Рішення № 74223915, 17.05.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 р. Справа№805/2653/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Голуб В.А.,

при секретарі – Дідевичі І.О.,

за участю:

представника позивача- Павленка О.В.,

представника відповідача – ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 20.09.2017 року, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 20.09.2017 року, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, яка переміщена з м. Ясинувата до м. Слов’янська. В м. Слов’янськ позивач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме в будинку, яким володіє на праві приватної власності. У вересні позивач ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про надання субсидії для оплати житлово-комунальних послуг. Відповідачем рішенням від 20.09.2017 року відмовлено позивачу у наданні субсидії з підстав відсутності реєстрації за місцем проживання та відповідно відсутності законних підстав для призначення субсидії. Тому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 20.09.2017 року в частині відмови ОСОБА_2 у призначенні житлової субсидії з 04.09.2017 року; зобов’язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання житлової субсидії з 04.09.2017 року; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок субсидії з дня її призначення, а саме з 04.09.2017 року з урахуванням виплат, сплачених за період після звернення про надання житлової субсидії. Також позивач просить суд зобов’язати відповідача подати у місячний строк звіт про виконання постанови суду.

В матеріалах справи наявний відзив Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради на позовну заяву, обґрунтований тим, що відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Постанова № 848) субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. В окремих випадках на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла (далі - орендар), якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію. Оскільки позивач ОСОБА_2 не зареєстрована за адресою її фактичного проживання, управлінням було прийнято рішення про відмову у призначені субсидії. Тому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 20.09.2017 року, зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження по справі № 805/2653/18-а. Призначено за підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 10-00 год. 03.05.2018 року.

У зв’язку з відпусткою головуючого судді розгляд справи № 805/2653/18-а перенесено на 15-00 год. 17.05.2018 року.

Ухвалою суду від 17.05.2018 року клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 20.09.2017 року, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено пропущений строк.

Ухвалою суду від 17.05.2018 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі та розпочато судовий розгляд адміністративної справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, а представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 9, кв. 35 (а.с.11-13).

13.10.2010 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договори дарування земельної ділянки та житлового будинку за адресою: Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. А. Комара, б. 30 (а.с.18-21).

Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції від 21.10.2014 року № НОМЕР_2 з фактичним місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 30 (а.с.14). Вказане також підтверджено довідкою Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради від 31.10.2017 року (а.с.15).

Відповідно до довідки від 04.04.2018 року № 03-27/465 ОСОБА_2 внесена до Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб з 21.10.2014 року (а.с.16).

01.09.2017 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради із заявою про призначення їй житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.82). Одночасно з поданням заяви ОСОБА_2 до відповідача надано Декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (а.с.83).

Проте, відповідачем повідомленням від 20.09.2017 року № 03-24/831 відмовлено позивачу у призначенні субсидії на підставі пункту 6 Постанови № 848 (а.с.36).

05.03.2018 року представником ОСОБА_2 направлено на адресу відповідача адвокатський запит про надання інформації та копії документу або протоколу з реквізитами прийнятого рішення відносно відмови ОСОБА_2 у призначенні субсидії за заявою від 01.09.2017 року (а.с.32-35).

Управлінням соціального захисту населення Слов’янської міської ради 14.03.2018 року на адвокатський запит надано відповідь № 03-15/811, в якій зазначено, що оскільки позивач ОСОБА_2 за адресою фактичного проживання, а саме: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Анатолія Комара, б. 30 не зареєстрована, також відсутній договір оренди, призначити житлову субсидію неможливо (а.с.37).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні (частина 1 статті 2 Закону № 1706-VII).

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (частиною 1 статті 5 Закону № 1706-VII).

Частиною 1 статті 9 Закону № 1706-VII передбачено, що внутрішньо переміщена особа має право на отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування.

Згідно з пунктами 2, 6 Постанови № 848 право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.

Відповідно до статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV) реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. У цій же статті передбачено, що документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання в розумінні Закону № 1382-IV. Разом з тим, призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам має свої особливості, зумовлені обставинами, які змусили цих осіб залишити своє місце проживання.

