Ухвала суду № 74223790, 25.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/2298/18

категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, треті особи: державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування акту оцінки майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області та Головного територіального управління юстиції у Житомирській області стосовно підготовки продажу та передачі майна, як майна боржника ОСОБА_2 під реалізацію на електронних торгах та скасувати акт оцінки вказаного майна.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

З долучених матеріалів, судом встановлено що позивач 24 листопада 2017 року зверталась до Бердичівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з повідомленням про визнання за нею права власності на частину майна ОСОБА_2

2 травня 2018 року ОСОБА_1 зверталась із заявою про зупинення торгів за номером лоту 278754.

05.05.2018 листом Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області повідомив, що зупинення реалізації арештованого майна може відбутись лише за рішенням суду. Аналогічного змісту надано відповідь державним підприємством "Сетам" від 08.05.2018, якою у зупиненні реалізації електронних торгів відмовлено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач станом на 24 листопада 2017 року знала про обставини, що можуть порушувати її права, однак до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась лише 23 травня 2018 року.

Згідно з ч.1 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що зі змісту долучених доказів не можливо встановити дати отримання позивачем листів. Позивачу слід надати інформацію про ймовірні причини пропуску строку звернення до суду, та у разі пропуску заяву про поновлення такого строку.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням вищезгаданих норм, позивачу слід надати докази, на підставі яких можливо встановити об'єктивність причин пропуску строку звернення до суду.

Крім того, з долучених матеріалів, судом не може бути встановлено, чи перебуває ОСОБА_1 стороною у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим суд зобов'язує надати докази щодо даних обставин.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, способи захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Суд зауважує, що позивачем в прохальній частині позову заявлено вимоги до двох відповідачів, однак по тексту позову відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів.

Наведена обставина позбавляє можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовність позовних вимог до кожного з них і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів.

Таким чином, позивачу, по тексту позову слід уточнити позовні вимоги щодо кожного з відповідачів.

Крім того, в позовній заяві ОСОБА_1 просить зобов'язати Бердичівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надати суду матеріали виконавчого провадження.

По тексту позову вказує, що у надані матеріалів виконавчого провадження їй відмовлено, однак доказів на підтвердження такої відмови суду не надає.

Приписами частин 1,4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Нормами ч.1 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В порушення даної норми, клопотання про витребування документів не відповідає вимогам встановленим законом, зокрема не містить повної інформації для встановлення доцільності розгляду такого клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та клопотання про витребування виконавчого провадження разом з відповідними доказами.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Панкеєва