вищезгаданого податкового повідомлення-рішення була відсутня. Станом на 01.05.2018 податковий борг по податковому повідомленню-рішенню частково погашено за рахунок переплати та становить - 72,17 грн.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що Головне управління ДФС у Київській області під час прийняття оспорюваної вимоги діяло в рамках закону, тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо прийняття, обробки, обліку контролюючими органами податкової звітності, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1. статті 14 ПК України податкова вимога - не письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

За правилами підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 59.1 пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) у податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Головним управління ДФС у Київській області складено та направлено позивачу податкову вимогу від 26.01.2018 №419-56, якою повідомлено про наявність податкового боргу за платежем: земельний податок з фізичних осіб в розмірі 3185,83 грн.

Відповідач у письмовому відзиві зазначає, що підставою виникнення податкового боргу є податкове повідомлення - рішення від 14.11.2017 №17483-0000 на суму — 3 185,83 грн., однак належним чином завіреної копії такого рішення суду не надає.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені обставини та норми законодавства дають суду підстави дійти висновку, що в даному випадку визначена оспорюваною вимогою сума грошового зобов’язання узгодженою вважатись не може, оскільки доказів на підтвердження наявності у позивача податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб відповідача не надано. Про наявність такого грошового зобов’язання у встановленому порядку позивач не повідомлявся.

Відтак, встановлені абзацом 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України підстави для прийняття та надіслання позивачу оспорюваної вимоги у відповідача були відсутні, у зв’язку з чим така вимога є незаконною і підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн., підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов – задовольнити.

Скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Київській області від 26.01.2018 №419-56.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.