За частиною 2 статті 2 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 365), який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 1).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 365 соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення), територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центрами зайнятості (далі - органи, що здійснюють соціальні виплати) за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 365 структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку) та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати.

Питання щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам можуть також розглядатися комісіями, утвореними районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови № 848, за умови включення до складу таких комісій представників органів, що здійснюють соціальні виплати.

Пунктом 11 Порядку № 365 встановлено, що комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого подання.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 365 за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї або інших документів, визначених в абзаці 2 пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.

Рішення комісії про відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати може бути оскаржене до суду (пункт 16).

Отож, отримання внутрішньо переміщеними особами соціальних виплат, що в розумінні Постанови № 365 передбачає, серед іншого, субсидії, не ставиться у залежність від факту реєстрації їхнього місця проживання. Необхідною умовою для реалізації такого право є перебування на обліку внутрішньо переміщених осіб (що в тому числі передбачає реєстрацію адреси фактичного проживання особи, якій надається статус внутрішньо переміщеної).

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є: Донецька обл., м. Ясинувата, 55 кв-л, б. 9, кв. 35. Водночас позивач ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою і перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4. З метою отримання субсидії за адресою свого фактичного проживання ОСОБА_2 звернулася до Управляння як органу, що здійснює соціальні виплати на території, де вона перебуває на обліку, із заявою відповідного змісту, до якої, з-поміж іншого, було долучено довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Публічно-правовий спір виник у зв'язку з відмовою Управління призначити ОСОБА_2 субсидію з посиланням на пункт 6 Постанови № 848, оскільки остання не зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Суд зазначає, що в контексті спірних правовідносин, з огляду на їх правове регулювання, та обставина, що позивач перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб є достатньою підставою для вирішення питання про призначення їй субсидії за місцем її фактичного проживання, зазначеного в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Тому суд приходить до висновку, що за встановлених обставин оскаржуване рішення відповідача прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже, позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради № 03-24/831 від 20.09.2017 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг підлягає задоволенню. Стосовно позовної вимоги про зобов’язання Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання житлової субсидії від 01.09.2017 року, суд зазначає, що вона є похідною та також підлягає задоволенню. При повторному розгляді заяви позивача відповідачу необхідно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні, як того вимагає ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Проте суд зазначає, що вимога про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок субсидії з дня її призначення, а саме з 01.09.2017 року з урахуванням виплат, сплачених за період після звернення про надання житлової субсидії, є передчасною, оскільки задоволення її можливо лише у випадку зобов’язання відповідача прийняти рішення про надання житлової субсидії на користь позивача.

Прийняття рішення, про яке просить позивач, належить до компетенції суб'єкта владних повноважень і є результатом врегульованої процедури, яка передбачає, серед іншого, необхідність з'ясування у кожному індивідуальному випадку тих фактів, які мають істотне значення для вирішення питання щодо можливості надання субсидій. Суд при розгляді адміністративної справи не може переймати на себе таких повноважень Управління, тому в цьому випадку зобов'язувати відповідача прийняти конкретне рішення а саме здійснити перерахунок субсидії, буде втручанням в його компетенцію.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи , позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 26.02.2018 року (а.с.3).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 469, 87 грн.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі суд зазначає, що в силу положень ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, у викладеній нормі йдеться про право, а не обов’язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення. Водночас з цим, позивачем не наведено, і матеріли справи також не містять обставин, які б свідчили про те, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення.

Таким чином, у даному випадку суд не знаходить підстав для застосування приписів ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, а тому у цій частині вимог ОСОБА_2 належить відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Ясинувата, вул. 55 квартал, б. 9, кв. 35) до Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради (код ЄДРПОУ 25954290, 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Г.Батюка, б. 40) про визнання незаконним та скасування рішення від 20.09.2017 року, зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради № 03-24/831 від 20.09.2017 року про відмову ОСОБА_2 у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання житлової субсидії від 01.09.2017 року.

В решті заявлених позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Слов’янської міської ради (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 469, 87 грн.(чотириста шістдесят дев’ять гривень вісімдесят сім копійок).

Повний текст рішення складено 25.05.2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Голуб В.А.