Рішення № 74223608, 23.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/116/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області про визнання протиправною відмову, стягнення одноразової грошової допомоги у розмірі 290000,00 грн.та моральної шкоди 50000,00 грн.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 поліції охорони у Житомирській області в якому просить:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850;

- сягнути з Міністерства внутрішніх справ України одноразову грошову допомогу у розмірі 290000, 00 грн., яка була нарахована ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;

- стягнути в солідарному порядку з Міністерства внутрішніх справ України та ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що після звільнення з органів внутрішніх справ, медико-соціальною експертною комісією йому встановлено другу групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, отриманим в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Зазначає, що звернувся до ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області, яка є правонаступником ОСОБА_2 державної служби охорони УМВС України в Житомирській області, з заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статті 23 Закону України "Про міліцію" та положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. 25.07.2016 р. отримав лист ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області за вих.№3531/43/25/, відповідно до змісту якого вбачається, що його документи були оформлені відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року та надіслані до Міністерства внутрішніх справ України, проте повернуті без розгляду.

Ухвалою суду від 09.01.2018 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 05.02.2018 року о 12:30.

05.02.2018 року за результатами підготовчого провадження суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву зазначив, що ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області визнає позов в частині визнання протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та зазначає, що УПО в Житомирській області листом направило всі необхідні документи до Департаменту поліції охорони для виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, однак листом МВС №4059/43/25/01-2017 повідомило позивача, що ОСОБА_2 поліції охорони має виплатити допомогу позивачу за рахунок коштів, які надходять від договорів. Дане рішення не грунтується на жодних нормативних актах. Заперечує в частині стягнення моральної шкоди.

Представник Міністерства внутрішніх справ України в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.

В обґрунтування відзиву, зазначив, що оскільки позивач проходив службу в ОСОБА_2 державної служби охорони при ОСОБА_2 МВС України в Житомирській області, а не в Міністерстві внутрішніх справ України, то відповідно до п. 27 Положення про Державну службу охорони при МВС виплата одноразової грошової допомоги проводиться за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Судом встановлено, що у період з 10.05.1973 року по 11.02.2000 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Зі змісту виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №514511 від 01.06.2016 року, довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 01.06.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності внаслідок захворювання, отриманого в період проходження служби в органах внутрішніх справ (а.с. 17-18).

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 07.12.2016 року визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно Постанови Кабінету Міністрів № 850 від 21.10.2015 року без розгляду та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 07.06.2016 року щодо виплати одноразової грошової допомоги згідно Постанови Кабінету Міністрів № 850 від 21.10.2015 року.

24.03.2017 року листом ОСОБА_2 поліції охорони у Житомирській області №340/43/25/01-2017 було направлено матеріали по виплаті одноразової грошової допомоги позивачу зі всіма додатками до МВС.

Листом №15/2-2928 від 17.08.2017 року Департамент фінансово-облікової політики МВС направив Департаменту поліції охорони всі матеріали разом з висновком від 15.08.2017 року про прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 07.06.2016 року, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги працівнику міліції охорони ОСОБА_1 за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання МВС, згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 року №850.

ОСОБА_2 поліції охорони у Житомирській області №4059/43/25/01-2017 від 05.09.2017 року про даний висновок повідомлено позивача.

Вважаючи відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги протиправною, позивач звернувся з зазначеним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності міліції України, а також порядок проходження служби в міліції визначав Закону України ,,Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, який втратив чинність з 07.11.2015 року на підставі Закону України ,,Про Національну поліцію" №580-VІІІ від 02.07.2015 року.

Частиною 6 ст. 23 Закону України ,,Про міліцію" (чинного на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання приписів ст. 23 Закону України ,,Про міліцію" Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Пунктом 7 Порядку № 850 визначений перелік документів, які працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби.

Встановлено, що ОСОБА_1, якому встановлена друга група інвалідності, причиною якої є захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, подав за місцем проходження служби усі необхідні для призначення та виплати допомоги документи.

Згідно листа ОСОБА_2 поліції охорони у Житомирській області №1340/43/25/01-2017 від 24.03.2017 року матеріали про виплату одноразової грошової допомоги позивачу були направлені до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України (а.с.50).

Листом №15/2-2928 від 17.08.2017 року Департамент фінансово-облікової політики МВС повернув Департаменту поліції охорони всі матеріали разом з висновком від 15.08.2017 року про прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 07.06.2016 року, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги працівнику міліції охорони ОСОБА_1 за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання МВС, згідно з постановою КМУ від 21.10.2015 року №850. Окрім цього, зазначено, що ОСОБА_2 поліції охорони у Житомирській області є територіальним органом поліції охорони і не є органом внутрішніх справ, тому МВС відповідно до Порядку №850 не має законних підстав розглядати надіслані територіальним органом поліції охорони документи та приймати за ними будь-які рішення.

Згідно з п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС (пункти 9, 10 Порядку № 850).

Отже, зазначеним Порядком чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме Міністерство внутрішніх справ України, а виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ. А відтак доводи відповідача про те, що покриття витрат на виплату одноразової допомоги колишнім працівникам Державної служби охорони має здійснюватись поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень, а також через УОСК, не ґрунтуються на положеннях нормативно-правових актів, і є неправомірними.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності дій, які проявилися у відмові у призначенні та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно п.5 постанови Пленуму № 4, при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування вказаних вимог позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру внаслідок несвоєчасної виплати одноразової грошової допомоги та обгрунтування розміру шкоди саме на суму 50000 грн.

На підставі зазначеного суд вважає, що вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

З урахуванням наданих доказів сторонами по справі, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (пров. 3-й Миру, 13, м. Житомир, 10028, і.н. НОМЕР_1) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01301, код ЄДРПОУ 00032684), ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області (пров. Львівський, 4, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 40109091) про визнання протиправною відмову, стягнення одноразової грошової допомоги у розмірі 290000,00 грн.та моральної шкоди 50000,00 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 290 000, 00 грн., яка була нарахована ОСОБА_2 поліції охорони в Житомирській області у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.А. Липа